Учора Конституційний Суд України (КС) оприлюднив рішення, яким визнав конституційним п. 24-1 та неконституційними зміни до п. 46, якими було доповнено в вересні 2009 року Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затверджене Постановою Кабміну № 964 від 14.06.2000 року (Положення). Ці пункти визначали українську мову мовою навчання та зобов’язували викладачів постійно її застосовувати.
КС вважає, що у п. 24-1 відтворюється зміст Конституції про те, що державною мовою є українська мова і гарантується вільний розвиток, використання і захист російської та інших мов національних меншин України, а громадяни, які належать до таких меншин, мають право на навчання рідною мовою чи на її вивчення у державних і комунальних навчальних закладах. Крім цього, до повноважень Кабміну належить забезпечення проведення політики щодо всебічного розвитку і функціонування державної мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України та створення умов для вільного розвитку мов корінних народів і національних меншин України. Отже, даний пункт є конституційним.
А от, аналізуючи зміст другого абзацу п. 46 Положення про те, що педагогічні працівники зобов’язані в робочий час у навчальному закладі постійно застосовувати українську мову, а якщо це навчальний заклад з навчанням мовою національних меншин, то, поряд з українською мовою — також мову, якою здійснюється навчально-виховний процес в цьому закладі, КС прийшов до протилежного висновку. Кабмін, визначивши порядок застосування мов педагогічними працівниками загальноосвітніх навчальних закладів, вийшов за межі своїх повноважень, оскільки за Конституцією такий порядок визначається виключно законами України. Таким чином, ця норма Положення є неконституційною та втрачає свою чинність.
На прес-конференції голова КС А. Стрижак зазначив, що, приймаючи рішення, КС керувався виключно Конституцією і не мав на меті будь-якої політизації цього питання.