В Одеському художньому музеї відбулася презентація ікони XVІ століття «Трійця Ветхозавітна». З небуття до життя її повернув відомий художник-реставратор Олександр Рудой. У цієї ікони — драматична історія, але із щасливим фіналом.
Науковий співробітник художнього музею Людмила Єрьоміна розповідає, що, тікаючи під натиском радянських військ з Одеси, румунські окупанти вивезли практично всю колекцію музею. Серед награбованого виявилося й 116 стародавніх ікон. Назад вдалося повернути тільки 24. З-поміж них була й ікона «Трійця Ветхозавітна». Утім, так її ніхто після війни не називав. Ікону розпиляли на три частини, які було покладено в полотняний мішок. З 1947 року цей мішок з інвентаризаційним номером ніхто не відкривав.
Перший зазирнув у нього художник Олександр Рудой. Сталося це 2006 року.
— Фрагменти ікони були абсолютно чорні, як смола, — розповідає він. — Вона була покрита товстим шаром лаку та оліфи.
Буквально з перших днів робіт з відновлення ікони Олександр Рудой зрозумів, що перед ним — шедевр невідомого іконописця, який працював у XVІ столітті. Судячи з манери написання ікони, вона була створена представником новгородської школи іконопису.
Яким чином вона потрапила до Одеси? На жаль, історія її появи в Одеському художньому музеї залишається невідомою. Припускають, що вона опинилася на півдні Російської імперії разом із хранителями віри, сьогодні їх називають старообрядниками, котрі тікали після Никоновського церковного розколу.
Ікон, подібних «Трійці Ветхозавітній», в Україні близько десяти. Їхня поява перед людьми воістину вважається дивом. І таке диво сталося в Одесі завдяки майстерності місцевих художників-реставраторів.
