На залізничному транспорті посилюється боротьба з розкраданням

Набув чинності новий порядок застосування вогнепальної зброї працівниками відомчої воєнізованої охорони «Укрзалізниці» під час збройного або групового нападу на рухомий склад та об’єкти залізничної інфраструктури. Зміни, внесені в колишні урядові постанови, зачепили також розмір збитків від розкрадання, нестачі або псування перевезених вантажів.

Як пояснив начальник управління воєнізованої охорони «Укрзалізниці» Юрій Потетюєв, право застосування зброї уряд делегував цій категорії працівників ще 1992 року як передбачене законом про залізничний транспорт. Але через неточність формулювань виникали юридичні казуси. Приміром, стрілкам воєнізованої охорони дозволялося застосовувати зброю тільки за місцем роботи, але тоді виникало запитання: як бути з доставкою цінних вантажів або в разі нападу на вагон, що не охороняється спеціально, або ж у момент розкрадання металевих деталей мостів або будови колії? Про це в колишній редакції постанови не було жодного слова й доводилося діяти за обставинами, на свій страх і ризик.
Тепер зброю, як надзвичайний захід відбиття нападу, можна пустити в хід у будь-якому разі — чи то атаки грабіжників на рухомий склад або «промисел» зловмисників, готових здати в найближчий пункт приймання металу все — від болтів до рейок. «Хоча, як і колись, правомірність кожного пострілу підзвітна органам прокуратури й міліції», — уточнив Юрій Потетюєв.
А якщо грабіжники, зазіхаючи на вантажі, пошкодили при цьому вагон, ділянку колії або створили аварійну ситуацію на дорозі, до вартості вкраденого плюсуються й витрати залізничного підприємства. А це значно збільшує суму збитку й, відповідно, міру покарання.
Однак самі залізничники визнають, що навіть такі заходи не зможуть гарантувати цілковиту схоронність вантажів і безпеку руху в разі грабіжницьких дій.
«Улітку минулого року парламент країни затвердив нові заходи фінансової відповідальності за розкрадання — кримінальна справа порушується вже в разі суми збитку в 60,5 гривні, але цього виявилося мало, щоб докорінно змінити ситуацію, крадіжка вантажів на залізниці в 2009 році коштувала «Укрзалізниці» більш як 5 мільйонів гривень відшкодованих втрат», — констатує заступник генерального директора відомства Віктор Чорний.
На думку експертів, потрібні комплекс рішень і координація роботи працівників охорони, транспортної міліції та регіональної міліції. «У крадіжці завжди є продовження — збут краденого, а припинити це не в повноваженнях транспортної міліції та збройної охорони. Адже недарма найчастіше розкрадається метал у районі станції П’ятихатки, що поблизу Кривого Рогу, де працює найбільший металургійний комбінат і... десятки нелегальних пунктів приймання металобрухту. Від цього маршруту два роки тому навіть відмовлялися відправники вантажу й везли феросплави та металобрухт у порт Маріуполя через Білорусь, минаючи Україну», — каже керівник експертної групи консорціуму «Менеджмент консалтинг груп» Дмитро Подтуркін.
Він уважає, що саме цю проблему треба розв’язувати передусім, щоб зробити українські залізниці по-справжньому конкурентоспроможними. «Адже річ не в штрафах, які заплатить дорога за втрату вантажів, а в довірі відправників вантажу, в тому числі під час перевезення транзитних вантажів у міжнародному сполученні, що особливо цінно для транзитної держави», — зазначає експерт.
А поки що залізниця як може попереджує розкрадання. Торік стрілки воєнізованої охорони затримали на місці злочину 1,7 тисячі осіб, запобігли 1548 спробам розкрадання вантажів, майна та матеріальних цінностей більш як на 1,6 мільйона гривень, до того ж жодного разу не використовували зброю на ураження — тільки попереджувальні постріли. Далі — справа правоохоронних органів, які давно проінформовані, що об’єктами злодійства найчастіше виявлялися металеві деталі верхньої будови колії, засобів сигналізації та зв’язку, а також вантажі, перевезені відкритим рухомим складом територією Кіровоградської, Дніпропетровської, Запорізької та Донецької областей, де діють організовані групи розкрадачів.