Верховна Рада України запроваджує обов’язкове сортування сміття
Від 340 до 1360 гривень штрафу (а це в 19—50 разів більше, ніж раніше) віднині доведеться заплатити за порушення правил збирання, перевезення, зберігання та утилізації побутових відходів. Українські парламентарії проголосували за внесення змін до низки законів у галузі поводження з відходами. Аналогічні штрафи передбачено й за порушення норм та правил благоустрою населених пунктів. Однак найголовніше — законодавці нарешті ввели систему роздільного збору побутового сміття відповідно до європейських стандартів.
На думку автора законопроекту, народного депутата Володимира Стретовича, в країні «щороку збирається 500—600 млн. тонн, тому проблема поводження з відходами з кожним роком загострюється». Із ним погоджується і голова громадської організації «ЕкоПраво-Київ» Борис Васильківський. Експерт вважає, що привчити людей до чистоти можна або вихованням, або покаранням, і якщо перший варіант не діє, то потрібно виховувати екологічну культуру штрафами:
— Відповідно до Конституції власність — хай це буде великий завод чи просто фантик від придбаної вами цукерки — не має шкодити довкіллю. І якщо людина цей фантик викидає на тротуар, її потрібно штрафувати.
З другого боку, відповідальність має лежати не лише на громадянах, а й на владі, вважає Борис Васильківський. «У центрі Києва урни для сміття мають стояти через кожні 50 метрів, але насправді цього немає. Тож потрібно й відповідних чиновників фінансово карати за те, що вони не забезпечують нам можливість дотримуватися прийнятих законів».
Що ж до сортування побутових відходів, то, як показує досвід європейських країн, налагоджена система дозволяє не лише вирішувати проблему накопичення сміття, а й заробляти на ній. Початкова ланка процесу — коли самі громадяни пластик, скло та папір викидають в окремі контейнери. А вже потім сортувальні заводи відберуть для вторинної сировини до половини відходів і продадуть її підприємствам для виготовлення нових товарів чи упаковок, а зовсім непридатне для переробки захоронять на полігонах або спалять.
Однак те, що лише зараз узаконили народні депутати, уже давно намагаються, з різним успіхом, втілювати в життя в різних куточках України. Коли кілька років тому біля будинку в одному з центральних районів столиці поставили окремі контейнери для різного сміття, киянин Володимир із оптимізмом взявся сортувати, власне, сподіваючись, що врешті-решт стане чистіше біля під’їздів та потроху вирішуватиметься проблема утилізації відходів.
— Проте й до сьогодні ніяких позитивних зрушень немає: біля будинку, як і раніше, купи сміття, що днями не вивозиться, у різнокольорові контейнери, та й на землю навколо них викидають усе підряд. Хіба ж тепер приставлять до кожного контейнера правоохоронця, аби фіксувати та штрафувати порушників? — дивується Володимир.
Та потрібно розуміти, кажуть екологи, що коли вже сьогодні не почати сортувати та за можливості повторно переробляти сміття, то за 10 років країна просто потоне в ньому. Адже, за інформацією Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, із сотень мільйонів тонн побутових відходів, котрі щороку виробляються в країні, переробці підлягають лише 10—12 відсотків. Натомість вигода від окремого збирання відходів очевидна: із переробленого, приміром, побутового пластику в багатьох країнах виготовляють одяг, меблі, аксесуари.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.