Шукали гроші, а не заступ

Виробничий тонус країни перебуває на низькому рівні, а економіку пригнічує низький споживчий попит. Причина — у падінні реальних доходів населення. Індекс реальної заробітної плати торік знизився на 11 відсотків. Проблеми в банківському секторі не дають змоги швидко активізувати споживче кредитування. Махнули рукою на снігові замети й держбюджет: до роботи діставалися, човгаючи, додому — зазирнувши в банкомат. Шукали гроші, а не заступ. Збільшено обсяг дотацій місцевим бюджетам для підвищення заробітних плат і сплати доплат (лікарям, працівникам профтехосвіти, інтернатів, бібліотек тощо), але видатки фінансуються за тимчасовим бюджетним розписом, тому факт проходження грошей нагорі погоджували й узгоджували поштою та на селекторах. Міністерство фінансів заспокоїло: бюджетники вчасно одержать заробітну платню з усіма доплатами. Голови облдержадміністрацій не заперечили. Всі робочі моменти місяця ніби опонували обіцянкам на кшталт — здавати щороку до тисячі квадратних метрів соціального житла або збільшувати на порядки народжуваність.

Істотного зростання заробітних плат, яке ми спостерігали з 2000-го, домогосподарства цьогоріч не матимуть. Різке зниження споживання і падіння купівельної спроможності громадян уже потягли за собою згубне скорочення товарообігу (до 20,6 відсотка за підсумками 2009 року), розширення тіньового сектору (до 40 відсотків), зростання взаємної заборгованості та проблемних кредитів. Президентські вибори, під час яких почали розкручувати тему позачергових парламентських, доповнюють картину маслом: хоч би хто став Президентом країни, він не зважиться на подальше нарощування соціальних витрат, доки дефіцит держбюджету лишається критичний, відносини з МВФ — хисткі, а девальваційні тенденції — неподолані. Загальний тонус місяця найбільш повно відбила ліквідація Укрпромбанку — правління Нацбанку відкликало ліцензію, зневірившись у можливості відновити платоспроможність донедавна потужної фінустанови. Нагадаю, вклади населення переведені в націоналізований Родовід банк, але до задоволення усіх вимог кредиторів дійде нескоро — пріснопам’ятна ліквідація банку «Україна» тривала не один рік.

Економіка цьогоріч поверне позитивну динаміку, але завдяки своєму експорту й переважно завдяки низькій базі порівняння. Запорукою позитивних змін, як було не раз, стане пожвавлення попиту на українську продукцію на зовнішніх ринках. Водночас позитивної динаміки на ринку послуг ми чекатимемо довше. Їх обсяг знизився за минулий рік у порівняльних цінах на 16,8 відсотка, але активізація операцій з нерухомістю, оренди, швидке пожвавлення торгівлі або транспортних послуг неабияк пов’язані з позитивними змінами в податковій, кредитно-грошовій, трансфертній політиці. Виходячи з цього, логічно було побачити Юлію Тимошенко на Вінниччині за підписанням угоди про регіональний розвиток і почути від неї пропозицію Сергію Тігіпку очолити (в разі її перемоги) майбутній уряд. Я назвав би його людиною січня, оскільки вважаю його кандидатуру найбільш прийнятною для динамічного проведення відкладених на «післявиборів» реформ. Але, на жаль, прем’єрська посада й до, і після виборів залежатиме не від економічних, а політичних розкладів, які прогнозувати ніхто не береться.

Усі розклади залежать від компромісів, які іноді досягаються роками. Скажімо, найбільш резонансного в січні компромісу досягнуто у ВАТ «Укрнафта», де після більш як дворічного протистояння в судах порозумілися на акціонерних зборах представники НАК «Нафтогаз України» і групи «Приват» — державна й приватна компанії. Довготривале протистояння між акціонерами дотепер не сприяло ані стабілізації цін на пальне, ані оздоровленню балансів НАК «Нафтогаз України». Судячи з перерозподілу посад і повноважень, група «Приват» не втратила оперативного контролю над компанією, а НАК одержить 2,5 мільярда гривень обігових коштів, які виявляться дуже доречними під час розрахунків за імпортований природний газ. Досягнутий компроміс не означає, що всі спірні питання в «Укрнафті» вичерпано. Як і того, що обійшлося без передвиборних розкладів. Але це зайве підтверджує той факт, що уряд приречений на компроміси з бізнесом, якщо на кону стоїть державний інтерес. А щодо розмов про війни з олігархами — то белетристика.

Компромісів у січні було вдосталь. Таких, які нічого не міняли, — попри встановлення мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, він триває. Таких, які смішили: в Мінекономіки вирішили скасувати маркування продукції без генно-модифікованих організмів, бо законодавство зобов’язує попереджати споживача про їхню наявність. Таких, які нагадували про втрачені можливості й неабиякі перспективи: контрольний пакет акцій Індустріального союзу Донбасу відійшов, схоже, до росіян. І навіть таких, які погрожували: все, що відбувалося, на поліграфкомбіната «Україна», як на мене, чистої води сплановане рейдерство.

Незалежно від того, хто стане Президентом країни, а хто Прем’єр-міністром, ми станемо свідками чергового сплеску силових захоплень власності, зумовлених зміною сфер і агентів впливу, загостренням конфліктів інтересів. За деякими даними, обсяг рейдерського ринку нині сягає 3 мільярдів доларів США, а середня дохідність від успішної рейдерської атаки зашкалює за 1000 відсотків.

В останній момент (це так характерно!) уряд розібрався у своєму стилі з регуляторними завалами в малому та середньому бізнесі. Пакет із двох десятків нормативних актів, який покликаний полегшити життя малого та середнього бізнесу, можна вважати подарунковим передвиборним. Нарешті «регулювальників» має поменшати, а кількість контрольних органів скоротитися з 85 до 35. Хтозна, як це позначиться на розмірах хабарів, а що додасть порядку в адміністративно-контрольній діяльності, то це — факт. При міністерствах діє сила-силенна підрозділів, які дублюють функції один одного, на яких уже давно державі варто заощаджувати.

Більш як удвічі (з 78 до 30) поменшає кількість видів, що підлягають обов’язковому ліцензуванню. І, що не менш важливо, кількість робіт у рамках видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню. Це добре вже тому, що на деякі види господарської діяльності нема попиту роками. Ще одна довгоочікувана новація — одержання дозвільних документів за принципом мовчазної згоди чиновника в разі, якщо він їх не видає у чітко визначений термін. За словами Юлії Тимошенко, закріплено спрощену систему оподаткування. Усе це та інше для малого бізнесу має неабияку вагу, оскільки прямо впливає на його прибутки й збитки. І нехай ці рішення уряд відтягував до останнього моменту, вочевидь, сподіваючись на голоси підприємців у день голосування за Президента країни, розуміючи, що для законодавчого затвердження його ініціатив ще треба порозумітися в парламенті. Ці рішення важать більше за всі обіцянки, які ми почули в січні.