«Віка — для Віки», — написав П’єр Карден в автографі

Минулий рік був досить урожайним для дванадцятирічної Віки Бобринської. Результатом успішного періоду в житті дівчинки стали три корони переможниці на міжнародних конкурсах краси й талантів. Цей факт не може не викликати щирого подиву обдарованістю Віки. Важко стримати захоплення, адже народилася й живе Вікторія в невеликому шахтарському селищі Ясинівське, можливості якого просто мізерні порівняно навіть із обласним центром, не кажучи вже про столицю. Тим більше, якщо йдеться про модельний бізнес. І раптом такі переконливі перемоги міжнародного масштабу!

Взагалі-то у Віки п’ять корон. Усі вони, зрозуміло, їй дорогі як винагорода за наполегливість, працю й прагнення до досконалості, як свідчення досягнення заповітної мети. Це досить вишукані ювелірні вироби, красу й високу вартість яким надають дорогоціне каміння й метал. Але найзначущіша для Віки все-таки корона міжнародного конкурсу «Принцеса Всесвіту-2009», що недавно відбувся у Москві, яку їй вручав сам великий кутюр’є П’єр Карден. На миловидну дівчинку законодавець світової моди звернув увагу вже на прес-конференції, у якій брали участь журналісти провідних телеканалів і видань. Відрокомендувавшись журналістом приватного інтернет-сайта, Віка поставила, на перший погляд, дуже простеньке питання: «Що б П’єр Карден порадив маленьким учасникам модельного форуму?» Кутюр’є відповів дуже докладно.

У тому, що Віка назвала себе журналісткою, не було ніякого обману. В 2009 році вона відкрила інтернет-сайт, для якого пише світську хроніку про моду, шоу й дизайн. Можливість зустрічатися й брати інтерв’ю у відомих людей у дівчинки є завдяки участі в конкурсах і форумах міжнародного масштабу. Останнє інтерв’ю, наприклад, вона взяла в російського модельєра Слави Зайцева, що приїхав у Донецьк для участі у фестивалі текстилю. Він знайшов час для інтерв’ю й був здивований тому, з якою впевненістю і як докладно зовсім юна журналістка вела бесіду. Незабаром інтерв’ю з’явилося на сайті й мало неабияку популярність.

Спілкування з П’єром Карденом переконало Віку в тому, що у виборі життєвих орієнтирів вона на правильному шляху. Людина може досягти того, про що мріє, якщо наполегливо домагатиметься своєї мети. А Віка працює багато й наполегливо. Втім, остаточного вибору майбутньої професії дівчинка ще не зробила. Сьогодні її приваблює світ моди, вона серйозно вивчає англійську мову, перемагає на міських і обласних олімпіадах з математики, пише вірші й оповідання. Але таку само увагу приділяє танцям і плаванню. Вона доросла не по літах, а на вигляд справжня дитина. Її мама Олена розповіла, що Віка з раннього дитинства звикла боротися за досягнення поставленої мети. Ця її якість проявляється у всьому. Вона, наприклад, не дозволяє собі помилятися на уроках у школі, при виконанні домашнього завдання — розуміє, що з боку вчителів і учнів до неї підвищена увага, й у випадку помилки може потрапити під «обстріл» іронії та критики. Одним словом, принцесам живеться несолодко, навіть за наявності п’яти корон.

Перший раз, коли Віка завоювала титул і корону «Принцеси Всесвіту», по дорозі додому вона раптом запропонувала мамі: «А давай я не розповідатиму однокласницям, що отримала корону? Мені все одно не повірять і стануть наді мною сміятися. Дражнитися, що я брешу...» Мамі дуже хотілося заперечити, але, бачачи якусь розгубленість дочки, постаралася зрозуміти її почуття. Хоча саму просто розпирало від гордості за свою дочку й бажання розповісти всьому селищу про Вікину перемогу. Реальну перемогу, не куплену за великі гроші й не витребувану сльозами провінційної мами. Адже Віка в чесній боротьбі обійшла всіх титулованих претенденток на корону принцеси з багатьох країн, і журі було змушене визнати, що дівчинка із глибокої шахтарської провінції — найкрасивіша, найчарівніша, найталановитіша. Але оскільки йшлося про стосунки з ровесниками, мама стала на бік дочки. Після того, як Віка стала переможницею конкурсів краси й таланту, ставлення до неї з боку однокласників і учнів гімназії змінилося в гірший бік. І цей аспект життя дівчинки виявився більш складним, ніж досягнення гран-прі. Як пояснювала Віка, вона не може ображатися на ровесників, вихованих в іншому моральному середовищі, але водночас вона не може опуститися до їхнього рівня й жертвувати завойованими висотами.

Наприкінці травня зазвичай у гімназії організовувалися урочистості з нагоди закінчення навчального року й нагородження кращих учнів. Віку попросили взяти участь у концерті й показати танець, який вона готувала для міжнародного конкурсу талантів. Це був степ. Вика виконала його в образі Чарлі Чапліна. Станцювала чудово. Степу вона вчилася півроку, щотижня відвідуючи в Донецьку свого вчителя, і доклала максимум зусиль, щоб довести до автоматизму всі рухи. Це була велика праця. Але однокласники не оцінили й стали дражнити її Чарлі Чапліном. Образа дівчинки була такою сильною, що в один момент Віка зібралася піти з гімназії й учитися в іншій школі. Але потім розсудила так: діти не винуваті, що так виховані, отже, я повинна підібрати до них ключик і змусити себе поважати. От такий у неї характер. Сьогодні ставлення до неї змінилося на краще, а хлопчики вважають Віку Бобринську найсильнішим математиком класу, що завжди допоможе й... дасть списати. До речі, у класі вона наймолодша, бо в школу пішла в п’ять років, але логіка в неї на рівні дорослої людини.

Крім корони з рук великого кутюр’є, Віка Бобринська одержала сертифікат, який підтверджує її право участі в театралізованому показі одягу дизайнерів світу, що П’єр Карден влаштовує у своєму паризькому Театрі моди. За традицією показ проходить у стародавньому замку Кардена, де збирається весь бомонд світу. Віка має демонструвати дитячий одяг. Це велика честь для луганчанки й ще один її впевнений крок у світ моди.

Щоправда, є й проблеми. У першу чергу матеріальні. У Віки Бобринської, по суті, немає спонсорів. Дівчинка живе з мамою, дідусем і бабусею, які дотепер працюють заради того, щоб оплачувати навчання онуки й фінансувати її участь у різних конкурсах. Протягом двох років мама з Вікою щотижня продовжують їздити в сусідню Донецьку область, де живе вчитель танців і викладач англійської мови. Паралельно Віка займається організацією інтерв’ю для свого сайта. Мама — перший її помічник. Свою родину Віка називає плем’ям. Якщо виникає проблема, вона зазвичай каже: «Давайте зберемо своє плем’я й порадимося». Сьогодні плем’я готує фінансовий ґрунт для поїздки Віки в Париж. П’єр Карден підтвердив, що дуже хоче бачити луганську принцесу у своєму замку.

На знімку: перемога Вікторії Бобринської.