У Верховній Раді неодноразово затверджували мораторій на закриття загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості. І справді, закриття шкіл у селах останнім часом набуває загрозливих масштабів.
 Із 2003 року їх закрито 751. Якщо в класі менше, аніж п’ять учнів, школяриків переводять на індивідуальний графік навчання. Однак це позначається на якості здобутої повної загальної освіти. Така ситуація призводить до занепаду села в цілому. Адже працездатні батьки, які не можуть дати своїй дитині належну освіту, залишають рідні домівки і вирушають у більші села або й міста. А місцева влада, замість того щоб шукати вихід, йде найпростішим шляхом — закриває навчальний заклад, часто-густо підписуючи вирок малим селам.
Зарадити ситуації береться народний депутат від Партії регіонів Дмитро Табачник. Він бачить вихід у тому, щоб змінити закон про загальну середню освіту у частині другій статті 14 таким чином, щоб кількість учнів у класах загальноосвітніх навчальних закладів, розташованих у селах та селищах, визначалася демографічною ситуацією, але становила не менше трьох осіб. Нині діючий варіант закону передбачає щонайменше п’ять учнів у класі. Законопроект, який запроваджує таке нововведення, уже зареєстровано в апараті Верховної Ради. Його втілення, на думку автора, дасть змогу зберегти майже дві тисячі сільських шкіл. Водночас документ приведе вимоги законодавства у відповідність до вимог сьогодення та оптимізує і збалансує фінансові та соціальні потреби мешканців сільської місцевості. «Місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування замість організації цілеспрямованої і системної роботи, направленої на забезпечення збалансованого соціально-економічного та культурного розвитку територій, ефективне використання природних, трудових і фінансових ресурсів та переданих з державного бюджету коштів на розвиток освіти, висувають як єдиний аргумент необхідність закриття таких (сільських. — Авт.) шкіл, не беручи до уваги можливі негативні соціально-економічні наслідки своїх дій, а саме: занепад села, спонукання сільських жителів працездатного віку залишати місце проживання і шукати роботу та житло в населених пунктах, де є загальноосвітні навчальні заклади тощо», — сказано у пояснювальній записці, що супроводжує документ. У ній також вказується на те, що «поспішність і необґрунтованість прийнятих рішень, ігнорування думки мешканців сільських населених пунктів призводять до соціальних конфліктів, створюють нездорову напругу, породжують численні звернення батьків учнів, сільських територіальних громад, педагогічних колективів щодо випадків безпідставного закриття в селах загальноосвітніх навчальних закладів».
Окрім того, що запропоновані зміни сприятимуть розвиткові освіти в селі, вони ще й оптимізуватимуть витрати з державного бюджету, наголошує Дмитро Табачник.