Під час учорашнього засідання уряд вже вкотре обговорював питання розвитку та підтримки малого і середнього бізнесу. Між тим, незважаючи на численні декларації урядовців, експерти стверджують, що в Україні система контролю бізнесу є однією з найжосткіших серед країн СНД, не кажучи вже про країни Євросоюзу. Загалом Україна, маючи 85 контролюючих органів, за їх кількістю посідає одне з перших місць у світі. Приміром, у Російській Федерації таких органів 43, у Білорусі — 40, у Вірменії — 22, Сербії — 30, Словенії — 26, Литві — 16. Як наслідок, за даними Міжнародної фінансової корпорації, останнім часом в Україні кількість підприємців зменшилася в 3,5 разу. Зрозуміло, що ці цифри не є таємницею для уряду. А звідси й учорашні обіцянки Юлії Тимошенко запровадити в Україні європейську модель підтримки малого і середнього бізнесу. «Ми просто зобов’язані в найкоротші строки запровадити в Україні найкращі напрацювання Євросоюзу, які стосуються організації підтримки малого і середнього бізнесу, адже саме ЄС є батьківщиною середнього класу», — наголосила вона під час учорашнього засідання Кабміну. А це дасть змогу «говорити про побудову європейських правил і стандартів передусім в Україні, а потім вже — про рух України до Євросоюзу».
З цією метою на вчорашнє засідання було винесено 25 нормативно-правових актів, спрямованих на підтримку малого і середнього бізнесу. «Це комплексний підхід, який дає можливість зробити ще один крок до дерегуляції, до спрощення усіх процедур, які пропонуються від влади малому і середньому бізнесу. В принципі, відкриває ще одне дихання для підприємств, які є перспективою України», — вважає Ю. Тимошенко. Ще одним стратегічним напрямком вона вважає законодавче закріплення спрощеної системи оподаткування для малого та середнього бізнесу з урахуванням усіх проблемних питань, адже запроваджена указом Президента спрощена система оподаткування має низку невизначеностей. Прем’єр також повідомила про наміри уряду ухвалити пакет рішень, необхідних для запуску принципу «мовчазної згоди» при отриманні дозвільних документів. «З прийняттям сьогоднішнього пакета постанов, якщо малому і середньому бізнесу потрібно буде отримати будь-який дозвіл, вони звертаються до владних структур, і якщо протягом визначеного проміжку часу немає необхідних дозволів та рішень, то це означає, що такий дозвіл вважається наданим автоматично», — наголосила Ю. Тимошенко. А щоб підприємці менше часу витрачали на «спілкування» з різними контролюючими органами, передбачається скоротити їх більш як удвічі. Таке само скорочення має зазнати перелік видів діяльності, які підлягають ліцензуванню. «Це той крок, який дозволяє не просто спростити систему всієї бюрократії, чиновництва, які оточують малий і середній бізнес, а й дати нову якість спілкування влади з малим і середнім бізнесом», — наголосила прем’єр. А голова Держкомітету з питань розвитку підприємництва Олександра Кужель уточнила, що при кожному органі центральної виконавчої влади діятиме лише один державний орган контролю. Принаймні такий підхід закладено до представленого нею законопроекту про зміни до Закону «Про основні засади державного нагляду і контролю у сфері господарської діяльності». Вона ж повідомила, що сьогодні при деяких міністерствах існує до 12 таких контролюючих органів. Також учора уряд схвалив законопроект про внесення змін до законів «Про безпечність та якість харчових продуктів» та «Про захист прав споживачів», які передбачають скасування обов’язкової норми про маркування товарів позначкою «без ГМО». Як зазначив міністр економіки Богдан Данилишин, запровадження норми про обов’язкове маркування товарів без генно-модифікованих організмів лише додало складнощів виробникам продуктів харчування. «Як показала практика, запровадження такого маркування призводить до невиправданої втрати часу й коштів суб’єктів господарювання, що пов’язано з виготовленням нових етикеток і проведенням лабораторних досліджень навіть тих харчових продуктів, у яких ГМО на сьогоднішній день не може бути в принципі», — зазначив він. До того ж, за словами Б. Данилишина, запровадження маркування продуктів позначкою «без ГМО» не відповідає європейським стандартам. Натомість пропонується зберегти процедуру маркування лише тієї продукції, котра містить зареєстровані в установленому порядку ГМО або складові якої були виготовлені з продукції, що містить ГМО. На перший погляд, начебто все зрозуміло: маркуванню має підлягати лише продукція, що місить ГМО, а якщо ж такої позначки на продукції немає, то це означає, що вона таких організмів не містить. Та як про це достеменно дізнатися, якщо не буде проведено відповідного лабораторного дослідження?