Минулий рік пройшов для нашої держави під знаком кризових явищ і негативних руйнівних процесів, які вплинули практично на всі сфери суспільного життя. Істотної шкоди зазнала економіка держави, спостерігалося стрімке падіння курсу гривні, перебувала майже у колапсі фінансово-банківська система.
Під серйозною загрозою опинилася реалізація раніше визначених парламентом та урядом життєво важливих соціальних програм, значними темпами збільшувалося безробіття, зростали борги із заробітної плати.
Величезний пласт проблем винесла на поверхню й епідемія грипу, яка призвела до людських жертв, значних матеріальних втрат і небаченої вже багато років паніки серед населення. У західних регіонах країни продовжувалася реалізація заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків стихійного лиха — повені, які також супроводжувалися непоодинокими грубими порушеннями законності.
Під постійним жорстким громадським контролем, неодноразовими спробами незаконного втручання з боку окремих політиків слідчими підрозділами органів прокуратури провадилося досудове слідство з цілої низки так званих резонансних кримінальних справ.
Необхідно враховувати і те, що минулий рік став часом значного загострення політичного протистояння, пов’язаного із наближенням дати виборів Президента України — 17 січня 2010 року. Це вимагало від прокурорів особливої уваги до стану додержання законодавства про вибори та виборчих прав громадян.
І попри все органам прокуратури вдалося на всіх напрямках своєї діяльності досягти практичного виконання обов’язків, покладених Конституцією. В таких умовах виключно важливого значення набула робота прокурорів, спрямована на захист прав і свобод громадян.
Так, протягом минулого року під час здійснення нагляду у цій сфері прокурорами порушено більш як 6 тис. кримінальних справ, переважна більшість яких направлена до суду. За майже 90 тис. актів реагування прокурорів до відповідальності притягнуто понад 60 тис. службових осіб. Відшкодовано понад 1,6 млрд. грн., з яких 25 млн. — до державного бюджету.
У зоні особливої уваги були питання захищеності найбільш соціально вразливих верств населення — ветеранів війни, інвалідів, осіб похилого віку. Нами виявлені та усунені майже 9 тис. порушень закону, направлені до суду понад 200 кримінальних справ про злочини у цій сфері. Здійснюючи захист прав неповнолітніх, прокурори порушили та направили до суду більш як 1,5 тис. кримінальних справ, притягнули до відповідальності понад 14 тис. службових осіб, відшкодували майже 55 млн. грн.
В умовах економічної скрути органи прокуратури України напружено працювали над забезпеченням виконання законодавства про оплату праці, про соціальний захист на випадок безробіття. З цією метою активніше застосовувалися заходи кримінально-правового впливу. Порушено понад 2 тис. кримінальних справ про злочини у сфері оплати праці, майже усі вони направлені на розгляд судів. Відшкодовано понад 1 млрд. грн. Розслідувані та направлені до суду майже 1,5 сотні кримінальних справ про злочини у сфері соціального страхування на випадок безробіття, до відповідного фонду відшкодовано майже 7,5 млн. грн.
Відповідаючи на виклики, пов’язані з епідемією грипу, зокрема його ускладнених нетипових форм, прокурори приділили значну увагу захисту прав громадян у сфері охорони здоров’я. Виявлено та усунуто більш як 3,5 тис. порушень законності. Порушено майже 300 кримінальних справ, переважна більшість яких направлена до суду. Відшкодовано близько 1,5 млн. грн.
На жаль, вжитими заходами зупинити негативні тенденції поки що не вдалося. Протягом року стрімко зростала заборгованість із заробітної плати, яка нині перевищує 1,6 мільярда гривень. При цьому майже 70% цього боргу накопичено економічно активними підприємствами. Заборгованість із сплати внесків до Пенсійного фонду перевищила 3,8 млрд. грн. Не краще складаються справи і з наповненням інших фондів соціального страхування. Дуже далеким від ідеального залишається стан реалізації в державі права громадян на працю, на безпечне довкілля, на освіту та охорону здоров’я тощо. Все це яскраво засвідчує наявність підстав для значної активізації нашої роботи.
2009 рік, як і попередні роки, вимагав від органів прокуратури високої професійності, наполегливості та принциповості у захисті інтересів держави, зокрема, її економіки. Вона зазнавала не лише негативного впливу світових кризових процесів. Економічна ситуація в державі значно ускладнювалася ще й «енергетичною війною» з Росією, стрімким зростанням зовнішнього боргу, свавіллям окремих банківських установ, незаконними спробами приватизації стратегічно важливих для країни підприємств.
Результати роботи прокурорів на цьому напрямку досить вагомі. Порушено понад 7 тис. кримінальних справ, більшість із них нині знаходяться на розгляді в судах. Унаслідок розгляду майже 40 тисяч документів прокурорського реагування з цих питань до відповідальності притягнуто понад 26 тис. посадовців, у тому числі майже 3 тис. службових осіб контролюючих органів. Відшкодовано 1,7 млрд. грн., з яких понад 720 мільйонів — до Державного бюджету. Для порівняння зазначу, що торік на утримання органів прокуратури України держава витратила 966,2 млн. грн. Тобто економічний ефект роботи прокурорів є очевидним і незаперечним, хоча такої спеціальної мети ми ніколи не переслідуємо.
В центрі уваги прокурорів цілком обґрунтовано знаходилося питання забезпечення законності в діяльності фінансових і банківських установ. Перевірками виявлені численні порушення закону в діяльності кредитних спілок, страхових компаній. У діяльності банків набули значного поширення факти видачі кредитів без належної перевірки кредитоспроможності позичальників, привласнення коштів банків їх службовими особами, недбалого ставлення до виконання службових обов’язків. Унаслідок цього злочинці розкрадали кошти банків шляхом нескладних шахрайських оборудок.
З урахуванням цього в Генеральній прокуратурі України була утворена робоча група на чолі із заступником Генерального прокурора Тетяною Корняковою. Ця група здійснює постійний контроль за реалізацією заходів, спрямованих на захист прав та інтересів клієнтів банків, у тому числі громадян-вкладників. Вжито належних заходів до своєчасного і якісного розгляду звернень тимчасових адміністраторів банків про вчинення злочинів колишнім керівництвом та позичальниками.
Наслідком проведеної роботи стали більш як 1000 кримінальних справ, з яких понад 350 — безпосередньо у банківській системі. Більшість із них направлені на розгляд суду. Усунуто майже 400 порушень законодавства про банки і банківську діяльність, відшкодовано понад 37 млн. грн.
Відстоюючи права громадян та інтереси держави, прокурори протягом минулого року активно застосовували повноваження щодо представництва їх інтересів у судах.
Прокурори взяли участь у розгляді судами майже 90 тис. справ у порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства. Судами держави задоволені більш як 85 тис. їх позовів та заяв на загальну суму 2,2 млрд. грн., з яких понад мільярд — до Державного бюджету. За закритими справами цієї категорії добровільно відшкодовано понад 360 млн. грн., з яких до Держбюджету — понад 160 млн. грн.
Збільшилася кількість задоволених судами позовів і заяв з питань оплати праці, захисту соціальних прав, паливно-енергетичного комплексу, стягнень до фондів соціальної спрямованості, боротьби з корупцією тощо. Це свідчить про загалом правильну організацію представницької діяльності прокурорів, її відповідність нагальним потребам людини і держави.
Одним із найвагоміших чинників, які негативно позначаються на стані законності та правопорядку, на іміджі нашої держави на міжнародній арені, залишається корупція. Досить сказати, що відповідно до Індексу сприйняття корупції-2009, підготовленого неурядовою організацією «Трансперенсі Інтернешнл», Україна посідає 146-е місце серед 180 країн світу. Відразу наголошу, що ми вельми критично ставимося до цього показника стану справ у нашій державі. По-перше, тому, що тут мова йде про рівень сприйняття корупції населенням тієї чи іншої країни. А на формування такого сприйняття величезний вплив мають політики, засоби масової інформації, рівень правової культури суспільства тощо.
Важко навести приклад іншої європейської країни, де з газет, екранів телевізорів, через публічні виступи керівникі держави, парламентарії, урядовці та інші політичні діячі щоденно вкладають в свідомість громадян думку про тотальну корумпованість національного державного механізму.
Хоч як це парадоксально звучить, — імідж однієї з «найкорумпованіших країн світу» Україна фактично створює собі сама.
По-друге, таке положення не в останню чергу пояснюється недостатнім інформуванням населення та міжнародної спільноти про заходи, спрямовані на профілактику та протидію корупції. Вважаю, що прокурорам є про що доповісти суспільству.
Міжвідомчою робочою групою з питань протидії корупції під головуванням Генерального прокурора України та голови Служби безпеки України була розроблена та впроваджена низка спільних скоординованих заходыв для системної протидії корупції, хабарництву, організованій злочинності у 2009 році. Їх реалізація дала відчутні позитивні результати.
На розгляд судів органи прокуратури направили понад 1,6 тис. кримінальних справ про злочини з ознаками корупційних діянь, стосовно майже 2 тис. осіб. При цьому акцент у роботі зміщений на виявлення та розслідування серйозних фактів хабарництва, внаслідок чого істотно зросла кількість направлених до суду кримінальних справ відповідної категорії. Найбільш уражені хабарництвом земельні правовідносини, система регулювання дозволів і фінансових послуг, сфера приватизації, відчуження державного майна.
Правоохоронні органи держави значно активізували зусилля з викриття та ліквідації організованих груп і злочинних організацій з корумпованими зв’язками. Знешкоджено 30 таких груп, в тому числі сім злочинних організацій.
Досягнуто успіхів у протидії хабарництву у сфері освіти (майже 600 злочинів). Упродовж минулого року стосовно суддів направлено до суду 25 кримінальних справ, 12 з яких — за фактами хабарництва. Наразі 32 кримінальні справи щодо суддів перебувають у провадженні слідчих Генеральної прокуратури України.
Слід відзначити, що на стан протидії корупції в судовій гілці влади негативно впливає недосконала та непрозора процедура притягнення до відповідальності та звільнення з посад корумпованих суддів.
Непоодинокі факти скоєння корупційних злочинів працівниками правоохоронних органів. Так, минулого року такі злочини вчинили 16 працівників прокуратури, 399 — органів внутрішніх справ, 10 — Служби безпеки України, 114 податківців, 21 митник.
До адміністративної відповідальності за вчинення корупційних діянь притягнуто 224 працівники органів внутрішніх справ, 184 податківці, 32 митники, 39 прикордонників та два співробітники Служби безпеки.
Органи прокуратури вживають адміністративно-правові заходи до протидії корупції. Торік до суду направлено більш як 1,7 тис. протоколів про вчинення корупційних діянь, за наслідками розгляду яких судами притягнуто до відповідальності понад 1600 осіб.
Не можу не наголосити і на тому, що упродовж останніх трьох років Генеральна прокуратура України ініціювала питання про створення в державі єдиного антикорупційного органу, однак цю проблему дотепер не вирішено. На наше переконання, це істотно гальмує наше просування до створення належних передумов ефективної реалізації державної антикорупційної політики.
Не в останню чергу саме відсутністю такого органу пояснюються і істотні недоліки у законотворчій діяльності з питань протидії корупції, поспішне внесення на розгляд Парламенту та прийняття недосконалих законодавчих і нормативних актів.
Загалом ми підтримуємо прийняття Верховною Радою України пакету нового антикорупційного законодавства, яке планувалося ввести в дію з 1 січня цього року (цей термін перенесено на 1 квітня). Водночас ціла низка положень нових законів викликає обґрунтовану критику з боку провідних науковців і досвідчених спеціалістів у галузі боротьби з корупцією. Окремі положення прийнятих законів не узгоджуються з чинним законодавством України, їх практична реалізація в нинішніх умовах видається досить сумнівною.
Тож маю велику надію, що робота із удосконалення чинного антикорупційного законодавства не буде припинена і відповідні наші пропозиції, направлені до Міністерства юстиції, РНБО та Кабінету Міністрів України, будуть при цьому враховані.
