Козівська загальноосвітня школа № 2 знає лише два директори. З дня заснування (1959 р.) і до 1988-го її очолював Андрій Кіндратович Мельник, а нині — Богдан Йосипович Шиліга.

Таке довголіття на керівній посаді, по-перше, рідкісне, по-друге, на думку багатьох чинуш, небажане. Можливо, десь «нові мітли» кожні 3—5 років і виправдані. Але Андрій Мельник і Богдан Шиліга довели: директори вони від Бога! Ще ті, радянські, достойні учні Антона Макаренка і Василя Сухомлинського. Від обох різних за педагогічними ідеологіями Учителів запозичили всього потроху. Тому в ЗОШ-2 десятиліття панує і дух колективізму, і гуманізм, і творча непосидючість.
Кажуть, Андрій Кіндратович був на диво дисциплінованою людиною, чого вимагав і від колег. І приклад показував у ставленні до роботи, яку любив, здавалось, понад усе.
Його вірний послідовник Богдан Шиліга з однодумцями сформували педагогічні принципи, за якими успішно працюють: люби дітей, захисти їх любов’ю і правдою; не нашкодь; шукай у дітях хороше; навчи їх думати і любити, але виховуй без примусу; жодного дня без новизни тощо.
Я свідомо не наводитиму думки педагогів, керівництва області, району й селища про ЗОШ-2 та її керівника. За них говорять досягнення, яким позаздрять, впевнений, директори більшості закладів столиці. І варто лише їх назвати...
Школярі беруть участь у дев’яти державних конкурсах і акціях, навчаються в МАН. За останні п’ять років вони завоювали 186 призових місць на районних, 35 — на обласних, 6 — на всеукраїнських олімпіадах. Шкільні команди з чотирьох видів спорту — одні з кращих на Тернопільщині.
Путівки в життя за 50 років у ЗОШ отримали 3384 випускники, 93 з них закінчили її із золотими, 41 — срібними медалями.
Закладу в глибинці довірили дослідно-експериментальну роботу за програмою «Школа майбутнього». Вона десять років працює за модульно-розвивальною формою навчання, співпрацює з Інститутом обдарованої дитини АПН, впроваджуючи в навчально-виховний процес програму «Універсал».
На слуху в київських установах не лише Козівська школа, а й директор, його колеги — учасники і переможці конкурсів «Учитель року», «Панорама творчих уроків» та інших. Наталія Гурська, Леся Хань, Ольга Дроняк, Світлана Голяс, Леся Волкова, Лілія Давосир, Надія Атаманчук — цих учителів знають і за межами регіону. А ще Марію Шостак та Надію Филиму, які завоювали право рекомендувати своїх вихованців у Національний педуніверситет імені Драгоманова. За довірою.
Ці авторитетні фахівці, як, врешті, й їхні колеги із ЗОШ
№ 2 сповідують принцип: «Учитель навчає інших доти, поки сам учиться». Так повелося тут з 1959-го.
Та не навчанням єдиним живе дружній колектив. Літературні читання, ігри «Найрозумніший», «Слаба ланка», «Що? Де? Коли?», презентації творчих робіт, КВК, лицарські турніри, мюзикли — немає, по суті, важливих подій, свята чи дати, які залишилися б поза увагою вчителів і дітей. І вони не скиглять від перезавантаження, їх не треба за вуха тягти на позакласний захід (вечір пам’яті, радіолінійку, спектакль, День здоров’я, посвяту в соколята, вечорниці, на Шевченківські дні чи День учнівського самоврядування).
Про всі активи школи можна розповідати годинами та, звичайно, краще побачити. Побачити і полюбити школу № 2, її працівників, дітей...
...Йшла генеральна репетиція святкового концерту, присвяченого 50-річчю школи. Коли на екрані висвітився портрет заслуженого вчителя, одного із 100 кращих керівників навчальних закладів України Богдана Шиліги, який тоді був на уроці, зал дружно зааплодував...

Тернопільська область.


Фото надано школою.