45 років з часу створення Вінницького клубу зимового загартування «Нептун» його члени відзначили черговим запливом на Вишенському озері, що на околиці обласного центру. Серед учасників були ті, хто в далекому 1950-му організовував клуб. Марія Слічна, Микола Вагов, Леонід Старостін, яким уже за вісімдесят, не припиняють і тепер купатися в ополонці. Так само це роблять трохи молодші за них Борис Мазорчук, Іван Маркітан. Останній, до речі, нині президент клубу, в якому нараховується чотириста любителів зимового загартування.
— Першим у Вінниці починав загартування Борис Горін, — згадує Іван Маркітан. — Лікарі порадили йому в такий спосіб лікувати параліч руки. Сталося диво. Хвороба відступила. За ним потягнулися інші. Хоча в той час «моржів» називали диваками. Може, тому їх було небагато, трохи більше десяти чоловік. Вони й створили клуб. Про його популярність свідчить те, що згодом вінниччан стали запрошувати до Києва і Москви для участі у семінарах із зимового загартування та його популяризації.
— На той час моржування відбувалося, як кажуть, на науковій основі, — продовжує Іван Михайлович. — Нас постійно консультували науковці медуніверситету, лікарі проводили обстеження. За кожним членом клубу був закріплений лікар. Без попереднього медогляду не дозволялося занурення в крижану воду. А нині такого нема.
Керівник клубу із здивуванням констатує: протягом тривалого часу існування їхнього осередку ним так і не зацікавилися державні спортивні організації. Хоча могли б використати досвід у профілактиці захворювань шляхом загартування і зимового купання.
Вінниця.
