Для новонароджених вона має реальне уособлення. Інколи фатальне
Народження дитини — завжди радість. Коли приходить у світ маленька душа, батьки одразу намагаються уявити, який шлях їй доведеться пройти. Кому ж у цей момент не хочеться вірити в те, що він буде довгим і радісним? Однак трапляється й таке, що крихітній людині не вдається не те що кроку зробити, а й побачити наш світ... «Фатум», — скаже хтось. Та чи тільки?
За мить до народження
Цих малюків чекали з особливим нетерпінням. Народження — це завжди Божий дарунок. А тут ще й такий щедрий: у родині вже знали, що молода мама носить під серцем двох близнят. Двоє хлопчиків-первістків ось-ось мали з’явитися на світ.
Не було це новиною і для лікарів, котрі розуміли, що в даному випадку потрібна їх особлива увага. Тож майбутню маму поклали на допологову підготовку в відділення патології вагітних з діагнозом: вагітність, пологи.
Ніщо не віщувало біду. Принаймні про якісь проблеми зі здоров’ям матері чи плоду не йшлось. Та за кілька днів перебування у відділенні черговий лікар переводить пацієнтку в інше — акушерсько-обсерваційне. А наступного ж дня її відправляють назад. І знову вона там довго не затримується. Не пройшло й двох діб, як черговий лікар пізно ввечері вкотре вирішує направити пацієнтку для подальшого лікування у те ж акушерсько-обсерваційне відділення. На ранок побоювання чергового таки підтвердились — стан хворої погіршився, і тоді вирішили викликати чергового з медицини катастроф.
І тут втрутилася доля. Жінку знову оглядав лікар, котрий кілька днів тому переводив її з відділення у відділення, не вбачаючи в ситуації ніяких проблем. Сказати, що в нього бракувало досвіду, так ні. Бо і лікар був досвідчений, і посади у нього відповідальні, але... В день пологів він, очевидно, знову не побачив критичної ситуації і прийняв рішення вести пологи консервативно. І в результаті за кілька годин з’явилися два хлопчики, котрі, як свідчать офіційні документи, були доношеними, мали вагу по 3,15 кілограма, зріст 53 сантиметри. Тільки обидва були... мертвими.
Пізніше шокованій мамі, котра зуміла доносити до пологів двох добре розвинутих хлопчиків, скажуть, що виною всьому — можлива патологія в дітей. Мовляв, доля, нічого не вдієш. А тому і позиватись до лікарів не варто.
Запізнілий діагноз
Однак працівники прокуратури, зважаючи на зростання кількості випадків загибелі новонароджених, вирішили провести службове розслідування. Як свідчить його висновок, відсутність адекватного моніторного спостереження за станом плодів у вагітної призвела до запізнілого встановлення діагнозу. А запобігти загибелі дітей було можливо при умові своєчасного проведення оперативного розродження шляхом кесаревого розтину. Надання лікарем некваліфікованої медико-санітарної допомоги призвело до загибелі двох дітей, що є неприпустимим у лікувальному закладі ІІІ рівня акредитації.
Так звучить офіційний висновок. А якщо простіше, то життя хлопчиків залежало від миттєвої реакції лікарів, їх здатності швидко прийняти та виконати рішення. Але цього не було. І близнят не стало буквально за мить до народження. І не тому, що так було написано у книзі їхнього життя. А тому, що в цілком реальних людей не вистачило банальної уваги, старання і сумлінного ставлення до своїх обов’язків! Про доброту і щирість душі вже навіть і не йдеться...
Життя довжиною в пуповину
Хоча подібні трагедії трапляються не так уже й часто, вони завжди мають надзвичайно великий резонанс. І це зрозуміло. Що може бути дорожчим від життя, яке тільки приходить у цей світ? Тому і втрата його найболючіша.
Ця трагедія сталася в Старосинявському районі. Вагітність ще зовсім юної матері минала в передчутті великої радості. Всі в родині з нетерпінням чекали народження хлопчика. Батьки вже знали, як його назвуть. Накупили пелюшок та іграшок. Уже думали, як їм доведеться спланувати своє до цього безтурботне студентське життя, коли поруч буде синочок...
Всі попередні обстеження і спостереження не віщували біди. До того ж знали, що районний акушер-гінеколог, завідувач пологовим відділенням — це лікар від Бога, котра допомогла щасливо з’явитись на світ багатьом своїм землякам. Тож і цього вона мала б прийняти у свої надійні руки. Якби знову не втрутилась доля.
Треба ж було в день пологів їй узяти відгул. Та не в цьому найбільша прикрість. Як пізніше з’ясується, для немовляти було приготоване справді важке випробування: пуповина закрутилась навколо дитячої шийки. До того ж немовля ще й підняло ручку, наче боронилось від лиха. Саме це і загальмувало пологи. Дитина просилась на світ, а пуповина її не пускала. Потуги матері були такими страшними, що у неї полопались судини на обличчі, тілі, в очах, перетворивши тіло на один великий синець.
У таких важких пологів могло бути кілька варіантів. Але лікарка, яка стояла поруч із породіллею, вибрала один: дитину вичавлювали із материнської утроби.
Цей такий коротесенький шлях на білий світ виявився для малюка довжиною в життя. Пуповина так стиснула шийку, що перекрила дихання. А кисневе голодування призвело до необоротних процесів у мозкові. Після народження хлопчик прожив трохи більше тижня. Але він так і не побачив та не почув цього світу, йому навіть не вдалося самостійно ковтнути повітря. Незважаючи на старання лікарів і відчай матері, життя не захотіло зачепитись у його крихітному тільці.
Чи був у цієї дитини хоч якийсь шанс? Кажуть, у нас завжди є вибір. У даному випадку його не могли зробити ні мати, ні її дитина. Але це було під силу тим, хто приймав пологи. Варто було тільки ще раз пройти банальне УЗД. І тоді можна було б побачити і обвиту довкола шиї пуповину, і те, що вона дуже коротка, і це означало б, що шансів у дитини народитися природним способом просто не було. Але не виключало інших варіантів, скажімо, того ж кесаревого розтину.
Чи можна було врятувати?
Подібні випадки не є чимось надзвичайним в акушерській практиці. І при всій індивідуальності пологів для вирішення саме такого завдання вироблено чіткі правила. Але, як не дивно, чомусь навіть досвідчені лікарі дотримуються їх не завжди. Це ще раз підтвердили пологи 22-річної хмельничанки.
Великий плід та інші фактори таки насторожили лікарів, і вагітній було призначено повне клініко-лабораторне обстеження, УЗД, кардіотокографію, електрокардіограму та консультацію терапевта. Але й після такого обстеження консиліум лікарів вирішив вести пологи природним шляхом.
Чи то покладались все на ту ж примхливу долю, чи, може, не дуже й хотілося вдаватись до якихось додаткових дій, чи ще якась причина, до якої вже ніхто ніколи не докопається, але маленьке сердечко перестало битися ще до народження.
Згідно з протоколом патологоанатомічного дослідження причиною загибелі плоду стало задушення через порушення пуповинного кровообігу. Пуповина так само, як і в попередньому випадку, мала свої особливості і так само обвилась навколо шиї та тільця.
Чи можна було врятувати дитину із такою патологією? Це питання, напевно, залишиться вічною загадкою для її батьків.
Халатність у білих халатах
Та й не тільки для них. За дев’ять місяців в області загинуло 139 немовлят до одного року, з яких у перинатальний період — майже половина. Для офіційної медицини подібні цифри не виглядають чимось надзвичайним. Хоча заради справедливості варто зауважити, що торік за цей же час цифри відповідно становили 101 та 39 загиблих немовлят.
Сплеск малюкової смертності лікарі пояснюють різними причинами. Насамперед тим, що майбутні матері не відзначаються особливо міцним здоров’ям. Серйозними факторами ризику стала ціла низка соціальних та екологічних проблем. Ранні статеві зв’язки, алкоголь, тютюн та наркотики, тяжкі хронічні хвороби, бідність, погане харчування, зрештою банальна необізнаність — все це не тільки ускладнює вагітність і пологи, але й дуже часто ставить під загрозу здоров’я та життя як майбутньої матері, так і новонародженого.
У таїнстві народження не відкинеш і такого важливого фактора, як ризик, нещасний випадок і ті химерні забаганки долі, котрі й справді ніяк не обійти.
Коли слухаєш лікарів, важко не повірити їх переконанням у тому, що вони роблять усе, аби врятувати кожне життя. Та й справді, запідозрити когось у тому, що він навмисне доклав зусиль, щоб з дитиною сталася трагедія, не зможе ніхто.
Та попри все це хто не зустрічався з байдужістю, неуважністю або й відвертою халатністю медиків у тих же пологових будинках? Хоч би як головні лікарі розповідали про те, що в їхніх закладах і бути не може хабарництва й відвертого вимагання грошей з пацієнта, проте кожна породілля знає: найгірша помилка — вирушити на пологи, не маючи в кишені певної суми.
І навіть якщо в жінки ніхто не вимагатиме гроші, вона дмухатиме й на холодне. А як ще інакше? Це ж для неї на світ з’являється найдорожча крихітка, котрої не варті жодні гроші та цінності. А для чергового лікаря — то лише буденні чергові пологи з черговими звичними проблемами. І хіба їх звинуватиш у тому, що на одне й те ж новонароджене життя у них такі різні погляди із батьками? Доля.
Хмельницький.
Коментар фахівця
Наталя Гончарук, старший помічник прокурора Хмельницької області з питань захисту прав і свобод неповнолітніх:
— Випадки смертей новонароджених — не така вже й рідкість, і більшість таких фактів перевіряється співробітниками прокуратури. Але проблема полягає в тому, що порушити кримінальну справу, довести вину медиків майже неможливо. Висновки експертів практично не бувають однозначними: з одного боку, вони начебто фіксують порушення лікарів, а з другого — не виключають вади розвитку, фізіологічні порушення, котрі могли б спричинити летальний кінець. Дослідити правильність методів лікування, призначення тих чи інших медикаментів надзвичайно складно ще й через те, що існує чимало різних, часто таких, що суперечать один одному, внутрішніх наказів МОЗ, інструкцій, розпоряджень щодо використання тих чи інших нових лікувальних засобів. Коли ж немає чітких правил, зрозуміло, знаходяться різні варіанти трактування подій і фактів.
Та навіть попри це проведені прокуратурою області перевірки засвідчили, що в медичних закладах, особливо в пологових будинках, є факти неналежного надання медичної допомоги вагітним та породіллям, новонародженим, а також приховування малюкової смертності, несвоєчасне проведення службових розслідувань за такими фактами. Так, у Ярмолинецькому районі встановлено, що за жодним фактом смерті новонароджених у стаціонарі лікувального закладу службові перевірки не проводились. Там же було виявлено порушення реєстрації народжених, коли медпрацівники райлікарні не зареєстрували відповідним чином випадок смерті живонародженої дитини. Щоб не псувати показники, у статистичній звітності медичного закладу цей випадок просто приховали. Щоб усунути виявлені порушення, прокурор району вніс головному лікарю подання.
