«Годі нас труїти!»

Безстрокова акція за звільнення української території від небезпечних для людини і довкілля засобів побутової хімії під таким гаслом розпочалася на Сумщині. Її оголосив Суспільний рух «За життя!», ініціаторами створення якого стали громадські організації регіону. Через листівки і ЗМІ розповсюджено звернення із закликом відмовитися, зокрема, від фосфатних пральних порошків, які знищують воду й все живе на Землі.

— Ми не лише прагнемо, щоб люди усвідомили смертельну небезпеку від тих мийних засобів, що ними завалені полиці магазинів, а й дати їм право вибору, — каже голова обласного екологічного об’єднання «Зелений Світ» Михайло Андроcов. — Адже саме в Україні випускають найбезпечніші у світі пральні порошки нового покоління. Вітчизняна бюрократія на догоду виробникам-монополістам чинить перепони просуванню цього унікального продукту до масового споживача. Тому ми вирішили надати громадянам і правдиву інформацію, і можливість придбати диво-порошки. Один з фундаторів нашого руху уклав з сімферопольською фірмою «Дакос» договір про співпрацю, і тепер сумчани можуть користуватися продукцією кримських винахідників.

Такий щедрий подарунок зробив Дрогобицькому нафтовому технікуму з нагоди новорічно-різдвяних свят його колишній студент, випускник механіко-бурового відділення Іван Матієшин. Новенький автобус «Еталон» він передав власноруч, з цікавістю оглянув приміщення навчального закладу, де проходила його молодість, і виступив перед студентами.

Іван Матієшин з 1992 року очолює представництво російської нафтової компанії «Краснолєнінськнафтогаз» у Полтаві. А також є президентом Всеукраїнського благодійного фонду «Україна — Свята родина». Свій приїзд у Дрогобич, на Галичину, до речі, після досить довгої відсутності, вважає не останнім, як не останнім був і дарунок для навчального закладу, який багатьом молодим людям дав і дає хорошу путівку в життя.

28 випадків отруєння чадним газом минулоріч зареєстровано у Львові та області, тим часом як 2008 року — 13. І вже за зимовий період 2009-2010 сталися три смертельні випадки. Причина такої ситуації — порушення правил безпечної експлуатації газових приладів, — стверджує начальник відділу захисту населення і територіального управління з питань надзвичайних ситуацій Євген Басан, — мешканці самовільно проводять перевлаштування вентиляційних каналів та встановлюють газові колонки.

Протягом 2009 року працівники «Львівгазу» відключили 2162 самовільно встановлені населенням газові прилади: 177 із них були непридатними до використання за технічними показниками, у 129 не було тяги газу. Фахівці стверджують: доцільно поміняти всі газові прилади області на нові з датчиками, які б самі відключалися, якщо газу немає, а при його появі самостійно включалися. Однак на повне технічне переоснащення у населення немає коштів.

Ще одна серйозна проблема — у Львові жоден ЖЕК не має приладу, який би вимірював тягу димовентиляційних каналів, та катастрофічно бракує сажотрусів. Через кілька років може виникнути проблема через відсутність людей, здатних виконувати таку роботу, адже середній вік сажотрусів — 46—76 років. І нині ніде навчитися цій професії.

Один з найстаріших жителів Західної України Михайло Цюняк проживає у селі Помонята Рогатинського району. Днями він відзначив своє 110-річчя. Чоловік має сина, трьох онуків, вісім правнуків та одного праправнука. Зараз проживає один. Довгожителю передали вітання від Президента України Віктора Ющенка. З днем народження його поздоровили також представники органів влади області, району, села, родичі та сусіди. Михайлу Івановичу подякували за працю та вручили квіти і грошову премію.

Івано-Франківська область.