Запорізький алюмінієвий комбінат — первісток і гордість радянської кольорової металургії — таки доведений російським власником до ручки. І справді, звільнені фактично останні 150 місцевих робітників, а працювати лишилися «аж» тридцять осіб. Плюс, зрозуміло, охорона. Тут варто додати, що свідоме нищення Запорізького алюмінієвого комбінату розтягнулося в часі на більш як десять років. Коли станом на літо 2013-го на підприємстві ще працювала одна дільниця (на привозній сировині), то цього року і той лад погас.
Нагадаємо: скандальна операція з придбання компанією «РУСАЛ» ЗАлКу на початку 2000-х передбачала застосування всього комплексу політичного тиску на українське керівництво з боку офіційної Москви. Багато в тій історії траплялося дивовижних речей, включаючи і рішення одного із районних судів, котре прямо забороняло покупцеві виконувати свої інвестиційні зобов’язання. У справу кілька разів втручалася Генпрокуратура, яка, то вигравала, а то й програвала (залежно від підкилимних російсько-українських домовленостей на самій горі) справу реприватизації Запорізького алюмінієвого у судах. А підприємство тим часом активно різали на брухт, позбавивши робочих місць шість тисяч осіб. Адже «РУСАЛ», придбавши комбінат за якусь смішну ціну, таким чином, як мовиться, просто знищив конкурента на очах «изумленной публики». Тут варто згадати публікації того періоду. Повідомлялося, що перші покупці заводу — ще у 2001 році — якась підставна фірма у складі двох пройдисвітів, взяла на придбання ЗАлКу гроші у банку під ГАРАНТІЇ УКРАЇНСЬКОГО УРЯДУ. А вже минулого року запорізькі профспілки оцінювали перспективи відродження алюмінієвого комбінату такими, що дорівнюють нулю. Бо, бач, законодавство наше настільки гуманне до несумлінного інвестора, що дозволяє йому творити з активом в Україні все, що заманеться. Ось днями йому захотілося звільнити останніх 150 працівників, включаючи й начальника відділу кадрів. Лишилася, фактично, сама охорона...
Запоріжжя.
