Підвищення комунальних тарифів стало неприємною новиною для населення. Треба звернути увагу уряду: якщо затягувати паски, зрозуміло — криза, війна, то всім у державі — і бідним, і багатим. Тільки не за рахунок соціально незахищених, як це завжди в нас відбувається: хто бідніший, той більше платить. Представники великого капіталу, взагалі, податки і соціальні збори не сплачують. Всі гроші, свої прибутки, вони направляють в офшорні зони. Зрозуміло чому, щоб ні копійки ні в державний бюджет, ні в соціальні фонди (в тому числі Пенсійний) не сплачувати.
У зв’язку з цим я вніс законопроект про оподаткування офшорних операцій. Сподіваюсь, що уряд зверне на ці офшори, нарешті, увагу. А, з другого боку, потрібно ці офшорні «чорні дірки» закривати, щоб усі платили податки. Великий капітал з чого отримує надприбутки? З того, що нещадно використовує наші українські надра. У нас — найменша в світі орендна плата за користування природними копалинами. Уряду потрібно підвищити в декілька разів орендну плату, й, повірте, тоді не потрібно буде скорочувати соціальні виплати, програми, не треба буде підвищувати тарифи.
Підвищення комунальних тарифів не буде людям подобатися і призведе до соціального напруження в суспільстві. Це треба об’єктивно визнавати. Потрібно йти європейським шляхом, де соціальна допомога є адресною, її отримують лише ті, кому вона найбільше потрібна. За розрахунками уряду, таку допомогу треба надати майже 4 млн. родин.
Безумовно, в комунальних тарифах є корупційна складова. Наприклад, в тарифах на електроенергію. У нас у ці тарифи на електроенергію постачальні компанії — обленерго — завжди закладають дуже великі втрати в мережах та інше, там доходить до 30 відсотків і більше. Хоча насправді вони менші, й спеціалісти знають, як це робиться. Але в такий спосіб монополісти намагаються нажитися на кінцевому споживачі. Так само роблять і ЖЕДи та інші комунальні структури.
Тарифи неправильно розраховуються. У всьому світі вони розраховуються не на основі кількості споживаних кубів води, а на базі кількості гігакалорій. А вода гаряча йде, платиться за кількість гігакалорій, за тепло, а не за кількість кубометрів. Іноді людям потрібно по півгодини спускати воду, поки вона гарячою стане. А лічильник же — крутиться. Ось вам і корупційна складова.
Облгази в нас всі монопольно приватизовані компаніями Дмитра Фірташа, щоб ви розуміли, на 90 відсотків. Чомусь так він ціну на газ для населення складає. «Київенерго» зараз належить олігарху Рінату Ахметову, як і «Донбасенерго». Я вважаю, що стратегічні об’єкти, а саме — генерацію, яка робить цю потужність, віддавати у приватні руки не можна. В переважній більшості європейських країн такі стратегічні об’єкти як були, так і продовжують залишатись у державній власності.
До речі, «Київводоканал», як і «Київенерго», належить Рінату Ахметову. Стратегічну власність, що належала київській громаді, було оформлено в приватну власність через офшорні компанії, через кіпри, якісь «лтд». На папері вони всі іноземні, але насправді всі знають, що реальним власником колишніх державних стратегічних енергетичних компаній у Києві є Рінат Ахметов.
Я думаю, що Кличко зробив би добру справу, за що б йому дякувало не одне покоління киян, якби він цю стратегічну власність — «Київводоканал» та «Київенерго» — повернув у комунальну власність. Він може це зробити, бо так звана приватизація цих стратегічних об’єктів для життєдіяльності Києва проходила з грубими порушеннями законів України.
Київські хлібокомбінати були приватизовані групою Хмельницького-Іванова — «Київмлин» та інші. Це хліб, особливо соціальний. Зараз на місці вказаних хлібокомбінатів ця бізнес-група будує офісно-розважальні центри. Вони вважають, що киянам більше потрібні офіси та розваги, ніж соціальний хліб пенсіонерам.
Нам усю житлово-комунальну галузь необхідно кардинально реформувати. Для цього потрібно реформувати застарілі структури управління, що діяли роками, змінювати методику розрахунків з населенням та прибирати корупційну складову.
Андрій ПАВЛОВСЬКИЙ, народний депутат України.
