Керівництво одного з банків звернулося з листом до Вінницької облради та Вінницької міськради з проханням розглянути поведінку депутатів-боржників банку на засіданні комісії з депутатської етики. Зробити те саме просять також жителі села Рудницьке Піщанського району. Чому?
Завинили і за роботу, і за паї
Редакція газети «Голос України» отримала листа від жителів села Рудницьке Піщанського району на Вінниччині. Текст скріплено печаткою сільради, очевидно, щоб не було сумніву у викладених фактах. Втративши надію на те, що колишні «інвестори» їхнього господарства повернуть людям заборговану зарплату, селяни хочуть отримати відповідь на запитання, чому з них не стягнуть несплачені державі податки?
— Невже й справді нема впливу на тих «інвесторів»? — йдеться в листі до редакції за підписом сімнадцяти жителів села Рудницьке. — Прийшли вони в наше село у 2002 році, а покинули наприкінці 2005-го. З людьми не розрахувалися ні за роботу, ні за паї, як земельні, так і майнові. У кінці листа кожен з нас назве суму, яку нам винні. Зарплати заборгували, за нашими розрахунками, близько 66 тисяч гривень, а за паї — приблизно 150 тисяч гривень. На ці гроші чекають 72 жителі нашого села, чекають їхні діти, яких треба вдягнути, нагодувати, старшим треба лікуватися, багато на що потрібні гроші. У селі кожна копійка на вагу золота. Бо заробити її ніде. Невже в тих «інвесторів» не залишилося й краплини совісті? — зітхають люди.
Один теля вхопив, інший — порося
— Коли Ніна Т., вона працювала дояркою, пішла оформляти пенсію, їй сказали, що не вистачає до стажу двох років, тільки тоді жінці пояснили, що за її роботу на фермі нові хазяї не перераховували у Пенсійний фонд ті суми, які зобов’язані були перераховувати. Жінка й раніше працювала дояркою, ще за Союзу. Після створення ТОВ «Агрофірма Рудницьке» згодилася піти на ферму. Їй, так само, як іншим трудівникам, зарплату давали частинами. Терпіли всі, бо що було робити. Після того, як пані Ніна розповіла, що їй не перераховували гроші на пенсію, багато хто перевірив у Пенсійному фонді свої нарахування і виявив те саме. Така ж проблема у доярки Віри і  тракториста Петра, інших наших трудівників.
— З господарства вивезли свині й телята, — скаржаться селяни. — Ми ходили, просили, щоб людям їх віддали замість зарплати. Якби ви бачили, якими слізьми люди плакали, коли молодняк вантажили на машини. Ми тоді не втрималися і стали собі забирати — хто теля вхопив, хто порося... Викликали міліцію і заставили нас назад все повернути. Де ж та справедливість? За кредит з банком можна розрахуватися молодняком, а за зарплату з людьми — ні...
У листі згадуються прізвища двох депутатів — Вінницької облради Олександра Гавриша та Вінницької міськради Геннадія Сівака. Вони є засновниками ТОВ «ІТМ «ГРУПА». Саме це товариство було одним із засновників агрофірми «Рудницьке», на яку і скаржаться люди.
— Ми знаємо, що Гавриш і Сівак так само брали кредит у Вінниці на товариство «ІТМ «ГРУПА», — бідкаються люди. — Нам навіть документ передали, де сказано, що суд прийняв рішення про стягнення з Гавриша, Сівака та їхнього ТОВ «ІТМ-Група» заборгованості за кредитом у банку. Позичали ні мало ні багато — 800 тисяч гривень. Але стягнути борг так і не вдалося. Як записано в документі, «у зв’язку з тим, що їх особисте майно на момент отримання виконавчих листів про стягнення боргу було переоформлено на інших». Керівник філії «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до високопосадовців області та міського голови Вінниці з проханням розглянути дії панів Гавриша та Сівака на засіданнях комісій з депутатської етики та дати їм відповідну оцінку. «Збитки банку заподіяні саме громадянами Гавришем О. М. та Сіваком Г. А», вважають у банку.
Скажіть, чесна людина переписуватиме своє майно на когось іншого? — запитують жителі села Рудницьке. — Що було б, якби щось подібне зробив хто-небудь з нас?
Михайло ПАНАСЮК, Микола КОВАЛЬЧУК, депутат Вінницької обласної ради.

Вінницька область. 

Коментар

Володимир Мантюк, Рудницький сільський голова:

— Все, що написали люди в листі — істинна правда. Дійсно, ще у червні 2002 року на наші землі прийшли інвестори з Вінниці. Так гарно людям обіцяли. Повірили їм селяни, передали в оренду земельні і майнові паї. Орендувало їх ТОВ «Агрофірма Рудницьке».

Люди наші працьовиті, старалися і на полях, і на фермі. Інвестори тим часом брали кредити, заставляючи майно колишнього господарства. Платити людям не спішили. На цей час, за приблизними розрахунками, заборгували зарплати 66 тисяч гривень, за оренду земельних і майнових паїв — 147 тисяч гривень, до Пенсійного фонду — 28 тисяч гривень, ще винні податків 41 тисячу гривень, а також в обласний фонд підтримки і розвитку підприємництва — 20 тисяч гривень. Закінчилося тим, що спродали все, що було, — тварин, зерно, і подалися назад у Вінницю, залишивши людей ні з чим. Люди приходять у сільраду, просять допомогти. А як?

За невиплату зарплати передбачена кримінальна відповідальність. Та і Президент, і Прем’єр-міністр постійно наголошують на необхідності вирішення цих питань. А тут борги не тільки із зарплати, податки державі теж не сплачено...

Віктор Кирнасівський, голова Піщанської районної ради:

— Коли я працював головою районної державної адміністрації, до мене звертався Олександр Гавриш з проханням, щоб райдержадміністрація виступила поручителем при отриманні «Агрофірмою Рудницьке» кредиту. Ми тоді надали такого гарантійного листа. Завдяки цьому агрофірма отримала в обласному фонді підтримки підприємництва кредит. Але позичку не повернули до цього часу. Я запрошував на розмову пана Гавриша. Він був у мене в кабінеті. Як кажуть, клятвено обіцяв повернути позичені гроші, але це тільки обіцянки. Звертався я з цього приводу й до обласного керівництва... До мене на прийом приходили жителі села Рудницьке разом з сільським головою. Тому знаю їхню проблему. Говорив про це пану Гавришу. Але крім запевнень, жодних дій з його боку я поки що не побачив.