У Новорічно-різдвяні свята абсолютними героями стають добрі Діди Морози. Хоча й зрідка, але трапляється, — до їхньої слави ні-ні та й примазуються антиподи: приміром, молодики з кримінальними замашками.

Продавець одного з найбільших меблевих магазинів обласного центру Юлія К. зранку 29 грудня йшла на роботу в піднесеному гуморі з кількох причин: в останній робочий день року за сумлінну працю її чекала солідна грошова премія, а по обіді — приємні новорічні клопоти. Нещасна й не підозрювала, що за декілька хвилин святковий настрій зміниться зовсім несвятковим панічним жахом...
За законом джунглів
Тож не встигла Юля відчинити двері магазину й зателефонувати до охорони, щоб зняти його з сигналізації, як за її спиною виросло півдюжини накачаних молодиків. Як зрозуміли присутні, керував їхніми діями очільник Сумського обласного комунального підприємства «Фонд інвестування об’єктів соціальної сфери» Євген Шаповал. Здоровані, серед яких очевидці події навіть помітили когось із фашистською свастикою на куртці, відібрали в переляканої продавчині ключі від магазину й без будь-яких етикетних церемоній, наче безмовні сфінкси, по-англійськи, почали виносити з приміщення в підігнану вантажівку наявні меблі, яких там було на кругленьку суму. Швидше за все, таким сумнівним методом вони намагалися зайняти приміщення магазину, звільнивши його від орендарів.
Настрахана й ошелешена поведінкою непроханих гостей молода продавчиня не швидко прийшла до тями, але потім повідомила по «мобільнику» про силове захоплення Романа Кірноза — заступника директора ТОВ «Маркетинг-центр ЛТД» — співзасновника ТОВ «Обласна агенція землі та нерухомості», якому належить меблевий магазин. Заступник директора разом із двома співвласниками магазину прибули на місце події вчасно. Здавалося, що гості будуть вивозити автомобілем щойно завантажені в нього «трофеї» — новісінькі ліжка, канапи, крісла та іншу здобич. Загалом у магазині товару було на дуже велику суму — декілька сотень тисяч гривень.
— Ми заблокували виїзд двома автомобілями, якими приїхали, — переповідає подальший перебіг подій Роман Кірноз, — щоб у них не було можливості накивати п’ятами. Утім, «ремонт» вхідних дверей — заміну на них замків — молодики продовжували ніби у власному обійсті. Наші неодноразові спроби закликати до їхніх розуму й совісті виявилися даремні — невідомі почувалися на чужій території, як у власній оселі. Ми спробували завадити зміні замків — стали на вхідних дверях живою огорожею. І лише почувши, що ми викликаємо представників преси і міліцію, вони розступилися.
Зрештою, Євген Шаповал також не гаяв часу даремно. Почувши, що супротивники викликають підмогу, почав телефонувати комусь, кожні п’ять хвилин переповідав перебіг подій, вислуховував вказівки і, врешті-решт, зажадав підкріплення. Дехто з присутніх навіть ім’я його співрозмовника почув. Хтось каже, що «Володя», а хтось — «Володимир Миколайович».
Хто цей таємничий «Володя» — мені сказати важко. А ось усі обложені найманцями заручники сходяться в одній думці.
«...Очевидно, мало сподіваючись відібрати в підприємства атаковане приміщення за рішенням суду, Євген Шаповал пішов на його силове захоплення за участю зграї молодиків та за підтримки і під прикриттям когось впливового», — вважає один із співвласників магазину. Якщо це правда, а піддавати сумніву свідчення багатьох людей, які «любувалися» сутичкою, не доводиться, то, схоже, за логікою, в Україну повертаються «хвацькі дев’яності», коли можна було домагатися свого за допомогою сили.
Замовлене «підкріплення» прибуло на місце події приблизно за якихось чверть години і з місця в кар’єр пішло в атаку на щойно прибулих місцевих журналістів з погрозами і вимогою вимітатися, поки цілі, геть. Ось як описує ці події газета «В двух словах» на сайті свого видання Xpress: «Журналісти побачили біля магазину близько 20 молодиків спортивного вигляду, які у присутності двох дільничних міліціонерів Зарічного райвідділу міліції, із застосуванням фізичної сили, намагалися зайняти приміщення магазину й виставити орендаторів на вулицю. Журналісти були свідками кількох бійок і бачили, як невідомі замінили замки на дверях магазину. Замість пояснити, що відбувається, молодики, а за ними і Євген Шаповал вдалися до погроз на їхню адресу. Вони погрожували розбити фотокамеру й вимагали вимкнути диктофон. При цьому дали зрозуміти, що обличчя журналістів сфотографовані, тож їх знайдуть і розберуться. У зв’язку з описаними подіями медіа-холдингом проінформовані Національна спілка журналістів України і колеги зі столичних ЗМІ. Сподіваємося, що виявлять цехову солідарність з колегами Xpress і всі журналісти Сумщини. Ми очікуємо, як мінімум, публічних вибачень від керівника Фонду інвестування Євгена Шаповала й чекаємо, що відповідним чином відреагують на погрози на адресу журналістів представники влади та правоохоронних органів.
Кілька десятків фотознімків все-таки було зроблено нашими колегами з часопису «В двух словах». Тож, у разі чого, одразу можна буде з’ясувати, хто що робив.
Чого барилися стражі правопорядку?
Як пояснили двоє міліціянтів, які прибули майже одночасно з ініціаторами події, вони тільки спостерігають, щоб не було допущено порушень правопорядку. Й вони, не втручаючись, спостерігали як молодики спочатку силоміць виштовхували назовні працівників магазину, а потім уже почали погрожувати журналістам та співзасновникам фізичною розправою.
Тим часом збігло досить багато часу, поки з’явилися викликані Кірнозом правоохоронці із Зарічного райвідділу. З їх появою молодики дали задній хід і, попередньо повернувши  майно законним господарям, покинули «поле бою».
Звідки в цій історії ноги ростуть
Отже, звідки грім гримнув та ще й у розпал зими?
Уся річ у тому, що вже деякий час триває спір про те, хто є власником згаданого приміщення. Від цього й залежить, чи правомірно приміщення, яке стало «полем бою», здано в оренду. Управління майном Сумської обласної ради наприкінці вересня позаминулого року виставило згадане нежитлове приміщення по вулиці Харківській, 31, на конкурс для укладення договору оренди. У прозорому, чесному конкурсі перемогу вибороло ТОВ «Обласна агенція землі та нерухомості», яке під час торгів значно підняло місячну орендну плату. На підставі результатів конкурсу з товариством було укладено договір оренди за всіма правилами. Передача приміщення була оформлена актом приймання-передачі. Отримавши торговий патент, товариство без зволікань розпочало зазначену у ньому діяльність, відповідно не забуваючи вчасно сплачувати передбачену контрактом орендну плату. Але, виявляється, що начебто існує ще один договір оренди, але вже з іншим орендарем.
Отже, щоб з’ясувати, хто є хто, Управління майном Сумської обласної ради у травні 2009 року звертається до обласного Господарського суду з позовною заявою про визнання права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Сумської обласної ради на нерухоме майно, розташоване в Сумах по вулиці Харківській, 31. Утім, опоненти також виявилися не ликом шиті й невдовзі зробили свій хід конем: подали до суду зустрічний позов.
Обидві судові справи ще розглядаються судовою інстанцією. У будь-якому разі поставити крапку у спорі та вирішити, хто правий, може тільки суд, а опонентам треба лише дочекатися його рішення, а не намагатися прискорити розвиток подій за домопогою сили.
І насамкінець. В’ячеслав Шапошнік офіційно звернувся до прокурора Сумської області Олександра Горбаня й описав увесь перебіг подій, а заодно попросив здійснити перевірку за наведеними фактами та вжити відповідних заходів.
 
Сумська область.
P.S. Якщо протилежна сторона конфлікту має свою точку зору на описані події, вона також може висвітлити свою позицію на сторінках газети. Це стосується і правоохоронних органів.