
Річ у тім, що і він, і пані Ганна — інвалід другої групи загального захворювання, учасник Великої Вітчизняної війни — свого часу стояли окремо на обліку для забезпечення автомобілем на пільгових умовах у порядку загальної черги. А потім подружжю порадили написати спільну заяву на отримання спецавтотранспорту позачергово. Вони так і зробили, сподіваючись, що таким чином швидше отримають одне авто на двох. Це дозволяє Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений відповідною постановою Кабінету Міністрів, за умови, якщо один з подружжя відмовляється від автомобіля на користь іншого з наступним зняттям його з черги. Від черги відмовився чоловік, а дружину поставили на облік під номером 427. Коли вона померла, працівники управління праці і соцзахисту пояснили, що тепер їхня спільна заява втратила чинність. Іван Миколайович знову опиняється в черзі, в якій стояв до того, як була оформлена спільна заява. Тобто його номер на обліковій черзі уже не 427, а 1920.
Пан Іван не повірив, що наші правила можуть бути такі нелюдяні. Він звертався за роз’ясненнями з цього приводу у різні інстанції, аж до найвищих. Однак звідти, наче під копирку, надходили одні й ті само відповіді, що так прописано у відповідній інструкції. Чоловік і досі не втрачає надії, що чиновники зрозуміють дикість ситуації, тим більше, що на Прикарпатті проживає лише кілька сімей, де обоє членів сім’ї мають право на отримання спецтранспорту. В іншому випадку він навряд чи дочекається автомобіля. «Хоч я і залишаюся в черзі, та скоріше лежатиму на цвинтарі поруч з дружиною, ніж та черга підійде», — гірко говорить Іван Пивоварчук.
Івано-Франківськ.
Фото автора.