Персональна виставка одеської художниці Галини Мещерякової відбулася в київському музеї-квартирі Павла Тичини. Тут показано три десятки робіт, виконаних переважно пастеллю. Ці картини справляють дивовижне й несподіване важення. Адже ми звикли: якщо художник з півдня, то його картини мають бути повні сонця. А в основі колориту Мещерякової, навпаки, лежить холодна гама — так, ніби художниця живе і творить на березі Білого, а не Чорного моря. Мещерякова зовсім не боїться шукати гармонію в різних відтінках туманно-сірих кольорів. Часом її одеські пейзажі, в тім числі й морські, нагадують старовинне темне срібло, що світиться зсередини магічним світлом. Завдяки цьому буденний довколишній світ бачиться заново. Про це добре сказала художниця в одному своєму вірші: "Все те же предметы кругом — и море из окон, и дом.
Творите, художник, Вы так беспристрастны.
Века на мольберте —в четвертом пространстве".
Ці рядки — з книги Мещерякової "Есть одиночество в толпе…", яку можна було придбати на виставці.
На знімку: Галина Мещерякова, "Автопортрет".
