Новий керівник Держкомрезерву України: «Порядок денний — реформи у системі»

Держкомрезерв отримав нового керівника. Рішенням уряду на цю посаду призначений Володимир Альохін (на знімку). Фахівець цілком профільний, що у посадових призначеннях у цьому відомстві — велика рідкість. Виходець із системи державного резерву — останній рік він очолював профільний Інститут УкрНДІ «Ресурс», який працює у складі Держкомітету з питань матеріального резерву та відповідає за контроль якості продукції, яка купується державою про запас. Відразу після призначення новий керівник заявив про намір запровадити низку змін у роботу комітету. Що це за зміни і на що спрямовані — з цими питаннями ми звернулись до новопризначеного керівника Держкомрезерву.

— Зміни потрібні завжди, адже світ змінюється. Змінюються економічні умови. А відтак треба завжди бути готовим до нових викликів сучасності. Найперше я маю намір розібратися з тим, що є у системі державного резерву, вивчити усі напрацювання попередників і вже потім приймати рішення. Свої пропозиції та висновки озвучу на підсумковій колегії наприкінці січня. У ній братимуть участь усі керівники підприємств нашої системи. Звичайно, є завдання, які ніхто не скасовував і які були і будуть — це формування належного рівня запасів для країни. А серед завдань, які мають змінити роботу комітету, — створення нової ідеології Концепції реформування системи. Згідно з якою відбудеться оптимізація функцій усієї структури, що буде сприяти наповненню спеціального фонду держбюджету України. Передусім змінимо механізм оновлення резервів — воно має бути не лише фізичне (термін придатності яких спливає. — Ред.), а й моральне. Давно не секрет, що у засіках країни лежить продукція, яка ніколи вже не може бути використана на користь економіки. Такі товари треба продати, а вивільнене місце заповнити продукцією, яка може бути затребувана у скрутний для держави час. Крім того, я проаналізував усі реформаторські дії попередників. Наприклад, такі новації, як запровадження часткового зберігання державних запасів безпосередньо на підприємствах-виробниках, а не на складах системи Держкомрезерву. Є доручення першого віце-прем’єра Олександра Турчинова — підготувати матеріали з пропозиціями — як надалі має працювати наш комітет. Вважаю, що треба створити робочу групу з представників практично всіх міністерств та відомств. Ми повинні спільно винести на обговорення — що треба сьогодні зберігати, як, скільки і де.

— Насамперед ідеться про розмежування функції та повноважень центральних органів виконавчої влади, причетних до формування та використання державних ресурсів. Наступним надзвичайно відповідальним завданням є наукова розробка номенклатури та норм накопичення державного і мобілізаційного резерву, які мають відповідати сучасним економічним, соціальним, енергетичним та іншим потребам держави. На часі також питання оптимізації структури державного резерву. Якщо ця концепція запрацює, то це реальне джерело ресурсів для розвитку системи загалом.

Ви згадали про те, що переглядатимете запроваджену 2009-го новацію — часткове збереження державних запасів на підприємствах-виробниках. З чим пов’язане бажання переглянути цей механізм?

— Не переглянути, а проаналізувати доцільність та ефективність. Це досить позитивне напрацювання, але треба брати до уваги сучасні реалії. Добре, якщо продукція зберігається на території підприємств-виробників. Так вона регулярно оновлюватиметься та завжди буде свіжою. Але хто може гарантувати, що завтра це підприємство не стане банкрутом. Сьогодні не слід скочуватися до крайнощів. Бо зберігати продукцію виключно на складах системи держрезерву теж буде складно. Бо чимало з них будувалися 30-40 років тому. Та й технології зберігання надто застаріли. Приміром, м’ясо сьогодні не можна зберігати простим накладенням, хоча воно у замороженому стані. Сучасні вимоги — це кожна тушка на окремому гачку з біркою та докладною інформацією про продукт. Тому ще раз хочу наголосити, що ми хочемо знайти оптимальний баланс між усіма можливостями зберігання державних запасів та убезпечити країну від можливих втрат та зайвих ризиків.

— Про якість у нас дбає Інститут УкрНДІ «Ресурс». Куратор Держкомрезерву — заступник міністра економіки Сергій Краснокутський, коли працював першим заступником попереднього голови комітету, зумів встановити за Інститутом ключову роль у перевірці якості продукції. Сьогодні жоден з постачальників не зможе продати державі товар сумнівної якості. Продукцію перевіряють в лабораторіях на сучасному обладанні. УкрНДІ «Ресурс» акредитований на єврорівні. Його перевірки визнають не лише в СНД, а й у Європі. Фактично за рівнем техніки та технологій він другий після аналогічного інституту в Росії.

— Так, перевірки в системі Держкомрезерву справді еволюціонували з дріб’язкових до системних. Якщо раніше перевіряли — на якомусь підприємстві не так використали партію рукавичок чи 100 літрів пального пішло у не тому напрямку, то сьогодні перевірки докорінно змінились. Зупиняються зловживання значно більших розмахів. Усе це відбулось завдяки глибокому реформуванню нашого контрольно-ревізійного департаменту. Скільки працюватиму на цій посаді, я підтримуватиму та розвиватиму цей досвід. Наразі я своїм наказом контрольно-ревізійний департамент вивів безпосередньо під своє керівництво і буду особисто координувати його діяльність. На 2010 рік у нас багато завдань, визначених Кабінетом Міністрів, відчувається чимала підтримка з боку нашого профільного координатора — Мінекономіки. Хочу наголосити, що самі ми мало що б зробили. Як у минулому році, так і вже в новому ми відчуваємо підтримку і розуміння з боку уряду та особисто Прем’єр-міністра України, профільного міністерства. Ми впевнені, що, працюючи з відданістю справі, ми зможемо втілити в життя наші ідеї та виконати всі поставлені урядом завдання.