До церкви Святого апостола Петра, що в обласному центрі, йдуть і йдуть дорослі з дітьми.
І не лише на відправу, а щоб помилуватися справжньою різдвяною казкою, створеною монахами-францисканцями, які служать тут. До речі, споруда самого храму надзвичайно красива, недарма її творці отримали Державну премію за оригінальне архітектурне вирішення. Вздовж усього фронтону церкви: від підлоги аж до купола — фрагменти біблійних мотивів. У центрі над вівтарем — Різдво Христове. Фігурки, мов живі. Угорі — засніжені хатинки, церква, янголятка пиляють дрова, повно всілякого птаства. Плавають у водоймах рибки, хлюпочуться каченята, стали на перепочинок косулі... Стіною стоїть ліс із справжніх зелених ялинок. Найбільше дітей — біля живого куточка, де мешкають кролики, їжачок. У лівому кутку храму — галицька родина запрошує до святої вечері, звучать колядки... Щоб сфотографуватися на фоні вертепу — треба ловити момент: бажаючих дуже багато. Твориться це диво впродовж року. Закінчаться свята, а монахи вже думають, як облаштувати наступний вертеп. А у Марійському духовному центрі, що у Зарваниці, відтворили стаєнку, у якій народився Христос: ясла, сіно, свята родина. Помилуватися розмаїттям вертепів можна було і на фестивалі, що відбувся минулої неділі на Співочому полі обласного центру.
Тернопільська область.
