Поки продаж гектарів заборонено, інвестори активно прибирають до рук господарські споруди — вони ж бо теж знаходяться на землі, а не в повітрі
Більш як дві години у холодному клубі села Писарівка Калинівського району селяни з’ясовували, чи не обдурив їх інвестор, який скупив 70 відсотків майнових паїв. Одні вважають, що їхнє майно новий власник придбав за «миску вареників», тому варто йти до суду, інші кажуть, що в сусідньому селі людям заплатили ще дешевше...
Де ж ви раніше були зі своїми порадами?
Збори у Писарівці організувала ініціативна група. «Назвіть, хто до неї входить? — звернувся один з присутніх у залі до Василя Пиндуса, який вів збори, він у середині 90-х керував місцевим господарством. — Вас ми бачимо, а хто ще з вами у цій групі?» Головуючий сказав, що люди не хочуть, щоб називали їхні прізвища. «Тепер мені зрозуміло, чому повідомлення про збори підкидали під ворота не вдень, а увечері», — ця репліка пролунала з вуст однієї з жінок. На прохання кореспондента «Голосу України» жінка уточнила, що в повідомленні, крім дати і часу проведення зборів, був рядок про те, що селян обдурили з продажем майнових паїв.
На збори зібралися трохи більше ста пайовиків — ті, хто вже продав свої паї, і ті, хто ще вагається це робити. Загалом у селі 412 власників земельних і майнових паїв. Більшість з них уже отримали кошти за свою частку майна. Коли почули про те, що їх обвели навколо пальця, прийшли на збори, щоб дізнатися, яким чином це зробив інвестор і як бути далі?
Василь Пиндус назвав декілька причин того, яким чином, на його думку, людей ошукали.
— Не можна було продавати майно без його експертної оцінки, — наголосив пан Пиндус. — Тому я пропоную записати в рішенні зборів про те, щоб викликати з Вінниці експертів і належним чином оцінити наше майно.
На запитання, хто за це заплатить, головуючий відповів, що пайовики могли б зібрати необхідну суму. Василь Пиндус вважає, що майно у Писарівці має особливу ціну. Чому? Завдяки зручному географічному розташуванню їхнього села. Поруч автомобільна дорога Вінниця — Київ. Та й до обласного центру не так далеко. «Люди ж не знали, що такі козирі відіграють важливу роль у визначенні ціни майна, — каже Пиндус. — Взагалі їм не роз’яснили умови продажу паїв».
— А де ж ви раніше були зі своїми порадами? — дорікнув хтось із залу.
— На лікуванні. Незважаючи на це, я по телефону просив не поспішати з продажем, поки люди самі не визначаться, як бути далі. На жаль, до моєї поради ніхто не прислухався. Тепер ви є свідками того, як інвестор поспішає все скупити. А скуповувати є що. Крім техніки і будівель, у господарстві майже 200 голів великої рогатої худоби, 70 корів, 1300 голів свиней... Тим часом робиться все, щоб господарство хутко перейшло в інші руки. Так спішать, як на пожежу.
Хто вони, ці інвестори, звідки взялися і що ми знаємо про них? Чому викуповують майнові паї тільки за умови, коли пайовик передасть їм в оренду свій земельний пай? Що можуть сказати юристи про умови оренди землі, які новий інвестор пропонує нашим односельцям? На ці та низку інших запитань, які пролунали з вуст головуючого на зборах, відповідав керівник СТОВ «Обрій» Володимир Мудрик.
Тік і той, як решето
— Я вважаю, що своє майно пайовики Писарівки продали дуже вдало, — каже Володимир Мудрик. — Інвестор купив його не за залишковою вартістю, а за ціною без урахування амортизації. Назвіть мені, де ще так зробили? Хіба не знаєте, яка в нас техніка? Стара, зношена. А будівлі? Деякі з них розвалюються, стоять порожні. Тік і той, як решето. Хто не знає, що майно з кожним днем втрачає ціну. Якби ще трохи почекали, то нічого б за нього не мали.
Про інвестора пан Мудрик теж відгукується найкращим чином. «Принаймні мені не відомі випадки, коли б він підвів якесь із господарств, де вже працює, — наголошує керівник СТОВ «Обрій». — А землі в нього в оренді двадцять тисяч гектарів. Ми могли б і самі працювати, але, як бачите, не все в нас виходить. Землі у нас набагато гірші за якістю, ніж в інших господарствах району. Маємо проблеми з водою. Не можемо виплутатися з боргів, які залишив попередник. Я вам нагадаю, що у 2001 році, коли я почав виконувати обов’язки керівника господарства, мали тільки 15 тонн цукру і 90 тонн зерна і сотні тисяч боргів. Частину з них змушені були повернути майном. Кредитори звернулися до суду і забрали своє. Тому пайовий фонд значно зменшився. За таку саму суму інвестор зобов’язався викупити майнові паї. Не знаю, чи хтось заплатить дорожче. Зате переконаний, що без інвестора нам не обійтися. Якщо він погодився взяти майно, то й хоче доглядати землю, нащо йому майно без землі».
— Люди в селі жадні до копійки, а тут пропонують заплатити фактично ні за що, то як від такого відмовитися, — каже одна з пайовиків. — Ті ферми розваляться, і нічого за них не матимемо. Заплатили непогано, враховували навіть стаж роботи, тому, не думаю, що хтось піде судитися. Я вже частину грошей віддала дітям, трохи на себе витратила. Не збираюся платити ніяким експертам, не треба воно мені. Бо ще оцінять дешевше, то скажуть, щоб повернули...
Учасників зборів насторожила інформація голови спілки власників паїв Петра Тросюка. На відміну від багатьох членів спілки, він не продав свої паї. Присутні в залі вигуками обурення висловлювали своє невдоволення з цього приводу. «А я ж вас запитувала. Продавати чи ні? А ви тільки посміхалися у відповідь», — не стримувала емоцій одна з пайовиків. Натомість голова спілки пояснив, що він не має права продавати своє майно доти, доки це не зроблять інші. Бо ж він керівник організації. Якщо позбудеться майна, отже, перестане бути керівником. «Обезглавить» спілку. Втім, таке пояснення не переконало учасників зборів. Вони проголосували за переобрання голови спілки. Але навряд чи таке рішення визнають юристи.
 
Вінницька область.
На знімку: власники паїв села Писарівка з’ясовують, чи не продешевили під час продажу майна інвестору.
Фото автора.
Коментар
Олександр Поліщук, начальник управління сільського господарства Калинівської райдержадміністрації:
— Кожен має право на власний розсуд розпорядитися своїм майновим паєм. Для цього не потрібно скликати зборів, приймати рішення тощо. Це індивідуальна справа. У двох третинах населених пунктів району пайовики продали свої майнові паї. За різною вартістю — від десяти до ста відсотків їхньої початкової вартості. Наприклад, у сусідньому селі справді інвестор викупив майно за ціною, що становить десять відсотків від його початкової вартості. Там є низка позовів до суду. Приблизно двадцять пайовиків звернулися із позовними заявами, бо вважають, що їхнє майно викупили за ціною, нижчою від його вартості. З села Писарівка у нас нема жодної скарги на необ’єктивність укладення договорів купівлі-продажу майна. Звичайно, добре було б перед прийняттям рішення порадитися з юристами. У нас в управлінні є юрист. Якби звернулися, ми надали б допомогу. Є ще один варіант — не продавати інвестору паї. Об’єднати їх родинами, чи за іншими ознаками, забрати частину майна і господарювати далі.