У моїй великій депутатській пошті трапився лист, прочитавши який я водночас радів і дивувався: це ж треба — у такому віці мати такий світлий розум! Зрештою, робіть власні висновки з тексту, що його тут подаю нижче мовою оригіналу без жодних правок:

«Приближается чрезвычайно важный момент в жизни нашего народа. Каждый избиратель должен составить свое собственное мнение о кандидатах в Президенты Украины и отдать свой голос на выборах за того кандидата, который вызывает у него наибольшее доверие.

По тому, кого мы выберем Президентом страны, кто будет лицом Нации, люди во всем мире будут судить о нас, гражданах Украины.

Лично мне представляется, что если судить по Виктору Ющенко, можно сделать вывод, что мы ленивы, высокомерны, завистливы и склонны к предательству.

Судя по Виктору Януковичу, мы малограмотны, трусливы, изворотливы и тяготеем к уголовщине.

Судя по Юлии Тимошенко, мы трудолюбивы, добропорядочны, умны и красивы.

Судя по Арсению Яценюку, мы образованны, напористы, нагловаты и хвастливы.

Судя по Владимиру Литвину, мы симпатичны, честолюбивы, хитры и являемся хорошими организаторами.

Судя по Петру Симоненко, мы энергичны, многословны, лживы и непорядочны.

Судя по Александру Морозу, мы старомодны, упрямы, конфликтны и любим баловаться стихами.

Судя по Юрию Костенко, мы консервативны, безынициативны, недальновидны и по-детски наивны.

Судя по Инне Богословской, мы агрессивны, злобны, бестактны и поэтому малопривлекательны.

Судя по Сергею Тигипко, мы богаты, практичны, рассудительны и принципиальны.

Судя по Анатолию Гриценко, мы честны, прямолинейны, дисциплинированы и симпатизируем диктаторам.

Судя по Олегу Тягнибоку, мы задиристы, остроумны, религиозны и любим только самих себя.

Мнение об остальных кандидатах в Президенты Украины у меня еще не сложилось.

Виталий Гриценко, пенсионер, 80 лет, г. Винница».

Ось такий лист. Не хочу тут багато коментувати, але вочевидь цей чоловік дуже прискіпливо вивчав і аналізував поведінку кандидатів на посаду Президента України.

Кілька разів перечитавши текст листа, я дійшов висновку, що автор листа усвідомлює ту відповідальність за долю України, яку має брати кожен з нас, коли віддає свій голос за ту чи іншу кандидатуру. Бо й насправді, хіба Президент не є візитною карткою країни, яку він представляє від імені громадян, котрі його обрали?

Мені також до душі, що дописувач виклав свою думку спокійно, без емоцій, оперуючи лише короткими влучними визначеннями, жодного разу не повторивши прикметника.

Не можу сказати, що я погоджуюсь з усіма характеристиками кандидатів, що їх надіслав шановний Віталій Гриценко. Очевидно, що й багато хто з читачів також не з усім погодяться в його висновках.

Але для мене є дуже важливим, що пан Віталій дав собі труд розібратися і відповісти собі на питання: «Хто є хто?». Це є переконливий приклад відповідальної роботи виборця над собою.

Добродій Гриценко, як і належить кожному виборцеві, не просто чекає і розважається виступами претендентів, а сумлінно й активно готується до виборів.

Бо у той час, як кандидати готуються до виборів, розміщуючи агітаційні щити, виступаючи в пресі, на радіо та в телепрограмах, закликаючи нас підтримати їх, він виконує свою передвиборну підготовку. Він аналізує їхню здатність виконувати функції Президента України.

Причому робить це, як бачимо, дуже помірковано, коли зовнішні риси кандидатів делікатно відводить на другий план, натомість акцентуючи увагу на їх функціональних здібностях. Інакше кажучи, не слова, а реальні справи кандидатів тут беруться до уваги.

Отож добродій Віталій уже бере участь у виборах, визначаючи свою кандидатуру, за яку може віддати свій голос. Він не питатиме у сусіда в день виборів, за кого треба голосувати. Бо він вже знає, за кого треба.

Я навів цей чудовий приклад громадянської відповідальності за долю України, сподіваючись, що читачі також зроблять свій свідомий вибір.

Адже нині, як ніколи раніше, ціна цього вибору надзвичайно важлива для нас.

Віталій КОРЖ, народний депутат України (фракція БЮТ).