Голова Верховної Ради України Володимир Литвин побував у селах Мартинівка та Великий Луг Червоноармійського району Житомирщини.
Що хвилює селян
Спілкуючись із керівником парламенту, люди відверто говорили про те, що їх найбільше непокоїть. Ось одна з проблем. Червоноармійський район стали газифікувати у числі останніх. Дійшла черга й до Мартинівки: 2009 року в цьому селі аж двічі урочисто запалювали газовий факел — до Дня Незалежності і перед новорічними святами. Людей такий «дубль» тільки роздратував: політики роблять собі на цьому піар, говорили вони, а газу в оселях немає. Одна з мешканок села дивувалася: вже проплатила гроші нібито за все, а тепер чує, що потрібно буде внести додаткові кошти.
Люди просили також розібратися в ситуації навколо місцевого молокозаводу. Боляче було слухати нарікання на те, що в селі стало проблемою поховати небіжчика. На прохання селян Володимир Литвин детально роз’яснив, чому не виконується закон, яким передбачено пільги для дітей війни.
Але не тільки суто прагматичні питання порушували селяни. Бо й сюди дійшли конфлікти, пов’язані з церковним розколом: як випливало зі сказаного під час зустрічі, священики на можуть поділити віруючих. У зв’язку з цим В. Литвин зазначив, що церква виконує свою роль, якщо вона займається просвітництвом, вихованням, допомагає відродити в людині те, що становить і повинно становити її сутність, — людяність, мораль, совість, сором, доброчинність, добросусідство, взаємну підтримку. Українці самі повинні визначитися, яка церква їм потрібна, причому це мають робити не політики й не олігархи. Намагання деяких владних осіб створити «державну церкву» лише поглиблює церковний розкол, наголосив він, зазначивши, що теми релігії, мовні питання, міжнаціональні стосунки — це надто чутливі сфери, на яких мало розуміються політики, і тому краще було б, якби вони взагалі не торкалися цих питань. Пролунала і така думка: відсутність єдиної православної церкви в Україні є проблемою самих існуючих в Україні церков, бо вони не хочуть і не можуть поділити гроші між собою.
Навколо виборів
Голова Верховної Ради України висловив сподівання, що результати голосування на президентських виборах не дадуть підстав для масових акцій протестів. Так він прокоментував запитання, пов’язане з наміром партії регіонів вивести людей для проведення масових акцій, починаючи з 17 січня. При цьому підкреслив, що право на проведення маніфестацій гарантовано законом і може бути реалізовано в рамках Конституції. «Головне — не порушувати закон тим, хто збирається проводити маніфестації, тим, хто зараз шалено намагається влюбити в себе людей», — сказав керівник парламенту.
Йшлося і про те, що рішення ЦВК про спрощену процедуру голосування вдома без надання медичних документів, які засвідчують їх неспроможність прийти на виборчі дільниці, «може закласти міну під вибори». В коментарі ЗМІ В. Литвин пояснив, що може з’явитися дуже багато людей, які виявлять бажання не йти до виборчих дільниць. «Ми це вже проходили, така можливість даватиме підстави для фальшування виборів», — сказав він. На переконання керівника парламенту, таким правом мають користуватися люди, які справді не можуть дістатися до виборчої дільниці. «А якщо масово у нас почнуть виявляти бажання голосувати вдома, це вже свідчитиме про те, що задіяна відповідна технологія, яка освячена відповідним рішенням. Я не сприймаю такої постановки питання, вважаю, що люди мають отримати право на голосування вдома за наявності у них об’єктивних підстав», — підкреслив В. Литвин.
Керівник парламенту висловив переконання, що 30 травня 2010 року мають відбутися і вибори міського голови Києва та депутатів Київради. Він повідомив, що вже доручив підготувати відповідний проект рішення Верховної Ради. «Те, що відбувається в Києві, далі терпіти не можна», — додав він.
Знову ошукали
Одне із запитань, яке журналісти задали Володимиру Литвину під час перебування на Житомирщині, стосувалося кредитних спілок. Він назвав ці структури «формою великого ошуканства людей» і наголосив на необхідності провести розслідування їхньої діяльності. Глава парламенту зазначив, що перед тим, як зникнути, вони, за деякими оцінками, видурили в населення чотири мільярди гривень. Він назвав декілька кроків, що необхідно зробити: зокрема, накласти арешт на майно кредитних спілок, негайно прийняти рішення щодо заборони виїзду за межі країни людей, які належать до керівництва кредитних спілок, передбачити у державному бюджеті кошти для повернення людям грошей, що були вкладені в кредитні спілки, а всю суму віднести до державного боргу.
Житомирська область.
