Володарі грому

Хіт-парад наших мисливців ми вирішили розпочати коротким поясненням про те, які якості повинні мати люди, котрі обрали для себе таку форму проведення часу, яка дає можливість, не порушуючи закон і не вступаючи в конфлікт з оточенням, розряджати свої агресивні імпульси, спрямувавши їхню енергію на завоювання вищого державного поста. До того ж водночас з такою розрядкою мисливець самостверджується як особистість, долаючи труднощі на шляху здобування трофея. Тут і розгул стихій, і складнощі орієнтування, втома, нездужання, недоїдання, страх під час несподіваної зустрічі з великими хижаками...

А чого варта «стрілянина» з білбордів по мішенях, які біжать чи їдуть у громадському транспорті? Отут особливу роль відіграє і «точність» пострілу, і швидкість реакції (розшифровка хто така «вона» або поява кольору в камуфляжній рекламі), точності зорово-моторних реакцій, гарного окоміру, високої концентрації уваги й значних вольових зусиль, спрямованих на придушення мимовільних орієнтовних реакцій.

Чергове оголошення рейтингових результатів збуджує в мисливці бурю емоцій, яка має бути миттєво подавлена для успішного здійснення заученої зорово-моторної дії з виробництва чергового прицільного «пострілу». Як відомо, сила емоційної реакції на подразник визначається силою і несподіванкою останнього. Вибуховий характер чергової порції компромату, вкинутого в ЗМІ, яскраве розфарбовування суперників, особливо самок, час від часу справляє сильне враження на мисливця. І кожний успішний постріл підвищує мисливця у власних очах, працює на його самоствердження. Крім того, сам постріл, з його гуркотом і полум’ям приводить мисливця в емоційне збудження, даючи йому відчути себе якимось «володарем грому». Чи не з цим пов’язані «салюти» на честь відкриття полювання?

Все це становить одну з найголовніших принад такого полювання, оскільки в ньому мисливець відмовляється від суєтної повсякденності столичного життя й переходить у систему біологічних координат, багато подорожує країною і стає на час начебто членом великої родини і, успішно діючи за її правилами гри, одержує докази своєї сили. Тобто знову-таки самостверджується.

Полювання на президентське крісло — це розвага, скоріше для одинаків, чи маленьких груп із двох-трьох осіб, котрі давно і добре знають одне одного, і їх поєднує схоже ставлення до таїнства полювання.

Зовні люди дуже змінилися — зняли шкіри й одягли костюми від кутюр, тільки в душі-то вони залишилися тими самими.

Отже, наші мисливці:

Цей кандидат пристрасний і професійний мисливець. Як і п’ять років тому, за всіма опитуваннями, йому пророчать володіння головним трофеєм. Однак усі пам’ятають, чим завершилося для нього минуле велике полювання. Тому йому життєво важливо зосередити всю свою енергію на виконуваному завданні й викинути з голови мішені, які вже пролетіли або які з’являться після.

Жінка, яка вийшла на стежку війни з усіма іншими мисливцями — це круто саме по собі! Зазвичай дами полюють у магазинах або на чоловіків. Але мета цього запеклого мисливця — влада. Це українська Артеміда й всі мисливці, що беруть участь у боротьбі за трофей, сприймають її як рівного собі й грізного суперника. І гаубиця, закамуфльована під Луї Віттон, уже нікого не вводить в оману.

Мисливець-слідопит. Романтик. На відміну від промисловика для нього змагання в хитрощах, гостроті слуху й ока, подолання труднощів проникнення у віддалені глухі райони країни й сердець електорату представляють привід для самоствердження не менший, ніж успішна стрілянина по рухливих мішенях. У зброї найбільше цінує  надійність, невимогливість у догляді й малу вагу.

Належить до процвітаючих діячів нової формації, які не проти створити собі імідж за рахунок зовнішньої атрибутики. Зокрема, за рахунок вступу до Спілки мисливців і придбання екстравагантної мисливської зброї в стилі «mіlіtary», оскільки полювання в наш час за теперішніх цін на зброю і боєприпаси, транспорт і єгерські послуги стало досить дорогим, а тому престижним заняттям. Але його камуфляж має вигляд камуфляжу і не більше того.

Мотив мисливської активності — головне — не перемога, а участь. Тим паче що після будь-якого полювання навіть не найактивнішому учасникові дістається частина здобичі.

Має важливі риси психіки мисливця — зібраність, холоднокровність, ощадливість і вміння дочекатися удачі, трофея. Як досвідчений мисливець, він тримає здобич не тільки прицілом рушниці, а й поглядом, силою думки.

Його стихія — такі види полювання, де можна добре й голосно постріляти за мінімуму трудозатрат на пошук і вистежування дичини. Маючи свого часу колосальну довіру, нинішній власник головного трофея, який йому принесли на блюдечку з голубою кайомочкою, розтратив його досить швидко й бездарно.

Надмірне прицілювання так само шкідливе, як утома, тому найпоширеніша помилка на полюванні — це зміщення фокуса. Результатом такого зміщення обов’язково буде промах. Втім, мета цього мисливця — не президентське крісло, і його участь у полюванні зумовлена бажанням взяти участь у полюванні на крісло у Верховній Раді.

Для гарного полювання необхідна повна концентрація на цілі, а це не тільки властивість розуму. Він досвідчений стрілок з набором необхідних знань і навичок. Однак деякі чоловіки в бажанні зосередитися намагаються повністю відмовитися від своїх почуттів. Тому стріляти вони намагаються однією головою, забуваючи, що стрільба — це спочатку мистецтво, а вже потім наука.

Мисливець-стрілок, котрий прагне до найвищих досягнень у плані влучності й дальності ураження мішеней. Однак для нього при цьому важлива естетика пострілу. «Зрізати» дичину чисто чи зробити такий постріл по птахові, який летить високо, після якого він падає, кружляючись як осінній лист — мрія такого справжнього «стрілка», який про зброю знає не з чуток.

Полювання — це одне із чоловічих захоплень, яке сягає корінням початку людства. А тому жінка з рушницею має неправдоподібний і дещо страхітливий вигляд, оскільки під час полювання може випадково підстрелити не трофей, а когось із мисливців. Їй більше личать лук і стріли. От тільки з таким спорядженням складніше полювати за таким глобальним трофеєм, яким є президентське крісло.

Один із найдосвідченіших мисливців, котрий розуміє, що доля стрільби вирішується в його голові, ну а очні м’язи для стрільби необхідно тренувати не меншою мірою, ніж накачувати потужні біцепси для підняття ваги чи греблі.

Потенційною проблемою цього мисливця є надмірна самовпевненість. Той, хто виходить раз у п’ять років постріляти без усякої підготовки, не може розраховувати на пристойний результат.

Перемога частково досягається майстерністю, частково — впевненістю, але найбільше — психологією переможця, свідомістю того, що ти ніхто інший, як переможець. Той, хто розраховує на перемогу й зберігає спрагу перемоги, має в змаганні величезну перевагу, а той, хто взяв у руки рушницю, але не збирається з неї стріляти, серед мисливців-професіоналів викликає жалість.

Перенапруження приносить неприємності більшості чоловікам-мисливцям, викликаючи роздратування, надмірну агресивність і квапливу стрільбу. Вони вперто хочуть влучити в ціль, щоб не знеславитися перед товаришами. У таких ситуаціях головне пам’ятати, що навіть найкращі мисливці промахуються. Тому побільше холодного розрахунку й поменше гри на публіку.

Навіть найкращі стрілки часом страждають від надмірного збудження. Весь фокус у тім, щоб навчитися розпізнавати цю напасть. І збуджуватися від полювання, а не від процесу загону мисливців-фаворитів.

Мисливець для протоколу. Насамперед це представники істеблішменту й ділових кіл, для яких виїзд на полювання є продовженням ділового спілкування поза формальною обстановкою — «без краваток». Самі вони можуть не захоплюватися полюванням як таким, оскільки головне для них у цьому заході — неформальне спілкування й розслаблення на лоні природи. Протокольний характер виїздів на полювання визначає вимоги до представницьких характеристик зброї. Здебільшого це штучна й сувенірна класика з коштовною обробкою.

Вона — природжений лідер, яскрава, сильна й упевнена в собі особистість, яка щиро не підозрює про існування такого поняття, як компроміс. На жаль, під час полювання на президентське крісло без цього — нікуди. Крім того, важко уявити собі цю жінку такою, хто повісив би над своїм каміном голову поваленого нею ворога.