Одинадцятирічна донька, в сотий раз із тугою дивлячись політичну рекламу, що миготить у телевізорі, раптом уважно поглянула на нашого собаку й по-філософськи мовила: «От було б здорово, якби собака став президентом!».
На що я відповіла, мовляв, добре, якщо високий пост посядуть лабрадор чи вівчарка, а якщо виграє ротвейлер чи, скажімо, стафф? Дитина з неприхованим жахом подивилася на мене й запропонувала альтернативний варіант: «Нехай тоді буде Дід Мороз!».
І — ото диво! Ось він з’являється на телеекрані — кандидат у шубі і з бородою. Гаряче світло софітів і піт, що стікає по його чолу, звичайно, не додають йому привабливості Тігіпка, немає й чарівної жіночності Тимошенко, й мужності Януковича, але зате біля нього — ялинка! А під нею — значна купа подарунків! І кандидат каже, що єдина умова того, щоб я одержала від влади все, що хочу, — гарна поведінка. От це так!
Перший кандидат, який нічого не обіцяє, а просто все дає. І рядок-«бігучка», одразу сповіщає, що українці готові поводитися добре й одержувати подарунки, тому за соцопитуваннями цей кандидат випереджає всіх інших з величезним відривом, що дозволить йому виграти вибори не тільки без третього, а навіть без другого туру.
Тим часом, кандидат добрим скрипучим голосом пояснює тим декільком відсоткам, які сумніваються й вірять винятково у Святого Миколу, що він не має жодного стосунку ні до великого бізнесу, ні до будь-яких пaртій.
Більше того, він не має наміру ні з ким зводити рахунки. Навіть із комуністами, які свого часу намагалися його заборонити, але в підсумку зробили його для більшості радянських дітей ледь не богом.
«Так, Дід Мороз має шанси виграти президентські вибори. Але може статися й інакше. І тоді він не тільки втратить президентський пост, а й можливість одержати більшість у парламенті», — розмірковує у розкрученому ток-шоу «незалежний» експерт. Мовляв, викликає сумнів проросійська орієнтація кандидата, родичі у Великому Устюзі, від якого до Кремля — рукою подати.
У дискусію вступає відомий політик, що розчарувався в українських демократичних партіях і вже подумки створив Блок Діда Мороза: «Пaтріотизм Дідa особисто в мене не викликає сумнівів! Його зовнішню політику вирізняє ясність зимового дня. Мороз і сонце! (у цьому місці політик робить характерний ленінський жест). Його повaжaють зa кордоном, зокрема, в Європі й США. У нього тaм — aнaлоги, щопрaвдa, вони не прагнуть політичної влaди, однaк зрозумілі місцевому нaселенню».
Сумний Дід Мороз, що вже п’яту годину не може вирватися із задушливої телевізійної студії, підтверджує, що його єдиним міжнaродним ворогом є лише глобaльное потепління клімaту. А це нині тема модна. C цим катаклізмом бореться все людство.
Для України традиційна регіональна диференціація підтримки фаворитів президентської гонки. Тому західні регіони на-сторожено сприймають Діда, котрий у деяких націоналістів асоціюється не з мудрістю, а з генеральними секретарями.
У відповідь Дід Мороз піднімає студію — і всі дружно починають водити хоровод навколо ведучого, на голові якого сяє червона зірка. При цьому фаворит президентської гонки так веселиться, що пускається в танок, і всі переконуються в тому, що зі здоров’ям у нього повний порядок і в найближчі п’ять років він не витрачатиме бюджетні гроші на дороге закордонне лікування.
Усе добре, якби не економічна криза. Як боротиметься з нею Дід Мороз? З’ясовується, що він — типовий правий з ліберальними поглядами на управління фінансами. Тільки замість гасел про підтримку приватного бізнесу й промисловців Дід Мороз просто запрошує їх заглянути під ялинку.
Позиція щодо НАТО також зводиться до мішків з усім необхідним, що стоїть під новорічним деревом. За наявності найсучаснішої зброї і найситішої армії потреба у будь-якій формі колективної безпеки відпадає.
Якийсь гуркіт раптом перериває трансляцію, і я бачу, що замість Діда Мороза на екрані ті самі знайомі до болю обличчя, що знову утнули бійку в прямому ефірі. А замість мішків з подарунками — мішки під очима затятих кандидатів у мішкуватих костюмах. Як жаль... Утім, не знаю, як ви, а я буду голосувaти зa Дідa Морозa! І зa вічний політ дитячої фaнтaзії!
