Упродовж кількох останніх років україно-польські відносини називали зразковими. Особистим поглядом про те, чи стала світова економічна криза своєрідним тестом для співпраці обох країн упродовж року, що минає, з власним кореспондентом Укрінформу поділився Надзвичайний і Повноважний Посол України в Польщі Олександр Моцик (на знімку).

 

— 2009 рік видався непростим. Як ви оцінюєте його в контексті україно-польських відносин?

— Справді, цей рік був для нас досить складним. Для України, з точки зору україно-польських відносин, важливо було не втратити позитивну динаміку і продовжити активну роботу з польськими колегами. З упевненістю можна сказати, що нам вдалося це зробити. Упродовж цього року інтенсивними залишалися політичні контакти офіційних Києва та Варшави. В 2009 році відбулося шість зустрічей наших Президентів, три — на рівні Прем’єр-міністрів. Крім того, двічі зустрічалися голови парламентів, тричі — керівники органів національної безпеки обох країн, відбулося вісім зустрічей на рівні міністрів закордонних справ. Як приклад хочу навести проведення 16 грудня в Києві засідання Ради міністерств закордонних справ обох країн. До столиці прибув потужний «десант» польського зовнішньополітичного відомства, де крім міністра та трьох його заступників, були й десять директорів департаментів польського міністерства. Досить позитивним фактом поглиблення нашого співробітництва є також відкриття Почесного консульства України у Вроцлаві.

— Які практичні здобутки україно-польського співробітництва в 2009 році ви можете відзначити?

— Їх було досить багато. Цьогоріч укладено і забезпечено імплементацію Дорожньої карти україно-польського співробітництва на 2009—2010 роки, започатковано «Київську ініціативу» — новий формат тристоронньої співпраці на рівні керівників органів національної безпеки України, Польщі та Білорусі. Результативно розвивалася взаємодія з Польщею з актуальних питань європейської інтеграції України. Зокрема, вдосконалено роботу Постійної україно-польської конференції з питань європейської інтеграції, розгорнуто співпрацю з реалізації проекту «Східного партнерства», ефективно впроваджується проект «Підтримка секторальних реформ в Україні 2009». Крім того, нещодавно укладено угоду про навчання громадян України в Європейському колегіумі «Натолін» у Варшаві, здійснюються також численні програми стажування в рамках польської допомоги на розвиток. Завдяки участі в цих програмах, у 2009 році понад тисячу українських фахівців у різних галузях пройшли стажування в Польщі.

— Однак криза вплинула на динаміку економічних відносин обох країн...

— На жаль, світова криза внесла свої корективи. Обсяг товарообігу за перші десять місяців 2009 року скоротився до 45,8 відсотка від рівня 2008 року, до 2,71 млрд. доларів. Зокрема, з України в Польщу експортовано товарів на суму 950 млн. доларів, а імпорт в нашу державу становив 1,76 млрд. доларів.

Натомість, хочу підкреслити, що досить активно між країнами розвивалося інвестиційне співробітництво. Зокрема, польські інвестиції в Україну за десять місяців поточного року зросли на 23 відсотки, або на 150 млн. доларів і загалом становили 851,8 млн. доларів США. Це, зокрема, стосувалося збільшення польським банком PKO BP статутного капіталу українського «Кредобанку». Важливо, що польські підприємці не побоялися в період кризи вкладати свої кошти в українську економіку. Це свідчить про те, що вони бачать перспективу започаткування чи розвитку бізнесу навіть у цей період.

— Давайте розглянемо енергетичний аспект співробітництва. Які, на вашу думку, перспективи подальшої реалізації Євро-Азійського нафтотранспортного коридору?

— Вірю в цей проект, і я впевнений, що він буде реалізований. Свого часу ніхто не вірив у проект нафтопроводу Баку—Тбілісі—Джейхан. Ситуація там була більш напруженою, й оцінки експертів були досить скептичними. Але коли керівники країн—учасниць проекту виявили політичну волю, змогли домовитися, і нафтопровід сьогодні функціонує. Тому, хочу зазначити, що велика справа завжди супроводжується й певними критичними моментами. Енергетична безпека країни — це дуже важливе питання, над яким постійно потрібно працювати.

— Не можу оминути проблему візового режиму, яка для громадян України є однією з найбільш актуальних. Як вона вирішувалася в 2009 році?

— Ситуація з отриманням віз у польських консульствах в Україні від самого початку була найкращою серед країн Євросоюзу, а упродовж останнього часу виглядає ще краще. Зокрема, відсоток відмов у видачі віз у польських консульських установах становить лише близько 1,5. Сьогодні працюємо над тим, щоб Варшава більш активно видавала довготермінові візи на рік, два роки та навіть на п’ять років. Ми також ініціюємо процес збільшення категорій українських громадян, яким візи видаватимуться безоплатно. Акцентуємо увагу на тому, щоб механізми отримання документів не були такими складними, зменшилися черги в консульських установах тощо. Хочу звернути увагу на те, що під час останнього візиту до Києва 16 грудня цього року міністр закордонних справ РП Радослав Сікорський повідомив, що Польща зменшить оплату для українців за видачу національних довгострокових віз.

— А як проходить імплементація угоди про малий прикордонний рух між Україною та Польщею?

— Так, з липня цього року набула чинності угода про малий прикордонний рух між нашими країнами. Згідно з нею громадяни, які проживають у 30-кілометровій прикордонній смузі, мають право на перетин кордону за спрощеною процедурою. Станом на 1 листопада 2009 року до Генконсульств Польщі у Львові та Луцьку подано більше 15,4 тис. заяв від наших співвітчизників на отримання таких дозволів. На підставі цих заяв українцям уже видано понад 6,8 тис. документів. Ми розглядаємо запровадження в дію угоди як перший крок до безвізових поїздок громадян України в країни ЄС. Єврокомісія та Польща досить позитивно розглядають цей інструмент міжлюдської співпраці обох країн. На сьогодні не виявлено жодних порушень в його реалізації, є всі підстави сподіватися, що Єврокомісія в майбутньому підтримає пропозицію розширення цієї смуги до 50 кілометрів.

— У другій половині 2011 року Польща головуватиме в Євросоюзі. Які сподівання пов’язує з цим Україна?

— Ми переконані, що вплив Польщі під час головування на вирішення багатьох питань буде досить значним, що дуже важливо в контексті європейської інтеграції України. Звичайно, хотілося б тоді скасувати візовий режим з ЄС для громадян України, а також підписати угоду про Асоціацію. Якщо укладемо її з ЄС ще до польського головування, то у цей період намагатимемося краще реалізувати її положення. Фактично робитимемо все, щоб якомога сильніше просунутися в питанні інтеграції України до Євросоюзу.

Розмову вів Юрій БАНАХЕВИЧ (Укрінформ), спеціально для «Голосу України».