Крок за кроком сили АТО продовжують брати Луганськ у кільце. Сьогодні українські війська контролюють обласний центр із півночі — Щастя, Металіст, заходу — Олександрівськ, Весела Тарасівка, південного заходу — Георгіївка, Лутугине і потіснили бойовиків зі сходу. 5 серпня визволено Вергулівку та Красний Яр, а це вже територія Луганська.

На жаль, сепаратисти усе ще контролюють південний в’їзд до міста з боку Краснодона й велику ділянку державного кордону у Свердловському районі. Це дозволяє російській військовій техніці безперешкодно перетинати державний кордон. Зокрема, в останні дні до Червонопартизанська увійшла велика колона техніки: майже 30 танків, безліч вантажівок, з гарматами на причепі. Як повідомляють місцеві жителі, у вантажівках було близько 300 добре екіпірованих солдатів, які не приховували, що прибули з Осетії «воювати з американцями». Вони переконані, що Луганщина — це вже частина Росії, отже, люди, які живуть тут, є громадянами РФ і їх «треба захищати від американських найманців». Осетинам намагалися пояснити, що в місті немає американців, а в полі стоять солдати 72-ї бригади української армії. Але у непроханих гостей своя логіка: Україна дуже маленька й бідна країна, у неї немає своєї армії, тому за неї воюють американці. Що стосується так званих ополченців армії «ЛНР», то про них найманці висловлювалися досить несхвально, акцентуючи на тому, що «це не воїни, а мародери».

Ситуація на кордоні в районі КПП Червонопартизанськ і Довжанський продовжує залишатися дуже й дуже складною. Українські прикордонники і десантники, які тримають тут оборону, фактично перебувають в оточенні. Підтримка української авіації блокується засобами ППО сепаратистів.

До речі

У Луганську затримано так званого отамана українського козацтва Володимира Мухтарова. Встановлено, що він займався організацією терористичних угруповань на території Сєверодонецька, які згодом брали участь у будівництві блокпостів, чергуванні на них і поставляли провізію терористам.

Після визволення міст Попасне і Лисичанськ основні частини бойовиків перемістилися до Стаханова, Первомайська, Брянки та Алчевська. Перегрупування важкої бронетехніки відбувалося просто посеред міст. Тут установлювалися міномети, «Гради» та інша військова техніка. За словами очевидців, велике скупчення військової техніки і російських найманців також зосереджене в Краснодоні. Бойових дій у межах міста ще не було, тому руйнувань у Краснодоні практично немає. Водночас місто перебуває в облозі — виїхати звідси проблематично, тому вже є проблеми з медикаментами, продуктами харчування і товарами, необхідними для життя.

На межі гуманітарної катастрофи

Усвідомлюючи ситуацію, яка вочевидь не на їхню користь, бойовики запекло продовжують обстріли житлових кварталів обласного центру. Сьогодні вогонь сепаратистів перемістився зі сходу й півдня в центр міста. Бойовики вочевидь чекають на реакцію українських військових у відповідь. За даними міськради, уже загинуло понад 100 людей, ушкоджено сотні житлових будинків та об’єктів інфраструктури. Гуманітарна обстановка в самому Луганську погіршується щодень. Бойовики розбомбили три основні електропідстанції — Кіровську, Ювілейну й у селищі Вергунівка, через що в більшій частині міста немає електроенергії. Її відсутність залишається найголовнішою й поки що нерозв’язаною проблемою. Для того щоб фахівці могли приступити до роботи з ліквідації аварій, необхідно закупити й доправити до міста матеріали й устаткування, що в умовах ведення бойових дій неможливо. За оцінками фахівців, для забезпечення нормального енергопостачання Луганська потрібно буде щонайменше місяць. До того ж в умовах мирного часу.

«Сьогодні 250 тисяч мирних луганців, а це переважно — пенсіонери та сім’ї з дітьми, стали заручниками ситуації. У них немає коштів для того, щоб виїхати з міста, а деяким просто нема куди їхати. Люди змушені жити в умовах збройних протистоянь. При цьому відсутні комунікації, із прилавків магазинів і супермаркетів з кожним днем зникають запаси продуктів, що залишилися. Через відсутність води в Луганську, а також припинення її підвезення до будинків луганців містяни вистоюють багатогодинні кілометрові черги біля водокачки. Через обстріли, що не припиняються, працівники комунальних служб не в змозі підтримувати навіть найнеобхідніші об’єкти життєзабезпечення. У місті особливо гостро стоїть проблема нестачі медикаментів — люди не можуть придбати необхідні лікарські препарати, працює лише кілька аптек», — підкреслили в міській раді Луганська. Станом на 5 серпня частково зруйновано чотири міські лікарні й три поліклініки, в яких перебували на лікуванні в тому числі поранені й потерпілі внаслідок обстрілів мирні жителі.

Оцінивши ситуацію, командування АТО, починаючи з понеділка, організувало гуманітарний коридор для виходу цивільних осіб з Луганська у бік визволеного міста Щастя. Сепаратисти не визнають цей варіант виходу жителів і регулярно обстрілюють маршрут з артилерійських гармат. Масованих обстрілів продовжує зазнавати й аеропорт Луганська, який, попри великі труднощі, досі контролюється українськими десантниками.

Луганськ.