Відповідно до Земельного кодексу України на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. Крім цього, навколо озер у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги шириною 100 метрів. Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності, в них забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.
Якщо йде мова про самовільне зайняття земельної ділянки, то за таке діяння Кодекс про адміністративні правопорушення передбачає штраф, а Кримінальний кодекс штраф або арешт чи позбавлення волі. Однак звичайно, щоб застосувати санкції, необхідно довести склад правопорушення (злочину) та мати відповідний вердикт суду. Відповідно до Земельного кодексу самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Розв’язання питання повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Відповідно до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» охорона земель полягає, в тому числі, й у здійсненні заходів, спрямованих на забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного та рекреаційного призначення. Державний контроль, як зазначено в законі, здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні підрозділи.
Державні інспектори відповідно до закону мають право давати обов’язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель, а також про зобов’язання приведення земельної ділянки в попередній стан за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення. Важливим правом інспекторів є право подавати матеріали перевірок стосовно притягнення винних осіб до відповідальності, передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких убачаються ознаки злочину, звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо самовільно зайнятих земельних ділянок.
Знову ж таки, якщо особи, яким винесено припис, не усувають порушень, державний інспектор має направити інформацію про виявлене правопорушення для відповідного реагування до відповідної місцевої ради, прокуратури.
До речі, за невиконання або неналежне виконання обов’язків державні інспектори в сфері державного контролю за використанням та охороною земель також несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» підприємства, які здійснюють роботи з будівництва, а так само, які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника й підрядника, несуть відповідальність у вигляді штрафу в розмірі п’ятдесяти відсотків вартості цих робіт за проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації, за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю — у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.).
Посадовим особам Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальним органам  надано право давати обов’язкові для виконання приписи щодо усунення порушень та зупиняти будівельні роботи, які здійснюються без дозволу на їх виконання, а також накладати штрафи. Штраф підлягає сплаті підприємством у п’ятнадцятиденний термін із дня його накладення. В разі несплати штрафу в зазначений термін він стягується у судовому порядку.
Крім того, відповідно до Правил благоустрою м. Києва Інспекція з контролю за благоустроєм має вживати заходів стосовно стягнення вартості майнової шкоди, в  разі її заподіяння об’єктам благоустрою в результаті проведення робіт без дозволу (ордера) Головного управління контролю за благоустроєм.
Якщо говорити про відповідальність службовців, то за невиконання своїх обов’язків чи їх неналежне виконання вони можуть отримати дисциплінарні стягнення. Однак у разі, якщо це завдасть істотної шкоди правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, то за результатами визнання судом чиновника, винного в службовому недбальстві, можуть покарати штрафом від 850 грн. до 2550 грн. або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
У свою чергу, прокуратура має своїм завданням захист від неправомірних посягань. Саме органи прокуратури вживають заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення. Зокрема, предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями й посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; додержання законів, що стосуються охорони навколишнього середовища.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями (в тому числі в друкованих засобах масової інформації) про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів — також із власної ініціативи прокурора. В разі виявлення порушень закону прокурор або його заступник мають, зокрема, право порушувати кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій; давати приписи про усунення очевидних порушень закону; вносити подання до державних органів про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли; звертатись до суду з заявами про захист прав держави.
У разі, якщо державні органи, які повинні здійснювати контроль, його не здійснюють, або якщо направлені ними матеріали ігноруються органами прокуратури, громадянам залишається остання можливість намагатися вирішити питання в судовому порядку чи шляхом організації заходів громадського впливу (пікетуванням, мітингами).