Минає рік. Для країни він був непростим. Бо традиційно розпочався з газової кризи, до якої додалася економічна. Спочатку світова, потім внутрішня. Постійні блокування в парламенті, напружені стосунки з Росією, епідемія, скандали та, м’яко кажучи, непорозуміння на владному політичному олімпі також не додавали особливого оптимізму. Та попри все на рік ми стали терплячіші, наші політики, сподіваємося, мудріші. Попереду новий рік, нові вибори, новий бюджет і нові надії на краще життя. Чи вдасться політикам заради них об’єднатися, що нам очікувати від виборів і які завдання нового Президента? Про це «Голосу України» розповіли відомі політологи.
Володимир Фесенко, голова правління центру політичних досліджень «Пента»:
— Головна подія року — це економічна криза. Те, що не відбулося її другої хвилі, — позитивна тенденція. Україна, на жаль, стала рекордсменом у темпах падіння ВВП, але уряд утримав економічно-соціальну ситуацію в межах керованості. Головною подією в політиці була спроба створити велику коаліцію, провести конституційну реформу. Але не вдалося. Можливо — це закономірно. Досягненням є те, що вдалося вивести газові відносини з Росією з конфліктного поля. Нині немає передумов для нової газової кризи. Але в самій угоді багато потенційних ризиків. Зараз на порядку денному стоїть питання корекції цієї угоди, оптимізації наших відносин із Росією в газовій сфері, з обсягами постачання, ціною, умовами транзиту. Але країна з величезними труднощами, протиріччями на цьому демократичному шляху все-таки рухається вперед.
Наступний рік — рік виборів. І політики, і новий Президент мають вирішувати проблеми політичної стабілізації. Зокрема, питання зі стійкою парламентською більшістю та ефективним урядом, який мав би підтримку Верховної Ради. Якщо це буде зроблено до другої половини 2010 року, прямим чи опосередкованим переформовуванням парламентської більшості, то матимемо більш-менш стійку політичну систему. Але, якщо політичні конфлікти триватимуть, на жаль, залишиться ризик системної кризи для української держави.
Також у наступному році не виключаю можливості дострокових парламентських виборів. Якщо в президентських перегонах переможе Віктор Янукович, то ймовірність виборів до Верховної Ради дуже висока. Якщо Юлія Тимошенко — менша. Їй не треба створювати нову коаліцію. Але за рахунок деморалізації її конкурентів, у першу чергу з ПР, їх переходу на бік переможця, вона може отримати необхідну парламентську більшість. Цього їй достатньо, й тому немає сенсу проводити одразу дострокові вибори до Верховної Ради. А далі все залежить від парламентської ситуації, політичної кон’юнктури.
Тема змін до Конституції дебатуватиметься після виборів Президента, залежно від того, хто переможе і якою буде ситуація в парламенті. Але актуальною буде в другій половині 2010 року.
Олександр ПалІй, політолог, експерт Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України:
— Ключовою проблемою влади є те, що політики на сьогоднішній день не виявляють справжнього бажання боротися з корупцією. Вона настільки проникла в тіло держави, в спосіб мислення і дії політиків, що вони не можуть виступати проти корупції, тому що це означає виступати проти самих себе.
До прорахунків влади можна віднести газові угоди між Україною та Росією. Також негативним моментом була ситуація з грипом. Суспільство побачило, що немає навіть елементарних речей для цивільного захисту населення. Одразу постає питання, якщо виникнуть більш серйозні бактеріологічні чи хімічні проблеми, що, так само помісячно шукатимуть марлеві пов’язки? Тобто громадяни побачили велику міру безвідповідальності політиків.
До позитивних моментів відношу те, що, незважаючи на корумповану, неефективну політику уряду, країна все одно працює, живе й утримується на плаву. Україна займає достатню частку на ринку зернових у світі. Вже другий рік поспіль є врожай 50 мільйонів тонн зернових. Також вона є експортером олії і на сьогодні займає 40% світового ринку. Тобто нині вже близько третини всіх валютних доходів надходить від сільського господарства. Це означає, що країна не залишиться без якихось основних ресурсів.
У майбутньому році все залежатиме від того, кого оберемо Президентом. ПР і БЮТ задоволені законом про вибори Президента, оскільки можна фальсифікувати, насамперед, виборчі списки. Він дає можливість БЮТ у першому турі проводити відповідні фальсифікаційні заходи, щоб забезпечити проходження свого кандидата до другого туру. А для Віктора Януковича це можливість фальсифікувати в другому турі, бо в першому немає потреби. Тому, якщо Юлія Тимошенко пройде до другого туру, то вона намагатиметься змінити цей закон.
Також потрібна більш логічна Конституція. Найлегше було б її скасувати. Але якщо це буде робити корумпований Президент, то це, звичайно, небезпечно. Чесніше винести нову Конституцію на референдум.
Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій:
— 2009 рік був роком екватора й піка економічної кризи. Вона наприкінці року поставила великий знак питання: а що робити з політико-економічною системою країни в наступному році? Тобто 2009 рік фактично сформулював політичний, економічний порядок денний розвитку країни не тільки на 2010 рік, а й на наступні роки. Тому що політико-економічна система, модель влади й економіки, влади й власності себе вичерпала й довела свою недієздатність та непридатність. У кризі вистояли, а як вийти, ще не знаємо.
Окрім того, це був рік виборчої президентської кампанії. Влада працювала в режимі конкуренції передвиборних штабів. Це стосується всіх гілок влади. В більшій мірі парламент працював як арена політичних зіткнень, блокувань, боротьби. Також побачили, що коаліційна структура не працює, бо немає коаліції як реального політичного інституту. Тому уряд так і не спромігся прийняти бюджет на 2010 рік. Кабінет Міністрів вимушений постійно збирати голоси на те чи інше голосування за рахунок інших фракцій, які не входять у коаліцію, а це означає, що він відокремився і почав працювати самостійно. Мало того, прем’єр фактично працював в уряді автономно.
У наступному році за будь-якого результату президентських виборів відбудуться досить суттєві зміни в політичній системі. Це буде рік випробувань, бо 2009 рік показав, що нинішня Конституція не врегульовує демократично, легітимно й ефективно питання політичної конкуренції. Тому Основний Закон буде змінений, незважаючи на те, хто буде Президентом.
У Голови Верховної Ради Володимира Литвина залишаються шанси зайняти 3-тє місце на президентських виборах і продовжити свою діяльність на посаді глави парламенту. Незважаючи на різні соціологічні рейтинги, реальна боротьба йде у двох трикутниках: Ющенко — Тимошенко — Янукович, Тимошенко — Янукович — Литвин. Це додає інтриги в президентську кампанію. Доля Верховної Ради не тільки в руках нового Президента, а й нинішнього голови парламенту.
Бюджет, очевидно, приймуть не раніше кінця березня — початку квітня.
