Лічені дні залишаються до нового року, а тим часом експерти намагаються підбити підсумки 2009-го. Так, за даними Володимира Паніотто, генерального директора Київського міжнародного інституту соціології, абсолютна більшість українців у році, що минає, відчули на собі прояви кризи, і майже 11 відсотків із них — втратили свої робочі місця.
— Рівень бідності в 2009-му зріс. Але зараз ситуація стабілізувалася за певними показниками. І сьогодні показники погані, але стабільні, — розповів на вчорашній прес-конференції пан Паніотто.
Минулого року відносна бідність українців становила 28 відсотків. Даних за 2009 рік ще немає. Та в тому, що наші люди стали бідніші, експерти переконані. Тим часом, за даними дослідження «Соціс», середньостатистична сім’я на їжу цього року витрачала 1450 гривень на місяць, що на сто гривень більше порівняно з минулим. Щоправда, забули доповідачі згадати про зростання цін на ті самі продукти харчування. А тому навряд чи українці почали більше їсти. До того ж, за словами Ольги Гаригіної, керівника аналітичного відділу центру соціально-політичних досліджень «Соціс», у 2008 тільки на їжу вистачало доходів у 13 відсотків населення країни. А середньостатистична сім’я три чверті своїх прибутків витрачає тільки на так зване фізіологічне виживання, куди навіть не включено затрати на одяг.
Попри це, мовляв, є в подібних кризових явищах і свої плюси.
— У нас відбулося оздоровлення цінностей, — каже Ольга Гаригіна. — Люди почали раціоналізовувати власні покупки. Зараз українці вже більше осмислюють, приміром, чи потрібно їм купувати якусь коштовну річ, чи без неї можна обійтися. Думають також і про те, де купити було б дешевше. Лідерами серед місць покупок уже традиційно залишаються базари. Потім ідуть супермаркети й невеличкі магазини.
Почали українці й більше готувати вдома. Значно скоротилися видатки на харчування у фаст-фудах та купівлю напівфабрикатів.
До речі, цьогорічний споживчий кошик на кожного громадянина в середньому становив 1300—1500 гривень на місяць. Сюди входять витрати на харчування, одяг, освіту, медичне забезпечення тощо. Наступного року за такий «набір» доведеться, швидше за все, викласти щонайменше на двісті гривень більше.
— А от настроїв бунтувати з цього приводу в населення немає, — каже Володимир Паніотто. — Мовляв, більшість українців уже адоптувалися до реалій сьогодення.
У тому, чого ж чекати нам у майбутньому, погляди експертів-учасників прес-конференції розійшлися. Одні переконують, що як мінімум до лютого все буде спокійно, інші — й того більше. Запевняють, що п’ять місяців країна може бути спокійною. А от Андрій Биченко, директор соціологічної служби центру Разумкова, запевняє: проблема бідності українського народу загострюється через неправильні шляхи її розв’язання. Мовляв, замість того, щоб збільшувати всілякі соціальні мінімуми, потрібно просто дати можливість людям працювати й самим заробляти собі гідні гроші. Створити нормальні умови праці.
