Про це заявив Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Лавринович журналістам 24-го телеканала, коментуючи результативність роботи єдиного законодавчого органу України.
О. Лавринович зупинився на деяких моментах останнього пленарного дня роботи Верховної Ради, 23 грудня 2009 року, коли у сесійній залі, зокрема, розглядалися питання боротьби з корупцією. На його переконання, на жаль, назва законів з точністю до навпаки відображає їхній зміст.
«З 1 січня (2010 року. — Ред.) можуть набути чинності три закони в новій редакції про боротьбу з корупцією в Україні. Красива назва, всім подобається. А коли зазирнути в середину цих законів, то виявляється, що закони ухвалили з назвою про боротьбу з корупцією, а по суті, їх можна було б назвати законами про заохочення корупції в Україні і обмеження прав громадян на забезпечення своєю працею і своїм розумом свого життя», — наголосив О. Лавринович.
«Це є велика проблема, коли закони ухвалюються поспіхом, без вивчення законодавчих актів. Від таких законів потім може страждати вся країна», — застеріг Перший заступник Голови Верховної Ради. На підтвердження своїх слів він поставив риторичне запитання, що відповідає змісту законів у частині заборони на виконання певної роботи: «Як можна заборонити судді, який працює в суді, читати лекцію в університеті?»
Ще однією проблемою є ухвалення питання про автоматичний розподіл судових справ, вважає О. Лавринович. «Технічного забезпечення виконання прописаних норм немає, програмного забезпечення немає, 0 цілих 0 десятих гривні фінансування цього питання є. І судді запитують: нам зупиняти взагалі судочинство в зв’язку з тим, що ми не можемо виконати вимоги закону чи порушувати закон?» — навів Перший заступник Голови Верховної Ради слова суддів, що збиралися днями на конференцію з питань судоустрою.
Прес-служба Першого заступника Голови Верховної Ради України.