Смуга перешкод на шляху до відродження

Разом із чоловіком Олена виховує 16-річну дочку, живуть на єдину зарплату глави родини. Колеги Олени також не змогли влаштуватися на нову роботу: пожежа збіглася з масовим звільненням працівників великого підприємства — металургійного заводу, а також низки фірм, пов’язаних з металургійною галуззю. Безробітними водночас стали тисячі жителів міста. Одразу після пожежі прямі збитки, завдані стихією, було оцінено приблизно в 5 мільйонів гривень, а непрямі — у 6 мільйонів. Однак колектив АТ «Макіївський універмаг» не капітулював перед обставинами, а вирішив боротися за виживання й відновити роботу торговельного центру. На цьому складному шляху економічна криза виявилася не найголовнішою перешкодою. Колективу ентузіастів, як вони вважають, протистоять не розруха і безгрошів’я, а юридична казуїстика й охочі отримати вигідно розташовану будівлю. Після пожежі в універмазі міліція порушила кримінальну справу. Розслідування досі не завершено. Та представники торговельного центру переконані: подія 26 листопада минулого року — не випадкове загоряння, а навмисний підпал. Подальші події навколо універмагу, на думку його колишніх працівників, також були не випадкові. Уже в грудні, через кілька днів після події, Господарський суд Донецької області наклав арешт на рахунки, а також на рухоме і нерухоме майно акціонерного товариства відкритого типу «Макіївський універмаг». Підставою став позов громадянина В’ячеслава М., котрий вимагав грошову компенсацію за знищений пожежею товар. При цьому заявник стверджував, що в пожежі винне керівництво універмагу. Такі обвинувачення працівники універмагу, які направили в суд колективне клопотання, назвали надуманими.

Зазначений позов виявився не єдиним ударом: за словами заступника голови правління АТВТ Фаїни Холошенко, протягом восьми робочих днів господарський суд прийняв до розгляду дев’ять аналогічних позовів на адресу акціонерного товариства від окремих орендарів, котрі висунули багатомільйонні вимоги про відшкодування збитків і моральної шкоди. «Ми не мали наміру ховатися від партнерів чи продавати майно, — запевняє заступник голови правління. — Навпаки, щоб продовжити діяльність, мати робочі місця, заробляти гроші й утримувати свої родини, на загальних зборах колектив вирішив відновити приміщення універмагу. При цьому й акціонери, й інвестори висловили готовність вкласти власні кошти в ремонт будинку. Однак через судові позови на все рухоме і нерухоме майно підприємства, а також на рахунки було накладено арешт. Робота акціонерного товариства виявилася паралізованою. Відновлювати універмаг у таких умовах неможливо».

Подальші події, на думку співрозмовниці, були ланками одного ланцюга. Ще в 2007 році Центрально-Міське відділення Промінвестбанку в Макіївці відкрило АТВТ «Макіївський універмаг» кредитну лінію на суму 1,8 мільйона гривень і уклало договір іпотеки, куди були включені магазин «Подарунки» і база «Культтовари». Аж до пожежі, що сталася наприкінці листопада минулого року, універмаг виплачував кредит. Але через арешт рахунків розрахуватися з банком не зміг — втім, як і з іншими кредиторами. Представники торговельного центру писали клопотання й заперечували рішення судів, просили розблокувати рахунки і дати можливість працювати. Але реагувати на листи судова система не поспішала. А тим часом у травні 2009 року колектив універмагу був приголомшений неприємною новиною: відділення банку переуступило право вимоги на повернення кредиту й, у разі неповернення, — на звернення стягнення на майно підприємства. Новим кредитором стало ТОВ «Завод Донспецметалпром».

«За договором з банком термін погашення кредиту наставав восени 2009 року, але новий кредитор поставив умову погасити всю суму — майже 1,9 мільйона гривень — протягом тижня, — пояснює Фаїна Холошенко. — Навіть нормально працююче торговельне підприємство не в змозі виконати таку вимогу. Складалося враження, що метою було одержання майна, яке перебуває в іпотеці». Можете собі уявити, що ваш іпотечний кредит банк переуступив сторонньому підприємству, і новий кредитор вимагає або повернути всю суму, або виселятися через тиждень? Приблизно в такій же ситуації опинився і колектив універмагу. Раніше наша газета писала про тиск, який чинили на акціонерів ЦУМу окремі співвласники пакета акцій, котрі намагалися одержати майно підприємства. В універмазі переконані: пожежа і подальші судові позови — заздалегідь кимось сплановані для руйнування підприємства. Макіївський універмаг — відомий в області торговельний центр, який має вигідне центральне розташування. Такі переваги могли здатися досить привабливими.

У день річниці пожежі майже півсотні колишніх працівників торговельного центру влаштували пікет перед будинком Донецького апеляційного господарського суду. «Суд, будь справедливим!», «Паліїв до відповіді!», «Макіївський універмаг вимагає захисту...», «Палії атакують універмаг» — такі гасла тримали учасники акції. «Ми вважаємо, що суди приймали несправедливі рішення, і оскаржуємо їх у другій інстанції, у Вищому господарському суді й Верховному суді, — пояснила юрист універмагу Світлана Латишева. — Нині підприємство проходить процедуру банкрутства. Ми хочемо розрахуватися з усіма кредиторами і врятувати підприємство. Але зацікавлені особи гальмують цей процес. Арештовано рахунки, по кілька разів арештовано майно. Тоді як закон пропонує після відкриття справи про банкрутство скасувати всі інші заходи забезпечення зобов’язань боржника. І це скасування має бути зроблено судом». Очевидно, що процес банкрутства універмагу не всім до душі. Може, тому, що автори господарських позовів хочуть одержати своє першими, незважаючи на офіційну процедуру, й вихопити найбільш ласі шматочки?

У представників колективу універмагу накопичилося чимало претензій до «третьої влади». «Приміром, позов про зміну місця реєстрації АТВТ (а влітку нинішнього року Макіївський універмаг перереєструвався в Дніпропетровській міськраді, за місцем перебування основного інвестора) Господарський суд Донецької області прийняв до провадження, хоча такі справи повинні розглядатися адміністративним судом, — вважає представник колективу. — Цей же суд розглянув і позов одного з акціонерів, громадянина Німеччини, про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів, тоді як такі позови повинні розглядатися судами за місцем реєстрації спірних підприємств».

Втім, більшість учасників пікету мало розбираються в тонкощах судового процесу. Люди, що залишилися без роботи й без зарплати, без майна і засобів до існування, справедливість (або несправедливість) судових рішень відчувають на собі. «Уже рік фактично голодують кілька сотень родин Макіївки, — йдеться в колективному зверненні колишніх працівників і орендарів універмагу до одного з кандидатів у Президенти України. — Нас позбавили робочих місць, наш універмаг спалили. А сьогодні нам не дають його відновити, тому що є багато зацікавлених, які вирішили отримати приміщення ЦУМу в свої руки... Багато років наш універмаг сумлінно віддавав у бюджет Макіївки податки і був гордістю міста. А сьогодні згорілий кістяк ЦУМу — ганебна пляма й страшна візитка Макіївки. Наша проблема стала загальною для міста, для всього Донбасу і України».

Доля Макіївського універмагу — своєрідний тест на справедливість судової системи і правоохоронних органів. Колишні працівники торговельного центру втратили все, крім надії. Надії на те, що будуть знайдені справжні винуватці пожежі. На те, що в цьому затяжному конфлікті переможе закон і багатостраждальний колектив універмагу зможе відновити будівлю. На те, що люди, котрі втратили роботу, знову знайдуть її. Колектив універмагу звертається до Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради України, до всіх політичних сил з проханням розв’язати клубок проблем навколо підприємства, захистити права його колишніх працівників, поставити крапку в багаторічному конфлікті й дати можливість відновити роботу торговельного центру.

 

Донецька область.