З досьє «Голосу України»
Трандафіл Кирило Іванович. Голова Красноперекопської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим. Народився в 1950 році в Республіці Молдова. В 1973 році закінчив Одеський політехнічний інститут. В 1973—1997 роках працював начальником зміни, інженером-технологом, заступником начальника цеху, начальником виробництва сірчаної кислоти, заступником генерального директора ВО «Титан». З 1997-го по 2003-й — очолював правління ВАТ «Кримський содовий завод», з 2005-го — голова Красноперекопської районної державної адміністрації.
Красноперекопський район в Автономній Республіці Крим займає близько 120 тисяч гектарів. Більша їх частина — сільгоспугіддя. У 38 населених пунктах тут проживає 30,5 тисячі осіб. У районі 15 загальноосвітніх шкіл і 14 дошкільних установ. Працюють дитячо-юнацька спортивна школа і центр творчості, 28 сільських клубних установ, 29 бібліотек, 24 фельдшерсько-акушерські пункти. З 2005 року очолює Красноперекопську районну державну адміністрацію Кирило Трандафіл. Заслужений працівник промисловості Автономної Республіки Крим, його нагороджено орденами «За заслуги» ІІІ, ІІ ступенів. Наша бесіда про досягнення в соціально-економічному розвитку району.
— Яку картину застали ви, заступаючи на цю посаду?
— Коли 2005-го мене призначили на посаду голови райдержадміністрації, я почав спілкуватися з жителями району, вникати в суть питань, які хвилюють селян. Я не міг уявити, що після так званих реформ у сільському господарстві склалася така жалюгідна ситуація. За роки незалежності відбулися радикальні зміни системи економічних відносин, які торкнулися всіх сфер життя в селі. Треба визнати, що реформування створило значно більше кризових явищ в агропромисловому комплексі, ніж позитивних. Міркуйте самі. За період незалежності до 2005 року ситуація була така: кількість великої рогатої худоби зменшилася майже в 20 разів, свиней — у п’ять, овець — в сто разів, птиці зменшилося майже в шість разів. За цей період виробництво м’яса і молока скоротилося в 20 разів, а яєць — майже в 30, вовни почали виробляти більш як в 400 разів менше. Чистий прибуток підприємств зменшився в 50 разів. Район міцно посідав останнє місце в Криму.
Аналіз сформованої ситуації в сільському господарстві району свідчив, що практично ліквідовано соціальну інфраструктуру: більшість клубних установ були зачинені, у навчальних закладах не функціонували системи водопостачання, опалення, каналізації тощо. Багато сільських жителів не мали можливості користуватися питною і поливною водою, були від’єднані від централізованого газопостачання. В окремих населених пунктах взагалі не було господарюючих суб’єктів. У мене складалося таке враження, що сталася якась техногенна катастрофа. І головне — була відсутня довіра людей до влади. Ніхто не вірив, що керівництво району зможе змінити ситуацію на краще.
— Напевно, важко було піднімати район за таких обставин?
— Починали ми з того, що консолідували зусилля органів самоврядування, самоорганізації населення, громадськості району для виходу із кризового стану. З 2005 року багато чого зроблено спільними зусиллями структурних підрозділів районної державної адміністрації з районною та сільськими радами, підприємствами, організаціями, всіма суб’єктами господарювання, зареєстрованими на території. Слід зазначити, що цього року наша економіка продемонструвала позитивні тенденції розвитку, про що свідчать результати моніторингу діяльності місцевих органів виконавчої влади в республіці.
Трудівники агропромислового комплексу гідно завершують 2009-й. Так, прибутків цього року отримано на 20 відсотків більше, ніж за відповідний період минулого року. Обсяг валової продукції сільського господарства збільшився більш як на 15 відсотків. Зібрано близько чотирьох тонн зерна на одного жителя району (до того ж три чверті врожаю — зерно продовольче). У середньому знімали по 34 центнери зернових культур з гектара. Це найвищий показник у Криму. Особливо порадував урожай рису — понад 60 тисяч тонн за рекордної врожайності за всі роки його виробництва — 70 центнерів з гектара. До речі, у Красноперекопському районі вирощується половина всього виробленого рису в Україні.
Погано те, що значна частина зерна не затребувана. Аграрний фонд і державний резерв не мають коштів на закупівлі, а зовнішні ринки нам недоступні, кредитних ресурсів у країні немає. З державного бюджету на розвиток сільського господарства отримано у вісім разів менше, ніж торік. Тому осінні польові роботи підприємства району здійснювали практично за рахунок власних коштів. При цьому район показав найвищі темпи зростання доходів місцевих бюджетів в автономії порівняно з 2008-м. 129 відсотків! Всі зароблені додаткові кошти плануємо спрямувати на розвиток соціальної інфраструктури, передусім на освіту і охорону здоров’я.
— Чого вдалося досягти в розвитку соціальної інфраструктури сіл району?
— У районі ведеться цілеспрямована робота зі створення умов для здобуття якісної середньої освіти. Ми стимулюємо кращих педагогів, котрі підготували переможців олімпіад, конкурсів, змагань. Не залишаються без матеріальної підтримки і молоді фахівці. Ми одні з небагатьох регіонів у Криму проводимо відрахування в профспілкову організацію працівників освіти на проведення культурно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи. Щорічно згідно зі статтею 57 Закону про освіту виплачуємо всім педагогам грошову винагороду. Аналогічні виплати здійснюємо і технічному персоналу шкіл з районного бюджету.
У всіх школах, і в тому числі в бібліотеках нашого району встановлено комп’ютери, комп’ютерні класи підключено до мережі Інтернет. Зроблено капітальні ремонти приміщень, опалювальних систем. Придбано кварцові лампи, спецобладнання для медичних кабінетів, частково замінено шкільні меблі й багато чого іншого. Також забезпечено 100-відсоткове освітлення пришкільних територій, встановлюємо євровікна, приводимо у відповідність до нормативних вимог спортивні майданчики і футбольні поля. Крім того, у районі цього року профінансовано більше мільйона гривень на реалізацію п’яти мікропроектів з програми розвитку та інтеграції Криму при ООН, спрямованих на створення необхідних умов для виховання і навчання дітей.
Розвиток фізкультури і спорту розглядаємо як необхідну передумову зміцнення здоров’я населення. Значні кошти виділено дитячо-юнацькій спортивній школі для поліпшення матеріально-технічної бази (капітальні ремонти спортивних залів, підсобних приміщень спортзалів, придбання спортивного інвентарю), створення умов для розвитку фізичної культури і спорту серед підростаючого покоління. Створено й плідно функціонує районний центр фізичного здоров’я «Спорт для всіх». Відповідно до програми «Розвиток фізичної культури і спорту» протягом року проводилися спортивно-масові заходи. У спорті серед сільських регіонів Криму наш район входить до лідируючої групи.
— У багатьох районах особливо гостро стоїть питання з охороною здоров’я. Як ви розв’язуєте ці проблеми?
— У розвитку матеріальної бази закладів охорони здоров’я, доступності якісної першої медико-санітарної та спеціалізованої допомоги гарні результати дала спільна робота з районною радою й органами місцевого самоврядування. У нас немає районного центру, а отже, немає районної лікарні й ми змушені працювати за аналогом медичного страхування. З районного бюджету лікарням, які надають медичні послуги жителям району, передбачено більш як 5,5 мільйона гривень. Не залишаються без уваги сільські лікувальні амбулаторії та фельдшерсько-акушерські пункти. Цього року чимало коштів виділено на їхній капітальний ремонт, три амбулаторії загальної практики сімейної медицини забезпечено автомобілями. За 2007—2009 роки освоєно більше п’яти мільйонів гривень власних доходів і донорських внесків.
— А що можна запропонувати сільському жителеві для душі?
— Уже третій рік виділяються чималі гроші на капітальні ремонти закладів культури, зміцнюється матеріально-технічна база. Результат нашої роботи — в районі практично всі клубні заклади і бібліотеки функціонують. З 2005 року проводимо активну роботу із залучення міжнародної технічної допомоги, в основі якої лежить обов’язкова участь територіальної громади. Вони обирають агенції з впровадження мікропроектів, створюють обслуговуючі сільськогосподарські кооперативи. Тільки цього року на території району реалізується п’ять мікропроектів Європейського Союзу і Програми розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Це — проекти, спрямовані на ремонт і оснащення медичним устаткуванням амбулаторій, заміну віконних блоків у навчальних закладах.
Одна з важливих умов успішної спільної роботи, на мою думку, це активна позиція громад, участь депутатського корпусу, сумлінне виконання сільськими головами своїх повноважень. Завдяки цьому місцевим органам влади вдається забезпечити належне фінансування прийнятих програм, здійснити гарантовані державою виплати громадянам, вирішувати інші важливі завдання з підвищення добробуту селян.
Депутати районної ради у своїх рішеннях протягом ось уже чотирьох років під час оцінки діяльності райдержадміністрації відзначають позитивну динаміку соціально-економічного розвитку району. Це свідчить про те, що зроблено важливий крок до відновлення довіри людей до влади.
Бесіду вів Георгій ВЕРВЕС.
