Диктофон як «спеціальний технічний засіб»

На розгляді парламенту знаходиться ухвалений в першому читанні законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу (реєстр. № 3358), котрий передбачає посилення покарання за незаконне використання технічних засобів для негласного зняття інформації. У разі схвалення його в цілому буде встановлено кримінальну відповідальність за незаконне переміщення через митний кордон спеціальних технічних засобів (СТЗ) для негласного зняття інформації (зміни до ст. 201 КК) та за виготовлення, придбання, збут чи зберігання з метою використання таких технічних засобів (зміни до ст. 359 КК).

Служба безпеки, котра й розробила ці пропозиції, вважає, що така постановка питання сприятиме забезпеченню прав людини на недоторканність приватного життя, зокрема, на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та електронної кореспонденції. Натомість фахівці, котрі безпосередньо займаються виробництвом спецтехніки, переконують, що запропоновані зміни не тільки не вирішують, а навпаки — ще більше заплутують й без того непросту проблему. При цьому вони нагадують, що відповідальність за незаконне виготовлення, придбання, збут та зберігання СТЗ з метою використання вже й так передбачена Кримінальним кодексом: залежно від обставин такі дії кваліфікуються як підготовка до злочину (ст. 14 та ст. 359 КК) чи як пособництво у вчиненні злочину (ст. 27 та ст. 359 КК). На це під час підготовки законопроекту до першого читання також звертало увагу Головне науково-експертне управління. Крім того експерти зауважили, що за чинним законодавством господарська діяльність з розроблення, виготовлення та торгівлі спеціальними технічними засобами для негласного зняття інформації з каналів зв’язку може здійснюватися лише за наявності відповідної ліцензії, а стаття 202 КК передбачає покарання за порушення ліцензійних умов.

Проте під час розгляду законопроекту у першому читанні більшість народних депутатів, звернувши увагу на почастішання випадків негласного та незаконного зняття інформації, причому не тільки з боку силових структур, а й бізнесовими та бандитськими угрупуванннями, висловилися на підтримку змін до Кримінального кодексу. Щоправда, головуючий закликав членів профільного комітету під час його доопрацювання вилучити деякі неоднозначні положення, зокрема про кримінальну відповідальність за зберігання приладів, які можуть використовуватися для прослуховування, бо в такому разі під кримінал можна буде підвести будь-якого громадянина, що володіє магнітофоном чи диктофоном. Тим часом аналіз підготовленого до другого читання законопроекту показав, що висловлені зауваження зберігають свою актуальність. Відтак і Головне юридичне управління Верховної Ради, підтримавши попередні зауваження експертів, додала до них свої. Наприклад, за нинішньою редакцією ст. 359 КК дії, вчинені з метою використання СТЗ, становлять склад незакінченого злочину та залежно від обставин кваліфікуються як приготування чи пособництво у незаконному їх використанні. Натомість пропонованими змінами перебдачається перетворити незакінчений склад злочину у закінчений, що тягне за собою посилення покарання. А якщо врахувати, що поряд з пропозиціями про посилення кримінальної відповідальності за незаконне виготовлення, збут чи зберігання СТЗ, в українському законодавстві не існує чіткого визначення самого терміну «спеціальні технічні засоби», то можна уявити, як ці зміни «працюватимуть».

Асоціація виробників спеціальної техніки «Укрспецтехпром» у відкритому листі до голови Служби безпеки якраз і наголошує, що за відсутності чітких, законодавчо визначених критеріїв віднесення того чи іншого технічного засобу до СТЗ їх перелік може охоплювати дуже широке коло виробів. Ними, зокрема, можна вважати звичайні мобільні телефони, диктофони, біноклі, відеокамери, прилади нічного бачення, всі вимірювальні, слюсарні та столярні інструменти, ключі і верстаки для їх виготовлення, GPS-навігатори, зварювальне обладнання, ба навіть ножиці й канцелярські товари. «Ми навмисно наводимо такі, начебто абсурдні приклади, щоб проілюструвати той діапазон «свободи» в прийнятті рішень, які має Служба безпеки та її посадові особи в питанні кваліфікації дій, пов’язаних із ввезенням на митну територію України технічних засобів, а також із виготовленням, придбанням, збутом або зберіганням виробів, які можна «підвести під статтю», — зазначають виробники спецтехніки та закликають насамперед визначитися із критеріями віднесення технічних приладів до «спеціальних технічних засобів». До слова, виробники спецтехніки, щоб уникнути численних непорозумінь, не раз зверталися до СБУ з проханням надати офіційне тлумачення основних термінів, проте чіткої відповіді так і не отримали. Тож є підстави припускати, що в разі остаточного схвалення запропонованих змін до Кримінального кодексу буде створено значно більші правові передумови для зловживань владою та службовим становищем, а також для необмеженого втручання правоохоронних органів в господарську діяльність, пов’язану з розробкою, виготовленням та торгівлею СТЗ. Отож, не дочекавшись термінологічного роз’яснення від СБУ та не виключаючи, що законопроект № 3358 таки буде ухвалено, Асоціація «Укрспецтехпром» запропонувала своє визначення терміну «спеціальні технічні засоби». Пропонується чітко зафіксувати: «СТЗ — це технічні або програмні засоби, які спеціально розроблені, виготовлені або пристосовані для негласного отримання інформації та призначені для оперативно-розшукової діяльності. При цьому багатофункціональність, мініатюрність, можливість використання для негласного отримання інформації виробів міжгалузевого та побутового призначення не можуть бути достатніми підставами для визначення виробу як СТЗ. Основною функціональною відмінністю СТЗ від виробів міжгалузевого та побутового призначення є визначені в експлуатаційній документації на виріб функціональні, конструктивні або інші пристосування СТЗ для приховування від особи власника, носія, користувача чи зберігача інформації факту доступу до цієї інформації та спеціальної її обробки (а саме — створення, збирання, обробки, накопичення, зберігання, пошуку, розповсюдження та використання) під час оперативно-розшукових, розвідувальних або контррозвідувальних дій».

На думку виконавчого директора Асоціації виробників спеціальної техніки «Укрспецтехпром» Ігоря Терлецького, саме наявність чіткої термінології дозволить скоротити перелік виробів, які підлягають контролю, що спростить нагляд за їх обігом. До того ж, відомо, що в питанні ефективності закону вирішальне значення має не кількість статей, які встановлюють відповідальність та розмір санкцій, а невідворотність покарання за вчинене суспільно небезпечне діяння.

Проти ухвалення законопроекту № 3358 висловилася й Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України, котра вважає, що пропоновані зміни до Кримінального кодексу «мають відверто корупційну та антидержавну спрямованість, наслідком чого стане остаточне знищення основних особистих прав і свобод людини, будь-якого високотехнологічного виробництва в країні, а також легального експорту та імпорту високотехнологічних виробів». Тим паче, що в Україні якщо й існує проблема законності використання СТЗ, то в першу чергу це стосується суб’єктів оперативно-розшукової діяльності, про що свідчать чи не всі гучні скандали останніх років.

Виробники спецтехніки вважають, що із запропонованої редакції ст. 359 доцільно вилучити положення, яке стосується запровадження кримінальної відповідальності за «незаконне виготовлення, придбання, збут чи зберігання з метою використання спеціальних технічних засобів», та викласти його у такому вигляді: «Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та технічних засобів з метою негласного отримання інформації, внаслідок чого була заподіяна шкода охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті само дії, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб або організованою групою чи посадовими особами при виконанні службових обов’язків, або які заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років».

Насамкінець нагадаємо, що в Україні найвідомішим «спецзасобом» для незаконного зняття інформації став диктофон майора Мельниченка. То що, заборонити продаж та зберігання диктофонів?