Призов скасували 2008 року, але активізація російських військ на кордонах, зокрема в Калінінградській області, спонукає підвищити боєздатність литовських збройних сил. «Нинішня геополітична ситуація вимагає від нас посилити армію, і зробити це якнайшвидше, у найближчі кілька років. Тому Державна рада з оборони вирішила тимчасово відновити призов до армії у наступні п’ять років. Щороку на дев’ять місяців призиватимуть приблизно 3500 громадян», — цитує президента Литви Далю Грібаускайте Euronews.
Нещодавно пані Грібаускайте заявила, що Росія є «терористичною державою» і становить небезпеку не лише для України, а й для всієї Європи. На думку британського міністра оборони Майкла Феллона, Росія може застосувати до країн Балтії, де є значні російськомовні меншини, «ту саме тактику, що й під час анексії Криму».
У спеціальному коментарі для «Голосу України» екс-міністр оборони Литви, а нині — одна з лідерів Консервативної партії країни Раса Юкнявіченє теж заявила, що головною причиною такого рішення литовської влади стала ситуація в Україні:
— Литва адекватно сприймає агресію Росії в Україні. Тому ми шукаємо можливості підвищити нашу обороноздатність, щоб спільно з НАТО знищувати ворога. Цього року ми збільшили видатки на оборону. Крім того, модернізуємо наше військо, і зараз вирішили відновити призов до Збройних сил, аби мати достатню кількість відповідно вишколених чоловіків для військової служби.
Проблемами оборони переймаються і в сусідній Естонії. У вівторок країна відсвяткувала День незалежності й організувала в місті Нарва на кордоні з Росією військовий парад. В ньому взяли участь солдати із США, Великої Британії та інших країн НАТО. Відповідь Кремля не забарилася — від середи у Псковській області, що на кордоні з Прибалтикою, російська армія почала навчання. У тренуваннях, що триватимуть до суботи, беруть участь близько двох тисяч військовиків, понад 500 одиниць техніки.
Фото з сайту anaga.ru
Президент Литви Даля Грібаускайте оглядає нові озброєння.
