Насамперед треба визнати, що державу Україна, в сенсі класичному і цивілізованому, — не збудовано. Існують формальні ознаки: територія, мова, конституція, національна валюта. Але від президента, який нехтує конституцією до свавільного тлумачення законів суддями, правоохоронцями, чиновниками і громадянином ми дійшли до повної анархії і безправ’я простого громадянина. Всі роки незалежності владою створювались антисоціальні схеми, метою яких було привласнення багатств всієї держави невеличкою групою так званих олігархів, які і стали господарями понад 85% інтегрованих національних багатств, парламенту, уряду, прокуратури, судів, правоохоронної системи тощо. Де-факто створено середньовічну модель панування олігархіату. Це призвело до тотальної деградації суспільної моралі, повної зневаги і навіть презирства до людини праці, неконкурентоспроможності національної економіки, падіння рівня освіти, медичного обслуговування, відсутності оборонної стратегії і боєздатності армії, комерціалізованість спецслужб, судів, митниць, інших фіскальних органів. Результат — остання десятка в світовому рейтингу країн при потенціалі бути в двадцятці світових лідерів, розвиток сепаратизму кримського, галицького, закарпатського, буковинського. Реальна загроза реалізації балканського (чи югославського) сценарію і розшматування України на шість і більше суверенних держав. Зупинити цей трагічний процес — наш священний обов’язок перед пращурами, нащадками і власною совістю.
Що для цього потрібно
1. Конституційне і законодавче закріплення жорсткої відповідальності від Президента до останнього голови сільради за взяті на себе передвиборні обіцянки. Чіткий і прозорий механізм щорічного звіту і можливості відкликання будь-якого обраного представника влади. Виборність розповсюдити до керівників регіонів, суддів, керівників фінуправлінь. Після адмінреформи і укрупнення районів — прямі вибори керівників районів.
2. На законодавчому рівні зробити переоцінку приватизованої державної власності, вартість якої перевищує 10 млн. грн. Насамперед це стосується промислового і енергетичного комплексів. Там, де об'єкт придбано за 5% від вартості, повернути державі 95% вартості і таким чином зберегти право на приватну власність, але вже в цивілізованому форматі.
3. Негайне впровадження податку на багатство. Суть закону. Не оподатковується власність, зареєстрована на момент створення незалежної держави Україна — 1991 рік; в містах — житлова площа 25 метрів квадратних на одну людину і 10 соток земельної ділянки, в селі — 50 метрів квадратних житлової площі, 50 — споруд і 1,5 га землі. Все інше майно — оподатковується. Оподатковуються орендовані площі будь-яких споруд і землі. Розмір податку на багатство має сягати 1% щорічної плати від вартості.
Досягти такого рівня необхідно за десять років. Таким чином, на перший рік впроваджується 0,1% плати за майно і так до 1% на десятий рік. Оцінка майна визначається органами місцевого самоврядування з урахуванням кадастрації щодо розташування об’єктів, етажності, стану, цільового використання.
Завдання пп. 2 і 3. Примусити законодавчо інтегроване національне багатство і результат діяльності нації працювати не на купку олігархів, а на всю державу. У разі відмови Верховної Ради прийняти ці закони і внести відповідні зміни до Конституції України — винести ці питання на всенародний референдум. Виключно через референдум вирішувати питання щодо участі у міжнародних військових блоках, повноважень Президента, Верховної Ради і уряду.
Результатом реалізації пп. 2—3 є, щонайменше, подвоєння центрального і місцевих бюджетів. А звідси реальна, а не популістська можливість збільшення соціальних стандартів — зарплат і пенсій, які і є основним джерелом внутрішніх інвестицій. Щодо стабільного і динамічного розвитку освіти, медицини і обороноздатності держави, то відсотки на ці галузі у видатковій частині державного бюджету мають бути аналогічними з середньостатистичними в бюджетах європейських держав.
4. Повернення ядерного статусу держави. Відновити повний цикл збагачення урану. Поставити ядерну зброю на озброєння збройних сил. Армію переводити на високотехнологічну, освоєння дистанційного керування озброєнням, вдосконалення спецпідрозділів, що діють виключно на професійній основі.
5. Чистка правоохоронної, судової, фіскальної систем повинна передувати реформуванню цих систем і виборності суддів. Майно цих посадовців і членів їх родин повинно повністю відповідати їх офіційному достатку. Все перевищене — є результатом корупційної діяльності і підлягає оподаткуванню — 25% і звільненню з займаної посади без права працевлаштування в цих органах до кінця життя.
6. В мовному питанні потрібно не гнобити інші мови для силового домінування державної, а навпаки — розширювати наші мовні коридори. Вже через два роки зробити обов’язковим здачу екзамену, хоча б з одного предмета, іноземною мовою. Через п’ять років — двох екзаменів. Володіння російською є також нормою і обов’язком для чиновників усіх рівнів. Таким чином, ми прорвемо «залізний занавіс» до світового інформаційного простору.
7. Створення в економіці ТНК (транснаціональних корпорацій) за участю західноєвропейських, російських і американських корпорацій. Це реальний захист суверенітету і зацікавленість наднаціональних структур у конкурентоздатності нашої економіки.
8. Енергозбереження — як складова національної ідеї. Три напрями. Модернізація промисловості, реформування енергоспоживання в комунальній сфері, активне створення енергетичної системи з поновлювальних джерел енергії, а також з переробки технологічних, побутових і біологічних відходів.
9. Жорсткий протекціонізм і захист вітчизняних товаровиробників. А це — робочі місця і надходження до бюджету.
10. Центр діяльності всієї влади і суспільства є ЛЮДИНА, законослухняний громадянин з його достатками, захистом його прав і свобод.
11. Недопущення порушення законів жодним із суспільних суб’єктів.
