17 січня 2010 року український народ відповідно до статті 103 Конституції України обиратиме главу держави на наступний п’ятирічний термін. Суспільне значення цієї події в житті країни важко переоцінити. Вільна реалізація громадянами виборчого права є яскравим підтвердженням того, що Україна справді є демократичною та правовою державою. Від того, як буде організовано та проведено виборчий процес, від суворого додержання виборчого законодавства кожним його суб’єктом, безпосередньо залежить авторитет та імідж нашої держави у світі. Лише бездоганні, з точки зору законності, вибори забезпечать легітимність та загальне визнання їх результатів, стануть ще одним важливим кроком на шляху України до європейського співтовариства.
Цілком природно, що величезний тягар відповідальності лягає у зв’язку з проведенням виборів на плечі прокурорів, оскільки відповідно до вимог пункту 5 статті 121 Конституції України органи прокуратури забезпечують нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина під час виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування вимог виборчого законодавства.
Водночас слід ураховувати, що відповідно до законів України «Про Центральну виборчу комісію», «Про вибори Президента України» контроль за додержанням і однаковим застосуванням законодавства про вибори, повноваження щодо підготовки та проведення виборів Президента України покладено на Центральну, окружні та дільничні виборчі комісії на відповідних територіях. Незаконне втручання будь-кого у виборчий процес категорично заборонено. Усі без винятку скарги, що стосуються виборчого процесу, підлягають розгляду на засіданні відповідної виборчої комісії або судом. Відповідно до статті 28 Закону України «Про вибори Президента України» виборча комісія зобов’язана розглянути на своєму засіданні питання, що належать до її повноважень, та за результатами прийняти постанову. Члени окружної та дільничної виборчих комісій згідно з абзацом 19 частини 1 цієї статті закону мають право приймати документи, заяви і скарги, що надійшли до відповідної виборчої комісії.
Отже, скарга виборця про порушення виборчого законодавства підлягає направленню виборчою комісією до органів прокуратури на підставі рішення, яке прийнято за результатами розгляду питання на її засіданні в разі виявлення ознак злочину чи іншого правопорушення та з урахуванням компетенції. Надіслані комісіями всупереч вимогам закону до органів прокуратури скарги підлягають поверненню до виборчих комісій для розгляду у визначеному законом порядку.
Рішення виборчої комісії, що суперечить законодавству України або прийнято з перевищенням її повноважень, може бути скасовано виборчою комісією вищого рівня або судом. У такому разі виборча комісія вищого рівня має право прийняти рішення по суті питання. Водночас розгляд судом скарги суб’єкта виборчого процесу на рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії або її членів не виключає притягнення окремих її членів до адміністративної чи кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому законом.
Наголошу, що чинним законодавством України рішення про те, чи істотно вплинули порушення на результати волевиявлення виборців,) і про підсумки голосування уповноважена приймати Центральна виборча комісія. Вона також уповноважена вживати заходи реагування — оголосити попередження кандидатові у Президенти або прийняти рішення про скасування реєстрації кандидата.
Крім того, у випадках виявлення порушень, за які законом встановлено кримінальну або адміністративну відповідальність, Центральна виборча комісія звертається до відповідних правоохоронних органів для перевірки і реагування відповідно до законів України. Такими порушеннями є, зокрема: підкуп виборців або членів виборчих комісій; використання кандидатом під час фінансування передвиборної агітації коштів не з виборчого фонду; залучення кандидатами на пост Президента України, які займають посади в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, підлеглих їм осіб (у робочий час) для передвиборної агітації; виявлення Центральною виборчою комісією істотної недостовірності поданих відповідно до цього закону відомостей про кандидата; проведення передвиборної агітації поза встановленими строками або на порушення вимог законодавства.
Участь органів прокуратури у розгляді скарг про порушення виборчого законодавства регламентована частиною 3 статті 93 Закону України «Про вибори Президента України». Цією нормою визначено, що в разі, якщо виборча комісія під час розгляду скарги визнає необхідним проведення перевірки зазначених у скарзі обставин правоохоронними органами, відповідні органи за зверненням виборчої комісії перевіряють ці обставини та вживають відповідних заходів щодо припинення порушення законодавства у триденний строк з дня отримання звернення, а якщо звернення отримано менш ніж за три дні до дня голосування, в день голосування чи в наступний за ним день — невідкладно.
До компетенції органів прокуратури належить реагування на порушення закону, відповідальність за які передбачена статтями 157—159, 159-1 Кримінального кодексу України. Мова йде про перешкоджання здійсненню виборчого права, неправомірне використання виборчих бюлетенів, фальсифікацію виборчих документів або фальсифікацію підсумків голосування, голосування виборцем на виборчій дільниці більш як один раз, знищення виборчої документації, порушення таємниці голосування, порушення порядку фінансування виборчої кампанії.
Окрім того, слід пам’ятати, що Кодексом України про адміністративні правопорушення (статті 212-7 — 212-20) встановлена адміністративна відповідальність за цілу низку порушень законності під час виборчого процесу: порушення порядку ведення Державного реєстру виборців, порядку подання відомостей про виборців до органів Державного реєстру виборців, виборчих комісій, порядку складання та подання списків виборців та використання таких списків; права громадянина на ознайомлення з відомостями Державного реєстру виборців; обмеження щодо ведення передвиборної агітації; ненадання можливості оприлюднити відповідь щодо інформації, поширеної стосовно суб’єкта виборчого процесу; права на користування приміщеннями під час виборчої кампанії; виготовлення або розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформації про осіб, відповідальних за випуск; порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях; порушення порядку надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення виборчої кампанії; замовлення або виготовлення виборчих бюлетенів понад встановлену кількість; ненадання копії виборчого протоколу; невиконання рішення виборчої комісії; відмова у звільненні члена виборчої комісії від виконання виробничих чи службових обов’язків або його безпідставне звільнення з роботи; порядку опублікування документів, пов’язаних з підготовкою і проведенням виборів.
З метою належної організації роботи органів прокуратури України під час виборів Президента України мною ще у серпні поточного року підпорядкованим прокурорам направлена вказівка щодо забезпечення законності під час підготовки та проведення виборів Президента України, а в жовтні з цією метою утворена робоча група з працівників апарату Генеральної прокуратури України. Аналогічні робочі групи вже утворено та функціонують у прокуратурах АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокуратурах регіонів та Військово-Морських Сил.
Досвід минулих років дає всі підстави стверджувати, що цим робочим групам доведеться попрацювати дуже інтенсивно. Так, під час попередніх президентських виборів було викрито понад тисячу порушень вимог виборчого законодавства, які містили склад відповідних злочинів. Органами прокуратури було порушено 1293 кримінальні справи. Переважна більшість із них направлена до суду та нині розглянута, винних осіб притягнуто до кримінальної відповідальності.
Слід зазначити, чинний Кримінальний кодекс України передбачає досить суворе покарання за згаданий вид злочинів, озброюючи правоохоронні органи держави надійним арсеналом для протидії тим, хто посягає на виборчі права громадян. Так, зокрема, перешкоджання здійсненню виборчого права, вчинене за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії карається позбавленням волі від двох до п’яти років. За підробку виборчих документів, а так само використання завідомо підроблених виборчих документів, вчинену членом виборчої комісії передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.
Заслуговує на схвалення і принципова позиція суддів, які під час винесення вироків у цій категорії кримінальних справ дедалі частіше застосовують до винних таку міру покарання, як позбавлення волі.
Переважна більшість засуджених були головами або членами дільничних виборчих комісій.
Упродовж виборчого процесу, який розпочався зовсім нещодавно, до органів прокуратури вже надійшло 55 звернень, у тому числі 15 до Генеральної прокуратури. Звернення стосувалися питання встановлення Законом «Про вибори Президента України» розміру грошової застави, відмови в реєстрації кандидатом на пост Президента України, порушення проведення передвиборної агітації тощо. Ми вкотре роз’яснили їх ініціаторам те, що ці питання належать до компетенції Центральної виборчої комісії та Верховної Ради України.
Маю запевнити суспільство в тому, що органами прокуратури накопичено відповідний досвід адекватного реагування на порушення виборчого законодавства. Ми володіємо достатньо вагомим передбаченим чинним законодавством України арсеналом сил та засобів, які дають нам можливість ефективно захистити право людини на вільні вибори глави держави. Тож я нікому не раджу випробовувати долю. А наостанок хочу нам всім побажати, щоб чергові вибори Президента України відбулися вільно та демократично, в суворій відповідності з вимогами чинного законодавства. Маю надію, що мудрість, розум та толерантність українського народу дадуть йому змогу зробити свій вільний доленосний вибір без прокурорського втручання.
Олександр МЕДВЕДЬКО, Генеральний прокурор України.
