Пріоритет — визначення стратегії розвитку законодавства

— Інститут законодавства було створено у 1994 році з метою посилення науково-правового забезпечення діяльності парламенту. Він пройшов різні періоди у своєму розвитку і в 2003-му набув статусу базової установи науково-правового забезпечення законодавчої діяльності Верховної Ради України.

За час його діяльності в Інституті сформувався колектив, який за кадровим потенціалом належить до провідних наукових установ держави. У ньому працюють член-кореспондент Національної академії наук України, академік Академії правових наук України, 

2 члени-кореспонденти Академії правових наук України. Майже 90 відсотків співробітників мають наукові ступені і вчені звання, а більш як третина — почесні звання заслуженого юриста України і заслуженого діяча науки і техніки України.

— Інститут тісно інтегрований у законодавчу діяльність парламенту. Він виконує такі завдання, які не виконує жоден орган чи установа, що забезпечує його діяльність, починаючи від розробки наукових концепцій розвитку національного законодавства та проектів перспективних планів законодавчої діяльності і завершуючи здійсненням моніторингу ефективності чинного законодавства України та підготовкою пропозицій щодо усунення неузгодженостей, суперечностей між окремими актами законодавства і заповненням у ньому правових прогалин.

Пріоритетним завданням Інституту на сьогодні є визначення стратегії розвитку законодавства України. У цьому напрямі реалізується низка проектів, відповідно до яких проводиться аналіз ефективності механізму застосування чинного законодавства; вносяться пропозиції щодо законодавчого забезпечення виконання Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань, у тому числі з адаптації законодавства України до законодавства ЄС, здійснюється моніторинг новоприйнятого законодавства ЄС та рішень Європейського суду з прав людини тощо. Також аналізується міжнародний досвід законодавчого регулювання наукової експертизи проектів законодавчих актів, готуються пропозиції щодо вдосконалення її нормативно-правового забезпечення тощо.

Інститут бере активну участь і в розробці законопроектів із найважливіших питань розвитку суспільства і держави та їх науковому обґрунтуванні. Одним із напрямів цієї діяльності є підготовка Інститутом концепцій відповідних законодавчих актів. Лише останній приклад — співробітниками Інституту запропоновано Концепцію законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу. Її було розроблено на запит Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин щодо порушення вимог законодавства України під час відчуження пакетів акцій, що перебувають у державній власності, акціонерних товариств у галузі сільськогосподарського машинобудування у зв’язку з діяльністю ВАТ «Лізингова компанія «Украгромашінвест», а також з’ясування обставин доведення до банкрутства ВАТ «Херсонські комбайни». Ця Концепція схвалена та затверджена зазначеною комісією як основа для розробки відповідного законопроекту. Концепція спрямована на запровадження нових підходів до правового регулювання процесів стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу.

Інститут постійно тримає руку на пульсі нових проблем законотворчої діяльності. Однією з них на сьогодні є кодифікаційна політика держави. З цією метою в Інституті розпочав роботу постійно діючий науково-практичний семінар, у рамках якого за участю представників органів державної влади, провідних вчених, юристів-практиків, представників міжнародних та громадських організацій протягом поточного року проведено кілька засідань за різними галузевими проблемами, зокрема кодифікації земельного та інформаційного законодавства.

Серед особливостей останнього часу варто відзначити помітне зростання обсягів дослідницької роботи, пов’язаної з вивченням і аналізом законопроектів, що спрямовувалися до Інституту на висновок керівництвом Верховної Ради, її апарату, парламентськими комітетами та окремими народними депутатами України. Загалом співробітництву з комітетами Верховної Ради України в нашій роботі відведено провідне місце.

Поряд із традиційним здійсненням науково-правової експертизи проектів законодавчих актів Інститутом застосовуються нові підходи до цього виду діяльності. Так, з метою забезпечення системності в науково-експертній роботі, а також підготовки ґрунтовних висновків на звернення парламентських комітетів і народних депутатів України Інститутом запроваджено нові форми аналізу й обговорення законопроектів, включених до порядків денних сесій Верховної Ради України. Суть новації полягає в дослідженні блоків законопроектів, спрямованих на регулювання пріоритетних сфер суспільних відносин, та в аналізі не лише змісту зареєстрованих законопроектів, а й програмних та директивних матеріалів, історії законодавчого регулювання та стану законодавства в цій сфері, міжнародних стандартів, рекомендацій міжнародних організацій, зарубіжного досвіду регулювання відповідних сфер суспільних відносин. За результатами досліджень проводяться експертні слухання за участю народних депутатів України, працівників апарату Верховної Ради України, представників інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та наукових установ. Під час слухань обговорюються пропозиції щодо вдосконалення законодавчого забезпечення пріоритетних сфер суспільних відносин. Висновки щодо блоків законопроектів, спрямованих на регулювання пріоритетних сфер суспільних відносин, надалі видаються у формі відповідних збірників.

— Інститут дедалі активніше виступає як центр підготовки кадрів для законотворчої діяльності. Зокрема, в нас створено три спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій: докторська рада з права; докторська рада з державного управління; кандидатська рада з економіки. Їх членами є народні депутати, які активно займаються науковою діяльністю, наші провідні вчені. В Інституті також відкрито аспірантуру і докторантуру з цих спеціальностей, а Вчена рада закладу наділена правом присвоювати вчене звання професора.

З метою підвищення ефективності законотворчого процесу в Україні, що безпосередньо пов’язано з рівнем правової культури його учасників і їх професіоналізмом, в Інституті з липня 2004 року діє Українська школа законотворчості. Викладачами Української школи законотворчості є провідні вчені, народні депутати України, фахівці органів державної влади та зарубіжні експерти. Вона надає змогу отримати комплексні знання у сфері законотворчого процесу на основі сучасних методів викладання та унікальної для України програми з новітніми дисциплінами і практичними заняттями із законодавчої техніки, правничої мови та термінології. Своїм слухачам школа видає свідоцтва про підвищення кваліфікації державного зразка. Загалом на сьогоднішній день випустили понад 500 слухачів, які нині плідно працюють у стінах парламенту, органах виконавчої влади і місцевого самоврядування. Усі вони мають можливість реалізувати свої знання на практиці.

Школа не раз отримувала схвальні відгуки за корисну роботу для фахового зростання працівників з боку секретаріатів комітетів та фракцій Верховної Ради України, народних депутатів України, а також керівників вітчизняних установ, діяльність яких пов’язана з підготовкою нормативно-правових актів.

— Видавнича діяльність це також дуже важливий напрям і водночас показник нашої роботи. Приємно, що перший, хто презентує на своїх сторінках наші видання, це «Голос України». Нещодавно побачило світ унікальне видання за редакцією Голови Верховної Ради України В. Литвина «Путівник по законодавству з питань місцевого самоврядування в Україні». Сьогодні вже виходять «Актуальні проблеми державотворення в Україні: збірник висновків Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанської Комісії)», так само за редакцією Голови Верховної Ради. Остання наша науково-практична розробка — книжка «Законотворча діяльність Верховної Ради 5—6 скликання: пріоритети, досвід парламентської практики, актуальні проблеми» незабаром побачить світ. Там ми наводимо таблиці за галузями законодавства з дійсними прогалинами, з наукової точки зору, й нашими професійними рекомендаціями, як їх треба змінити, щоб ці закони плідно запрацювали на благо українського народу.

— Міжнародну співпрацю ми розглядаємо як інструмент оптимізації обміну досвідом та інформацією в галузі законотворення в контексті приведення вітчизняного законодавства у відповідність із міжнародними та європейськими стандартами. Важливе місце при цьому відводиться вивченню парламентського досвіду країн розвиненої демократії. Така робота досить різновекторна. Зокрема, Інститут співпрацює з ООН та її спеціалізованими установами, Представництвом Європейської Комісії в Україні, Українсько-Європейським дорадчим центром з питань законодавства, Радою Європи, Європейською організацією публічного права, Німецьким фондом міжнародного правового співробітництва, Британською Радою в Україні та ін.

Окремо слід відзначити співробітництво з Інститутом законодавства та порівняльного правознавства при уряді Російської Федерації, а також добру традицію україно-німецьких правових семінарів та конференцій, що проводяться за підтримки Німецької служби академічних обмінів. Наприклад, за сприяння цієї служби в жовтні в місті Регенсбург (Німеччина) відбулася україно-німецька конференція на тему: «Вирішення спорів у сфері іноземних інвестицій: німецька та українська перспектива». Ця конференція стала другим цьогорічним заходом, який Інститут законодавства Верховної Ради України організував спільно з Інститутом права країн Східної Європи міста Мюнхена в рамках програми підтримки демократії в Україні.

В Інституті створено спеціальний центр, який здійснює переклад актів європейського права та видає відповідні збірники. Зокрема, народні обранці та управлінці різного рівня вже з успіхом користуються виданими Інститутом тематичними збірниками, серед яких можна назвати Акти європейського права з проблем місцевого самоврядування; Акти з питань соціальної політики. Видаємо й реферативний огляд європейського права, який за урядовим рішенням з 2007 року поширюється серед усіх центральних органів виконавчої влади. Нині готується до друку збірник актів міжнародного та європейського спортивного права. Цікаво, що в Інституті законодавства ще 2007 року відбувся один із перших в Україні семінарів, присвячених питанням проведення Євро-2012.