«Голос України» неодноразово повертався до проблеми з отруєними криницями у селищі Турбів Липовецького району на Вінниччині. Скоро рік мине відтоді, як люди стали нарікати на якість води. На даний час ситуація не тільки не змінилася на краще, а навпаки. За словами селищного голови Турбова Василя Завальнюка, вона стала ще загрозливішою.
— Можемо побачити, як саме хром проявляє себе у воді за тривалий час, — каже Василь Завальнюк. — Коли хром тільки виявили, вода просто змінила колір і стала зеленуватою, тепер же вона густа, як кисіль. А показники перевищення вмісту хрому зросли порівняно з попередніми.
Це стосується тих колодязів, які розташовані на вулицях поруч з місцевим машинобудівним підприємством — ВАТ «АТЕКО». Хоча вина підприємства офіційно не доведена, потерпілі не сумніваються в тому, звідки прийшла біда. «Не з неба ж упала на наші голови ця напасть, — кажуть люди. — Пішки хром не ходить, щоб його занесло звідкись. Був під боком, то й дав про себе знати».
Сотні людей увесь цей час залишаються без постійного джерела питної води. Селищна рада оперативно організувала підвезення живильної рідини. Для цього знадобилася допомога місцевого сільгосппідприємства, інших організацій. У деякі періоди воду доставляли з перебоями. Кошти на таку справу не передбачені в бюджеті селища. Шукали спонсорів. Бувало, селищний голова розраховувався за воду з власної кишені.
За цей час можна було прокласти водогін, кажуть потерпілі. Однак селище поки що не отримало на ці роботи жодної гривні — ні з обласного, ні з державного бюджету. Так стверджує керівник громади. «За кошти району і селищної ради виготовили проектну документацію на прокладення водогону, — каже Василь Завальнюк. — Провели експертизу проекту. За що теж розрахувалися грішми з бюджету громади. Загалом витратили більше 200 тисяч гривень. Давно можна приступати до будівництва водогону. Але на це потрібні чималі кошти. Їх сума становитиме не один річний бюджет селищної ради. Зрозуміло, що ми не потягнемо самостійно. Залишається сподіватися на гроші з обласного чи державного бюджету...»
Спершу з Турбова надсилали листи у Кабмін, Мінфін, Міністерство з надзвичайних ситуацій... Потім селищний голова почав їздити до Києва. Особисто звертався до відповідальних працівників названих структур, а також до окремих депутатів-вінничан. Відповідь із Києва, за його словами, зводиться до одного: це катастрофа місцевого масштабу, тому й фінансування відповідно повинно здійснюватися на місці.
Поки що воду продовжують підвозити. Але в Турбові з тривогою чекають похолодання. «Уже при семи градусах морозу вода в крані, з якого беруть воду, може замерзнути, — каже Василь Завальнюк. — Це катастрофа. Не знаю, як тоді виходитимемо з ситуації. Бо люди кожен день до мене замість «здрастуйте» кажуть інші слова: «Привезуть сьогодні воду чи ні?»
Привозною водою в селищі нині користуються немало пенсіонерів. Серед них, за словами керівника селища, є люди вже літнього віку. Один з ветеранів, колишніх фронтовиків, має за плечима майже 94 роки. Є сім’ї з малими дітьми, немовлятами. Їм теж ніяк не обійтися без води. «Фактично ми наодинці залишилися з проблемою, — каже наостанок селищний голова. — Нашим депутатам її вирішення не під силу. До кого ще звертатися?..»
Знешкодити терміново!
Те само може спіткати жителів Вінниці. Про це повідомив начальник Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Віталій Мельник на прес-конференції для журналістів. За його словами, в обласному центрі зберігається 270 тонн хрому: з них 150 тонн у підземному сховищі заводу «Термінал», решта — у сховищах заводу «Ореол».
— Є небезпека проникнення хрому у ґрунтові води, — наголосив пан Мельник, — а це може завдати шкоди здоров’ю жителів обласного центру. Тому знешкодити його треба терміново.
Проблема з утилізацією хрому ускладнюється тим, що названі підприємства, на яких у свій час використовували хром у технологічних процесах, нині визнані банкрутами. Фахівці кажуть, що до прийняття рішення про банкрутство з підприємств мали бути вивезені всі небезпечні матеріали. Це передбачено чинним законодавством. Однак...
— Встановити, хто нині є власником цієї речовини, навряд чи можливо, — зазначив начальник Державної екологічної інспекції в області, — тому вирішення питання тепер лягає на плечі місцевої влади. Звертатимемося до депутатів обласної, міської рад з проханням виділити кошти на утилізацію залишків хрому.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
