Із виступів представників фракцій

— Нещодавно ЗМІ розкрили певні тіньові схеми того, як фармакологи мають прибуток до 900 відсотків, купують ліки за 10 гривень, а продають у кінцевому результаті за 250 гривень. І продають одна одній, другій, п’ятій, десятій фірмі.

Ті, хто найбільше сьогодні кричить, що найбільше захищає виборців, не дали голосів за подолання вето. Годі дивуватися, що фракція «НУ—НС» не голосувала за подолання вето, бо вони фракція Президента. Дивує, чому фракція, яка постійно виступає проти Президента, яка долає всі вето, які накладає на закони Президент, а саме фракція БЮТ, не проголосувала за подолання вето. Хоча нібито виступала з аргументами, що всі аптеки повинні бути державними. Вони били себе в груди, їздили по всіх регіонах, роздавали марлеві пов’язки із технічної марлі, як потім виявилося, або з марлі, яка прогнила, говорили, що все зроблять, аби трудящих захистити не тільки від грипу, а й усіх інших хвороб. Що сталося? В кого знайшлися аргументи для так званої народної фракції, що вони не проголосували за подолання вето?

— У цьому році нам залишилося працювати всього два пленарні тижні. Активно триває виборча кампанія, тому хотів би попросити колег по залу, щоб ми спрямували свої зусилля на питання, які потребують негайного першочергового вирішення. Першим питанням є ситуація в системі охорони здоров’я України. Останні події із захворюванням продемонстрували: потрібно змінювати і вдосконалювати всю систему охорони здоров’я наших громадян. Система потребує не гасел, а реальних ресурсів. Блокування Президентом Ющенком та його спільниками з Партії регіонів бюджетних пропозицій уряду щодо збільшення зарплати медпрацівникам, технічного переоснащення лікарень — це бойові дії не лише проти уряду, це війна проти мешканців Донецька й Львова, Луганська й Тернополя, Києва та Севастополя. Саме тому фракція БЮТ наполягатиме, щоб Верховна Рада прийняла зміни до держбюджету стосовно виділення коштів у сумі не менше 608 мільйонів гривень на фінансування системи охорони здоров’я. Партія регіонів цього тижня планує розглянути проект держбюджету на 2010 рік. Це питання, з якого наші опоненти намагаються зробити чергову сенсацію і обвинуватити уряд. Ви постійно згадуєте постанову Верховної Ради, яка зобов’язує уряд подати проект бюджету. Але бюджет було подано, його відхилили, не подано жодної пропозиції, зауважень, жодних висновків, чому проект бюджету було відхилено, чому він не влаштовував.

Наша фракція пропонує розглянути проект закону про вибори Президента в новій редакції. Головна наша вимога — внести у виборче законодавство поправку про неможливість внесення виборців до списків пізніше як за 2 дні до голосування. Або закон має передбачити можливість внесення виборця до списку за рішенням суду, а не територіальної комісії.

— Відсутність продуманої державної політики стосовно селян призводить до того, що проблеми, які виникають в Україні на селі, збільшуються в рази. Не просто кидається напризволяще третина власних громадян, нас позбавляють історії, обрубують традиції, носієм яких є село. Те село, на чиїх плечах фактично було розбудовано економіку країни. Коли прийняли рішення про розпаювання колгоспної землі, мабуть, ніхто не розрахував на те, що земля стане одним із найдорожчих товарів українського тіньового ринку. Не розраховували, бо із землею не відбулася така профанація, як із приватизаційними сертифікатами. Селяни дійсно мали отримати ту землю, на якій поколіннями трудилися їхні предки. Але з часом, зрозумівши реальну ціну землі, окремі ділки поспішили привласнити її будь-яким чином. При цьому, незважаючи ані на право, ані на справедливість, селян почали позбавляти майна, яке століттями належало їм. До Блоку Литвина постійно надходять звернення з проханнями захистити селян і розібратися зі свавіллям місцевих ділків, службовців місцевого самоврядування та держадміністрацій, які, викупивши за безцінь або просто відібравши землю в селян, уявляють себе феодалами зі своїми угіддями. Ще б пак — адже в їхніх руках судова влада, яка почасти стала не правосуддям, а засобом виправдання несправедливих зазіхань олігархів на народне майно. І йдеться про землю не лише довкола Києва, де тисячі гектарів виводяться із власності сільських громад у власність багатіїв. Земельне рейдерство, де куплені суди перекручують законодавство на користь багатих, де державні виконавці ретельно відпрацьовують лише проплачені рішення, стає характерним для всієї України.

Не дивно, що в Україні вже є випадки спротиву, й це не лише мирні акції протесту; селяни перегороджують дороги, не допускають державних виконавців до впровадження незаконних і несправедливих рішень. Якщо не повернуться до селян обличчям, такі випадки можуть набути ширшого та агресивнішого характеру.

— Я регулярно в своєму окрузі в Запорізькій області зустрічаюся зі своїми виборцями. На цих зустрічах у жорсткій формі отримую запитання: чому ви, депутати, перед виборами імітуєте законодавчу діяльність. Невже немає по-справжньому важливих питань? Які питання хвилюють наших виборців — коли буде підвищено пенсії та зарплати, що буде з бюджетом 2010 року, як за останній рік подорожчали продукти та ліки, до якого рівня збідніння доведено країну? А найчастіше лунає запитання: чому влада не реагує на факти корупції та крадіжок бюджетних, а значить — народних грошей? Керівництво Держкомрезерву під прикриттям вищих посадових осіб країни закупило 10 тисяч тонн м’яса, 4,5 тисячі тонн вершкового масла, 10 мільйонів банок консервів. Цими продуктами протягом року можна було прогодувати пенсіонерів Івано-Франківської, Черкаської та Запорізької областей. І погано не те, що закупили ці продукти, а страшно те, що за якими корупційними цінами. На момент купівлі ринкова ціна м’яса, за даними Держкомстату та Рахункової палати, не перевищувала 20 гривень за кілограм. А в Держкомрезерві його купили майже за 30 гривень. Масло коштувало по 22 гривні, купили за 32. І це їм здалося мало: вони вирішили заробити на цих самих продуктах, які потім знімали зі зберігання. І тут механізм був із точністю до навпаки: яловичину, яку «свої» фірмочки закупляли для держави за 30 гривень, продали собі ж у п’ять разів дешевше. Масло, яке закупляли для держави по 32 гривні, собі продали за 7. Казнокради з Держрезерву не цуралися заробляти на всьому: пшениця із закупівельною ціною 1000 гривень за тонну продавалася для «своїх» за 274 гривні, а потім потрапляла на столи пенсіонерів у вигляді хліба за ціною зерна в 1000 гривень. Такі ж схеми використовувалися для закупівлі бензину, дизпалива. Загалом групою шахраїв, за висновками Рахункової палати, було вкрадено з бюджету країни близько 2 мільярдів гривень.

— Напередодні президентських виборів в Україні відбуваються небезпечні політичні ігри. Ситуація в країні й так напружена. І тут перед виборами Президент раптом прозрів та почав звинувачувати всіх керівників силових структур у всіх можливих гріхах. На перший погляд, це схоже на намагання погратися в солдатики. Але насправді ситуація значно серйозніша: критикувати силовиків є за що, але що буде з країною, якщо обезголовити МВС та СБУ, коли політичне протистояння сягає піка, коли країна живе без міністра оборони. Чи сприятиме це контрольованості ситуації, спокійному перебігу виборів, недопущенню фальсифікації?

Упевнений, сесійний зал не підтримає відставку міністра внутрішніх справ, яка мала б стати черговим пробним каменем для відставки всього уряду. Справді, ситуація у правоохоронних органах не найкраща. Але несправедливо перекласти всю провину на нинішнього міністра внутрішніх справ Луценка. Проблеми створені задовго до нього, і Юрій Віталійович намагається їх вирішувати. Ми отримали важкий спадок, і вся правоохоронна система потребує реформування.

Небезпека в тому, що обезголовлення найпотужнішої силової структури напередодні напружених виборів — крок до дестабілізації ситуації у країні.

Через два місяці країна отримає нового Президента, наділеного мандатом народу. Переконаний, сформується і нова парламентська коаліція, яка призначить уряд національної єдності та всі необхідні кадрові призначення у силових відомствах, які займуться наведенням порядку в них та в країні загалом.