До суду подано позовні заяви: два учасники скандального аукціону з продажу Одеського припортового заводу вимагають повернення їм сум конкурсних гарантій. Позов ТОВ «Фрунзе-Флора» подано в жовтні, а розгляд було призначено на 14 грудня. Що стосується ТОВ «Нортима», фактичного переможця торгів, то компанія також подала позов до ФДМ і Держказначейства з вимогою повернути 400 млн. грн. конкурсної гарантії. Розгляд справи заплановано на 23 грудня. При цьому юристи колишніх учасників конкурсу підкреслюють, що їхні позови призначено до розгляду на «найвіддаленіші» строки з можливих за процесуальними нормами. І ця ситуація викликає стурбованість зарубіжних інвесторів.
За словами виконавчого директора Європейської бізнес-асоціації Ганни Дерев’янко, для інвесторів важливі «прозорі, зрозумілі та здійсненні умови приватизації, тим більше коли йдеться про грошові зобов’язання. Будь-які порушення процедури, навіть з технічного боку, можуть серйозно позначитися на інвестиційній привабливості країни».
Тим часом один з відповідачів — Фонд державного майна — звинувачує Міністерство фінансів та другого відповідача — Держказначейство у зволіканні з поверненням застави учасникам конкурсу з приватизації ВАТ «Одеський припортовий завод». Доходить до смішного.
Виконувач обов’язків голови ФДМ Дмитро Парфененко повідомив журналістам, що тричі відправляв у Держказначейство платіжне доручення. Документ повертали, «чіпляючись до все нових і нових деталей», стверджує чиновник.
У свою чергу в. о. міністра фінансів Ігор Уманський заявив: «Ви уявляєте, він тричі складав платіжки — і тричі склав неправильно. Ганьба!»
Експерти в сфері приватизації, коментуючи ситуацію, заявляють, що результати роботи нинішнього керівника ФДМ у плані надходжень до держбюджету від приватизації не витримує ані найменшої критики. Якщо колишній керівник ФДМ Валентина Семенюк-Самсоненко виконувала річні плани надходжень до бюджету від приватизації в середньому на 21-22%, то Дмитро Парфененко не виконав план навіть на 10 %.
Нагадаємо, після того, як конкурсна комісія відмовилася затверджувати підсумки аукціону (він відбувся 29 вересня), назвавши запропоновану «Нортимою» суму (5 млрд. грн.) неадекватною, заставу в 400 млн. грн. повернули тільки одному з трьох учасників торгів — ТОВ «Азот-Сервіс» (хоча протягом 10 робочих днів з моменту проведення конкурсу, тобто після 13 жовтня, всім його учасникам мали повернути гроші). Адекватною ж у ФДМ визнали ціну 8—9 млрд. грн., хоча саме відомство встановило «старт» в 4 млрд. грн.
«Мало того, що керівництво виконавчої влади представило нашу країну в щонайнегативнішому світлі в очах світового інвестиційного співтовариства, влаштувавши з конкурсу щодо ОПЗ формений скандал, так Кабмін уже третій місяць незаконно користується коштами, переказаними як конкурсна гарантія», — стверджує керівник економічних програм Центру досліджень корпоративних відносин В’ячеслав Бутко. І додає: ситуація в держфінансах України така, що кожна копійка на рахунку — певно, тому Кабмін і вирішив «покористуватися» чужими грошима.
Здавалося б, інформація Держказначейства про те, що в листопаді загальний фонд держбюджету країни перевиконано на 0,1 %, має вселяти оптимізм, однак, як зазначають економісти Київського центру політичних досліджень і конфліктології, картина принципово змінюється, якщо порівняти абсолютні показники бюджетних доходів за 11 місяців з торішніми. Коли порівняти доходи загального й спеціального фондів держбюджету, то виявляється спад на 26,588 млн. грн. А коли врахувати ще й те, що понад 10 % обсягу доходів держбюджету отримано за рахунок приросту інфляції, то стають зрозумілими реальні масштаби бюджетного провалу...
Окремо хотілося б торкнутися долі ОПЗ. Про саме держпідприємство, що стало предметом гучного скандалу, пишуть і говорять мало. Тим часом завод продовжує скорочувати виробництво, ростуть збитки підприємства. Як повідомляє РБК-Україна, чистий збиток ВАТ «Одеський припортовий завод» за дев’ять місяців нинішнього року становив 66 млн. грн., порівняно з чистим прибутком за аналогічний період минулого — 721 млн. 945 тис. грн. Про це повідомляється у звіті, опублікованому на сайті Державної комісії України з цінних паперів і фондового ринку.
Дохід від реалізації продукції за цей період зменшився в 1,8 разу — до 1 млрд. 550 млн. 121 тис. грн., порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Важко передбачити, чим закінчаться розгляди позовів «Фрунзе-Флори» і «Нортими», однак увага до цих судових засідань з боку чинних і потенційних інвесторів величезна. Вони розглядають даний процес як перевірку, результат якої вплине на їхнє рішення вкладати гроші в українську економіку чи інвестувати в тих країнах, де вже навчилися грати чесно.
