Аукціонний прорив із запасом

Усім добре відомо, що наша країна має потужний енергетичний потенціал, здатний забезпечити не тільки потреби української економіки, а й стабільний експорт електроенергії. Тим паче що попит на електроенергію з боку наших країн-сусідів постійно зростає. Але до останнього часу експортний ринок України був повністю закритий.

Нарешті почався процес, який українські енергетики чекали більш ніж півроку. На інтернет-сайті Національної енергетичної компанії «Укренерго» оприлюднена об’ява про проведення першого відкритого аукціону щодо доступу до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж України для експорту електричної енергії в період з 1 січня по 31 грудня 2010 року. Згідно з порядком проведення аукціону, заявки на участь у ньому мали надійти до НЕК «Укренерго» 14 грудня 2009 року. Торги пройдуть 15 грудня, а їх результати оприлюднять 16 грудня. Також варто нагадати, що згідно з порядком, затвердженим Національною комісією регулювання електроенергетики, на наступний рік на аукціон має бути виставлена вся пропускна спроможність магістральних мереж потужністю 3065 МВт, включаючи 500 МВт «Бурштинського енергоострова». Але «Укренерго» виставила на торги менше половини цього обсягу — лише 1510 МВт, зокрема 275 МВт «Бурштинського енергоострова».

Багато експертів вважають, що торги може бути зірвано або створено такі умови, за яких буде збережено монопольне становище компанії «Укрінтеренерго» та її головного посередника, через якого нині здійснюється основне постачання електроенергії за кордон. Хоча можливі й інші несподівані повороти подій.

Це за того, що вітчизняний енергоринок уже давно має працювати за новими, відкритими та ринковими правилами. Варто нагадати, що ще 25 квітня цього року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України» Про електроенергетику (щодо врегулювання питань експорту електроенергії) (від 19.03.2009 р. №1164-VІ). За задумом авторів документа, головна його мета — це введення з 25 серпня обов’язкових відкритих аукціонів для всіх енергогенеруючих компаній з їх доступу до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж України, що забезпечують постачання електроенергії на експорт. Тобто проведення вільних торгів повинно було б привести до створення здорової конкуренції на експортному енергетичному ринку і в підсумку встановити реальні, ринкові ціни на українську електроенергію.

Та в нашій державі шлях від закону до його втілення в життя, на жаль, буває довгим і тернистим. Особливо, коли є сили, які чинять шалений опір процесу. Як на мене, то події, що відбуваються навколо вітчизняного експортного енергоринку, яскраве того підтвердження.

До речі, державні чиновники, відповідальні за впровадження відкритих аукціонів, почали робити гучні заяви та сипати обіцянками майже одразу після прийняття закону. Так, ще 27 травня цього року голова Національної комісії регулювання електроенергетики України Валерій Кальченко заявив агенції УНІАН, що прогнозує проведення першого аукціону з доступу до експортних потужностей вітчизняної електромережі вже в липні. Тоді ж він пообіцяв, що на аукціон буде виставлена вся потужність «Бурштинського енергоострова»  обсягом 500 МВт, і запевнив, що розробка положення про проведення аукціонів вже завершується. Однак уже в червні він переніс передбачувану дату проведення торгів на серпень або вересень.

Ураховуючи, що з кожним днем наближалося 25 серпня — дата, після якої експорт електроенергії в обхід аукціонів ставав не зовсім законним, було проведено декілька показових акцій. Спочатку Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності оголосило про проведення 8 червня 2009 аукціонних торгів з продажу одного лота електричної енергії на експорт до країн UCTE (Угорщина, Словаччина і Румунія). Однак бажаючих прийняти участь в аукціоні очікував неприємний сюрприз. Згідно з умовами, встановленими «Укрінтеренерго», до торгів допускалися тільки компанії-нерезиденти. Отже, вітчизняні енергетичні підприємствам були відсторонені одразу. Крім того, і стартова ціна була встановлена вище ринкової. У результаті — торги так і не відбулися через відсутність заявок від учасників.

Але це була тільки перша ластівка. Більш показовим став скандал навколо спроби державної компанії «Західенерго», якій саме належить «Бурштинський енергоострів», вийти на експортний ринок зі своєю електроенергією. 10 червня енергогенеруюча компанія ВАТ «Західенерго» та System Consultіng ZRt. підписали прямий контракт на організацію експортних поставок електроенергії до Угорщини. Як повідомляла агенція УНІАН, контракт передбачав постачання на адресу System Consultіng ZRt. електроенергії рівним графіком потужністю до 250 МВтг щомісяця. Контракт був підписаний до кінця поточного року, а вартість експортованої української електроенергії становила 40 євро за МВтг. У своїх коментарях багато експертів зазначали, що саме цей контракт мав стати одним із перших реальних кроків на шляху демонополізації експорту електроенергії і був прямим наслідком прийняття поправок до Закону «Про електроенергетику». Але тут сталася несподівана, але прогнозована подія. Варто було компанії «Західенерго» вранці узгодити з диспетчером енергосистеми, компанією «Укренерго», графік поставок, як до вечора це узгодження було анульовано. І це за того, що державна компанія «Західенерго» вже мала необхідні дозволи...

Особисто я вважаю, що такі провали спроб виходу конкурентів на зовнішні ринки могли порадувати Korlea Іnvest Holdіng AG. Адже на той час, та й досі, значна кількість кіловатів української електроенергії, спрямованої за кордон, не обминає цього посередника між «Укрінтеренерго» та зовнішніми ринками.

Звісно, що ці події спричинили стурбованість як у вітчизняних енергетиків, так і в депутатів Верховної Ради. Щоб якось угамувати пристрасті, високопосадовці стали передавати один одному естафету обіцянок. Наприклад, під час «гарячої» телефонної лінії, котру проводили 11 вересня, міністр палива та енергетики України Юрій Продан заявив, що перший аукціон відбудеться в жовтні і на нього буде виставлено 100 МВт потужності «Бурштинського енергоострова». Однак цього не сталося, тому що порядок проведення відкритих торгів так і не було затверджено. Тоді, вже в жовтні, президент НАК «Енергетична компанія України» Володимир Зиневич припустив, що аукціони почнуться з листопада. Та й цей прогноз виявився надто оптимістичний. Останнім у цьому ланцюгу обіцяльників став заступник міністра палива та енергетики України Олег Бугаєв, який на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки, котре проходило 18 листопада, пообіцяв, що перший аукціон відбудеться вже 1 грудня. Як бачимо, теж не вийшло.

Але повернемося до майбутнього першого аукціону. Останнім часом у багатьох засобах масової інформації з’являються припущення експертів стосовно аукціону. Зокрема, «Комерсант-Україна» в №209 за 01.12.2009 р. пише: «Експерти допускають блокування аукціонів з боку «Укрінтеренерго» наступного року. «Не виключено, що незабаром з’явиться рішення суду про заборону проведення аукціону», — сказав член Комітету Верховної Ради з питань ТЕК Сергій Тітенко. На його думку, однією з таких причин може стати невідповідність процедури проведення аукціонів правилам, передбаченим постановою Національної комісії регулювання електроенергетики. Так комісія визначила, що графік проведення аукціонів має бути оголошено до 1 листопада, а перелік перетинів — до 5 листопада. «Це може стати формальною причиною зупинення аукціонів, що вигідно передусім «Укрінтеренерго», — зазначив пан Тітенко».

Водночас нещодавно пролунали заяви представників Korlea Іnvest Holdіng AG, що, за їхніми прогнозами, динамка цінового падіння в Європі буде мати довгостроковий характер і триватиме щонайменше до середини наступного року.

Але почнімо з того, що останнім часом наша країна втрачає свій експортний потенціал на енергетичному ринку. Якщо в 2006 році Україна експортувала 10,4 млрд. кВтг, то в 2008-му вже 7,9 млрд. кВтг, а за 9 місяців нинішнього року — лише 2,8 млрд. кВтг. Але різке падіння обсягів експорту української електроенергії до Європи обумовлено не зміною цінової кон’юнктури на закордонних ринках, а, гадаю, наявністю внутрішньої системної проблеми — ринок експорту електроенергії України залишається монополізованим і закритим для приватних гравців, а єдиний посередник між вітчизняною енергосистемою та закордонними споживачами встановлює, як на мене, занадто високі ціни.

Хоча насправді поточні і прогнозовані на 2010 рік ціни на електроенергію в Європі знизилися. Прогноз ціни на базову потужність скоротився з 48,5 до 44,7 євро за МВтг. Але водночас оптова ринкова ціна на електроенергію в Україні становить приблизно 36,2 євро за МВтг. Тому навіть якщо припустити зростання ціни в Україні на 1 відсоток на місяць, за стабільного курсу гривні до євро, прибуток від монопольних поставок електроенергії з «Бурштинського енергоострова» в обсязі 400 МВт, як нині, тільки за перший квартал наступного року становитиме від 7 до 10 мільйонів євро. Тобто рентабельність сьогоднішнього монополіста, за моїми підрахунками, може досягти 15 відсотків. Ці розрахунки показують, які прибутки відстоюють прихильники монополії.

Тому не варто думати, що в таких умовах вихід вітчизняних генеруючих компаній на європейський ринок справді їм не вигідний. Неважко підрахувати, що навіть за подальшого падінні ціни на електроенергію в Європі українська енергія буде приваблива для трейдерів, і їхня рентабельність коливатиметься в межах 4—5 відсотків. І багато вітчизняних генеруючих компаній вже готові виходити на зарубіжні ринки на таких умовах. Звісно, якщо їх туди пустять.

До речі, з приводу ідеї виставляти на перший аукціон лише 275 МВт, а не всю потужність «Бурштинського енергоострова», в мене напрошується запитання, а чи не може це бути спробою зацікавлених чиновників зберегти монопольне положення однієї державної компанії? Підштовхують мене до цього нескладні розрахунки. Припустимо, що ціна на електроенергію в Європі в 2010 році буде 43 євро за МВтг, а оптова ринкова ціна в Україні — 36,5 євро за МВтг (трохи вище, ніж тепер). У цьому разі, якщо монополіст зберігає контроль за рештою 275 МВт «Бурштина», він без будь-яких витрат на участь в аукціонах на місяць отримуватиме не менш як 1,3 мільйона євро прибутку, на рік це близько 15 мільйонів євро.

Ці кошти в разі проведення аукціону могла б отримати «Укренерго» та використати на розвиток мереж. Якщо врахувати, що ціни в Європі на електроенергію в пікові часи споживання вищі вдвічі — то неважко самим полічити, скільки втрачає держава в особі «Укренерго». Але, схоже, недоотримані державою мільйони осядуть в інших кишенях?