Цьогоріч церкві Різдва Пресвятої Богородиці у селі Івання Дубенського району виповнилося 250 років. А ось щодо віку дерев біля храму, то про це різні думки: одні із старожилів кажуть, що коріння лип «сягає» ХІХ століття, інші «дають» липам сотню літ.
Тим не менше, вони залишаються німими свідками багатьох подій. Зокрема, і тих у ХІХ столітті, коли в Іванні зупинилися французькі війська, що йшли на Москву, та з храму намагалися зробити стайню. Утім, тоді на заваді цим намірам став староста Левицький, сміливо заявивши, що нікому осквернити храм не дасть. Він і справді боронив святиню і словом, і навіть вилами. За цей спротив французи до смерті побили старосту, проте ключів від храму він чужинцям так і не віддав.
Цікаво також, що усі найцінніші храмові речі староста заховав від ворогів у дуплі дерева неподалік від церкви. Таким чином вони збереглися і після вигнання завойовників знову слугували іваннівському приходу. Загалом це давнє нагадування про дупло має своє продовження у нинішньому часі. Бо наразі в одній із трьох старезних лип біля церкви є дупло — ціла криївка, в якій може сховатися кілька чоловік. За логікою, старе, порепане, покручене дерево уже давно належало б зрізати, бо воно радше доживає віку, аніж живе. Фактично усе верховіття з липи упало. Навесні на ній розпускається, зеленіє лише третина наявного гілля. Але ніхто з іваннівців навіть і гадки не має взятися за сокиру, розуміючи, що зрубати чи зрізати липу — це все одно що підрубати коріння пам’яті про минувшину рідного краю. Тим паче, що саме це дерево «прив’язують» до епізоду із переховуванням церковних цінностей. А ще, як пригадує уродженець і старожил Івання 87-річний Володимир Петрук, біля липи здавна традиційно освячують пасхальні дари.
Тим часом дупло у дереві залюбки для схованки обирають діти. Вийшовши із липової «хатинки», учениці Іваннівської школи Ірина Самолюк та Алла Мосійчук (на знімку) повідали, що спеціально на деякий час «поселилися» тут, аби по внутрішніх обрисах (кільцях) дослідити, скільки насправді років дереву. На жаль, прихильницям історичної минувшини зробити цього не вдалося — забракло досвіду.

Євген ЦИМБАЛЮК, Олександра ЮРКОВА.


Рівненська область.


Фото Євгена ЦИМБАЛЮКА.