У Запорізькій міськраді розігрується сценарій дезорганізації виконавчої влади
Уже з одного погляду на зал, де мала проходити одна з сесій Запорізької міськради, було зрозуміло: на присутніх обрушиться шквал несподіваних ідей та нестандартних рішень. І передчуття інтриги справдилося — розігралася гроза, та ще й яка...
Другорядні питання стали основними
Обговорення порядку денного сесії цього разу перетворилося на гостру дискусію, що змінила хід усього пленарного засідання. За пропозицією депутата з фракції «Запоріжжя — наше місто» Геннадія Рекалова на поверхню спливло питання, що значилося під номером 60. Відклавши все інше, обранці всю свою енергію спрямували на комунальні засоби масової інформації. Щоб вивести на чисту воду «марнотратників» бюджетних коштів, вони вирішили створити тимчасову депутатську комісію, котра перевірить статутну діяльність та економічну ефективність телеканалу «МТМ», газети «Запорозька Січ» і «Запорізького інформаційного агентства». І так гаряче взялися за справу, що, не шкодуючи емоцій, просперечалися майже п’ять годин.
Оскільки в раді, маючи 44 із 90 депутатських мандатів, заправляють «регіонали», котрих підтримують союзники з «Віча» та «Нашого міста», спротив представників інших нечисленних фракцій їх тільки розпалив. І врешті вони домоглися свого. Відхиливши кандидатуру свого однопартійця, секретаря міськради Юрія Каптюха, за пропозицією Володимира Кальцева головою тимчасової контрольної комісії обрали ініціатора її створення. Це викликало іронічні посмішки в депутатської меншості та присутніх на сесії журналістів, бо Володимир Кальцев — не хто інший, як голова міської організації Партії регіонів і неодноразовий претендент на посаду міського голови.
Проте спіткнулися «регіонали» вже на наступному питанні «Про доповнення до рішення міської ради від 19.11.2008 № 5 «Про антикризові заходи по виходу з фінансової ситуації». Проект рішення, підготовлений Геннадієм Рекаловим, передбачає істотне скорочення чисельності працівників міськвиконкому, районних адміністрацій та бюджетних закладів заради того, щоб зекономлені кошти спрямувати на розв’язання соціальних проблем городян. Але депутатська меншість, котра раніше охоче підтримувала будь-які заходи з економного витрачання бюджетних ресурсів, і тут не пішла за більшістю. Зокрема, Олег Германюк запропонував не рубати з плеча, а зосередити зусилля на грамотному формуванні бюджету-2010, а його колега Володимир Лоботенко порадив дочекатися постанови Кабінету Міністрів про нову структуру органів місцевого самоврядування, яка очікується найближчим часом.
— Я б погодився, коли б у рішенні не проглядалися передвиборні лозунги та піарівські «закладки», — зауважив міський голова Євген Карташов.
Далі сталося «дежа-в’ю» — коли рішення не набрало потрібної кількості голосів, дехто засумнівався в справності електронної системи підрахунку, і сесію перенесли. Але й наступне пленарне засідання не принесло єдності. Щоб не поглиблювати «передвиборний» розкол, міський голова запропонував доопрацювати рішення щодо цього питання з необхідними економічними обґрунтуваннями для розгляду на наступній сесії.
Покористувалися — і досить?
Якщо раніше Запоріжжя було всесоюзним полігоном соціалістичної індустріалізації та формування «новой исторической общности людей», то нині воно перетворилося на медіа-простір для відпрацювання різних політтехнологій. Тут видається десятків зо два регіональних і міжрегіональних газет та працює в безперервному режимі з десяток телерадіокомпаній. Всі вони сповідують ідеологічні цінності своїх засновників і змагаються між собою за читачів, слухачів, глядачів, рекламодавців, а тепер — ще й за бюджетні кошти, що служать винагородою за висвітлення діяльності органів влади.
До недавнього часу муніципальний телеканал влаштовував усіх без винятку депутатів Запорізької міськради. Керівники їхніх груп, фракцій, постійних комісій, як, власне, і міськвиконкому, тут «світяться» перед електоратом майже задарма, бо на виплату зарплати журналістів та оплату комунальних послуг з бюджету заплановано виділити цьогоріч усього 1,2 мільйона гривень. Решту витрат «тягнуть» на собі спонсори. Але й цей урізаний кошторис не виконується, бо через фінансову скруту міськрада змогла виділити «МТМ» лише половину зазначеної суми.
Втім, це питання не так економічне, як політичне. На свою біду «МТМ» став дуже популярним у запоріжців, котрим набридла політична тріскотня та заангажованість електронних ЗМІ. А обличчя міського голови, який уособлює символічну «партію запоріжців», тут з’являється не частіше, ніж на інших телеканалах. Зате Євгена Карташова почали гостро критикувати на «Алексі», що є головним рупором регіоналів у вже розгорнутій ними боротьбі за повне й остаточне заволодіння міськрадою. Наче вони до неї жодного відношення не мають... Тому ініціативу Геннадія Рекалова, що поставила під сумнів саме існування муніципального телеканалу, частина депутатів та багато городян розцінюють як виконання політичного замовлення.
Ну, а щодо «Запорозької Січі», що видається з 1 січня 1991 року, та «Запорізького інформагентства», то вони потрапили під «роздачу», так би мовити, в пакеті. По-перше, тому, щоб це не так очі муляло. І, по-друге, чому б не показати, хто в місті хазяїн!
Самі себе й висікли...
Не витримує критики й нав’язана наприкінці бюджетного року (і напередодні чергових виборів) реорганізація штатної структури органів місцевого самоврядування та бюджетних закладів міста. Та проблема, знову-таки, криється набагато глибше, ніж прагнуть її подати народу захисники його інтересів з великими особистими статками.
— У міськраді є об’єднання «За розвиток м. Запоріжжя», яке очолює Сергій Пшигоцький і до якого входять комуністи, блок «Русь», БЮТ, частина прогресивних соціалістів та деякі інші реально мислячі депутати, — пояснив Іван Костенко. — Ми детально проаналізували ситуацію і дійшли висновку, що руйнувати штатну структуру органів місцевого самоврядування та бюджетних закладів, яка склалася на сьогодні в Запоріжжі, неприпустимо. До того ж її фактично нав’язали регіонали в 2006 році, вибиваючи після перемоги на виборах керівні посади для членів своєї партії. Півроку тривало протистояння, аж поки міський голова Євген Карташов не пішов їм на поступки. Тепер же вони пропонують скоротити низку посад заступників міського голови, начальників управлінь, відділів тощо. Кого саме, не називають, і це зрозуміло. Але ж апарати районних адміністрацій і так тривалий час працюють в умовах неукомплектованості, там уже бракує третини працівників. А бюджетний рік завершується, формуються бюджети наступного року, на часі — зима. Далі, в березні, — вибори до місцевих рад... Тобто навіть необізнані люди розуміють, що запропонована «реформа» з обіцянкою великої, але насправді гіпотетичної економічної вигоди обернеться управлінською катастрофою. Питається, кому це потрібно?
Прикро, але факт
Запоріжжя славилося тим, що за будь-яких політичних протистоянь у столиці тут не втрачали голову і вміли знаходити спільну мову. Але нині, коли для забезпечення перемоги на виборах тієї чи іншої політичної сили нав’язується уніфікована модель поведінки не лише партійних активістів, а й великих соціальних груп, гору бере політиканство. І в результаті пропорційна система виборів довершила розвал системи органів місцевого самоврядування, остаточно відірвавши владу від її основного джерела, тобто від народу.
Запорізька область.
