Міський голова Ялти Сергій БРАЙКО: «Не буває проблем малих і великих, є — важливі й дуже важливі»

Як живе сьогодні перлина Криму, «літня столиця України» — Ялта? Які проблеми спричиняють найгостріший головний біль у міського голови? Про це — наша розмова з міським головою Ялти Сергієм БРАЙКОМ.

— Цей рік у бюджеті найскладніший за останні років десять. Треба сказати, що нинішній курортний сезон — не провальний, хоча й не був таким вдалим, як у 2008-му. Але за тієї ситуації, що існує сьогодні в країні та у світі з туризмом загалом, можна вважати, що він минув більш-менш. Так, ми втратили 13—14 відсотків, але це не катастрофічна цифра, яка могла б серйозно вплинути на нашу економіку. Проте ситуація небезпечна: закінчився курортний сезон, попереду зима, а ми до останнього часу жили за рахунок позичок держказначейства. Це не лякало б у травні, але нині грудень, а отже, ми не матимемо запасу на депозитних рахунках, щоб виплачувати зарплату бюджетникам, забезпечувати фінансування захищених статей.

Починається опалювальний сезон, а всі теплопостачальні організації — у боргах перед постачальниками. Ми намагаємося вирівняти становище, але треба чітко розуміти, що зимові місяці будуть дуже важкими з погляду фінансування всіх наших програм, що ми втискуємося до межі, і головне для нас на найближчий час — виплатити зарплату бюджетникам та вчасно розраховуватися за енергоресурси.

Чому все це відбувається? Сьогодні ми одержуємо в основному прибутковий податок, податок на землю і доходи від оренди землі. По землі надходження виконуємо і перевиконуємо, а прибутковий податок падає, як і прогнозували фахівці. Річ у тім, що позначився, образно кажучи, фінансово ненасичений сезон: ціни підвищуються, а зарплата не росте, торгівля, громадське харчування та інші сфери нашої економіки, на жаль, знову повертаються «у тінь».

— Передусім — це програма з рекультивації Гаспринського полігона твердих побутових відходів. Більш як рік тому полігон був закритий на численні вимоги мешканців селища та екологів. Ми змушені вивозити сміття з Південного берега Криму на відстань 120—160 кілометрів, дотуючи при цьому тарифи для населення за вивезення сміття. З коштів міського бюджету виділили гроші на розробку й експертизу проекту рекультивації смітника в Гаспрі, вони завершені. Вийшло розпорядження Кабміну про виділення 25 млн. грн. з держбюджету України, необхідних на проведення самої рекультивації. Сподіваємося, що до кінця року встигнемо провести тендерну процедуру й освоїти ці кошти. На продовження програми «Тепло» з будівництва міні-котелень виділено також із держбюджету 31 млн. грн. З коштів нашого Фонду розвитку ми маємо намір розпочати капітальний ремонт прийомного відділення Лівадійської лікарні. Готовий проект і проведений тендер з капітального ремонту ялтинського пологового будинку. Тож, незважаючи на тяжкі умови, ми продовжуємо розпочаті раніше соціальні програми.

— Насамперед, ми — місто-курорт, тому для нас особливо важливий зовнішній вигляд міста, його чистота, екологічна безпека. Це сьогодні — основні критерії курорту європейського рівня, і якщо не хочемо втрачати відпочивальників, то повинні цьому рівню відповідати. А пересічний ялтинець повністю залежить від того, наскільки успішно пройде курортний сезон. При цьому неважливо — працює він у санаторно-курортному комплексі, сфері обслуговування або в бюджетній організації: адже в місті немає промислового виробництва, є тільки курортний напрям. Ось чому міська влада чималі кошти, отримані від інвесторів на розвиток інфраструктури Ялти, спрямувала на реконструкцію центру міста — набережної та Пушкінського бульвару, на освітлення вулиць, на підтримання чистоти. А взагалі, якщо говорити про інтереси людей, то проблем малих і великих не буває. Вони можуть бути тільки важливими й дуже важливими. Із цього й потрібно виходити представникам будь-якого рівня влади при пошуку відповідей на будь-яке запитання.

— Тільки таке спрямування й можливе за нинішнього стану бюджету. Для нас головне — забезпечити соціально-захищені статті, а це — 92% бюджету міста. На тлі цього йде формування бюджету на 2010 рік з досить значними для нас втратами. Сьогодні всі бюджети, і селищні в тому числі, переходять на роботу з Міністерством фінансів України. Ми повинні будемо, за новим законодавством, взяти на свій бюджет заклади освіти, які до цього фінансувалися селищами. Але ж Сімеїз, Форос, Лівадія, Масандра можуть самі фінансувати свої школи, і робити це не на нашому рівні, а краще, бо в них чудові бюджети. Зміни в бюджетному законодавстві призводять до того, що сьогодні земля (податки, оренда. — Авт.) і весь прибутковий податок залишаються в розпорядженні селищних рад. Так, це може бути розумно в цілому по країні, але в нас складається така унікальна ситуація, що з накладенням цих змін на наш, і так слабкий, бюджет ми одержимо ще 50 мільйонів гривень у мінусі, при тому, що й без цього ми вже втратили 20 відсотків бюджетних надходжень. Запропонована нова формула формування бюджету на місцях може бути придатна для звичайних регіонів, але в таких, як Південнобережжя, будуть потрібні нестандартні рішення та досягнення взаєморозуміння між Ялтою, з одного боку, Алупкою і селищами — з другого.

— Ялта була й залишається одним з найпривабливіших регіонів для інвесторів. Про це свідчить хоча б той факт, що в Ялті як і раніше залишаються високими ціни на елітне житло, попри триваючу кризу. Сьогодні, як і по всій країні, інвестиційні процеси в Ялті зупинилися, будується буквально кілька об’єктів, та й то нешвидкими темпами. Проте, починається невелике пожвавлення серед інвесторів, скоріше, це можна назвати «розвідкою». Гадаю, реально інвестиційні процеси відновляться тільки після завершення виборів.

— У цьому випадку варто говорити про всі три парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва державного значення — Лівадійський, Мисхорський, Масандрівський. Останні конфлікти були пов’язані не так із землею, як з розбираннями між підприємцями, які торгують на території Лівадійського та Мисхорського парків, і керівництвом держпідприємства «Адміністрація парків». Що стосується земельних питань — вихід тільки один: якнайшвидше затвердити й винести в натуру межі всіх трьох парків. Цього досі не зроблено, і доки триває така ситуація — конфлікти навколо парків неминучі.

— Немає такого поняття як Велика Ялта або Маленька Ялта. У документах Верховної Ради України є просто місто Ялта, до якого входять усі селища Південного берега Криму і місто Алупка. Тому говорити про ініціативу злиття — це некомпетентний підхід. Тим більше, ніхто не збирається порушувати законодавчо певні права селищ. Ідеться про «перекіс» в адміністративно-територіальному поділі Південного берега, що ставить саму Ялту в дуже важке становище. Я вже говорив про те, як вплине на бюджет міста новий закон про бюджет. Сьогодні «перекіс» у тому, що переважна більшість рекреаційних комплексів розташована на території селищ, і в селищні бюджети надходить чимала плата за оренду землі, а от утримання соціальної сфери, у тому числі розташованої на території селищ, лягає винятково на ялтинський бюджет. Проте, з огляду на обов’язковість і відповідальність селищних рад за свою соціальну сферу, думаю, ми знайдемо з ними форми міжбюджетних відносин. І місто одержуватиме якусь фінансову допомогу на утриманню тих, що переходять під наш бюджет, селищних шкіл, лікарень, усього, що забезпечує життєдіяльність населення.

Та багато хто й нині фінансує соціальну сферу. У тому ж Гурзуфі, наприклад, чудово відремонтували лікарню, музичну й загальноосвітню школи, Алупкинська міськрада виділила два мільйони гривень для Алупкинської лікарні, хоча вона, обслуговуючи жителів цього міста, теж перебуває на бюджеті Ялти.

Однак, це тимчасові домовленості. І далеко не всі проблеми вирішуються так легко. Останній приклад — транспортне забезпечення. Згідно з новим законодавством, Ялта має право проводити конкурс із пасажироперевезень тільки всередині міста. А це — лише 12 маршрутів із 53. Інші маршрути, що з’єднують місто та селища, уже належать до приміських, і проводити конкурс по них має Рада міністрів АРК. В умовах Ялти це породжує величезні незручності для населення. Припустимо, Лівадійська лікарня, що обслуговує жителів від Гурзуфа до Фороса. Якщо проводити конкурс за новими правилами, житель Ялти змушений буде спочатку поїхати на автовокзал, а потім пересісти на маршрутку, що довезе його до лікарні. Хоча йому, можливо, дістатися зі своєї вулиці до лікарні прямо зовсім близько. Крім гаяння часу, це ще й втрата грошей — подвійна оплата. Все це — недоліки нашого адміністративно-територіального устрою, і саме їх хотілося б виправити. Але вирішити це може тільки Верховна Рада України.

— Я не вважаю і ніколи не вважав себе політиком. Упевнений, зі мною погодяться всі міські голови, хто піклується про добробут жителів. Адже нас обирали люди з одною метою — щоб ми вирішували питання, пов’язані з життєзабезпеченням міста. А це — завдання господарника, але не політика.

Крим.