Казахстанський шлях творчого лідерства

16 грудня 1991 почала відлік хронологія нової держави — Республіки Казахстан. У цей день країна оголосила про незалежність. 

Варто пам’ятати, що ще 18 років тому Казахстан був практично невідомий світу. Міжнародна репутація країни зусиллями деяких зарубіжних ЗМІ та політиків була далека від ідеальної. Деякі авторитетні політики та експерти ставили під сумнів незалежне майбутнє молодої держави, що мала величезну територію, слабку економіку й нечисленне населення. У Казахстану, котрий отримав у спадщину від СРСР величезний ядерний потенціал, юридично не оформлені кордони з Китаєм і Росією, не було досвіду ведення міжнародних справ. У цих непростих умовах знадобилися рішучі, відповідальні заходи, спрямовані на формування договірно-правової основи взаємовідносин Казахстану зі світовим співтовариством і насамперед із державами, що представляють для нашої країни життєво важливий інтерес.

Тому нам належало не лише облаштувати економіку, а й забезпечити міжнародне визнання, безпеку й територіальну цілісність. У той період переговори Президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва із главами провідних держав світу, керівниками транснаціональних компаній і міжнародних організацій сприяли успішній адаптації Казахстану до нових історичних і геополітичних умов.

Насамперед необхідно було створити сприятливі зовнішні умови для проведення внутрішніх реформ. Цього досягли завдяки раціональній зовнішній політиці, що поєднала в собі принциповість, послідовність, прагнення до досягнення компромісів і стратегічну далекоглядність. Час показав, що молода держава змогла дати гідну відповідь новим викликам.

Сьогодні наша країна відіграє дедалі помітнішу роль на міжнародній арені як політично стабільна та економічно успішна держава, що проводить конструктивну, збалансовану, неконфронтаційну зовнішню політику. Казахстану стратегічно вигідно здійснювати багатобічну і збалансовану зовнішню політику, спрямовану на розвиток союзницьких відносин з Росією, добросусідства і стабільного співробітництва з Китаєм, стратегічного партнерства з США, інтеграції та співробітництва з центральноазіатськими країнами, взаємовигідних зв’язків з ісламським світом та з іншими зацікавленими державами.

Посилення ролі Казахстану простежується в діяльності інтеграційних об’єднань: ЄврАзЕС, ШОС, ОДКБ, СНД. Пріоритетним напрямом міжнародної стратегії країни є подальший розвиток ефективної транспортної інфраструктури. Це закономірно: Казахстан, розташований у центрі Євразії, повинен позиціонувати себе як континентальний міст між Сходом і Заходом, Північчю і Півднем. Тому розвиток транспортних коридорів має стратегічне значення для Казахстану, в якого немає виходу до моря, але який займає вигідне географічне положення. В 2009 році почалася реалізація масштабного проекту — будівництва автодороги Західний Казахстан—Західний Китай, довжиною близько 9 тисяч кілометрів, при цьому 1/3 шляху проходить через територію Казахстану.

Принцип багатовекторності в зовнішньополітичній стратегії Казахстану виявляється в його експортній енергетичній політиці. Казахстан заявив, що виступає за диверсифікацію енергетичних трубопроводів, щоб мати можливість здійснювати поставки нафти і газу на міжнародні ринки без будь-яких обмежень політичного та економічного характеру.

Ще в грудні 1991 року, після проведення перших всенародних виборів глави держави, Нурсултан Назарбаєв, визначаючи контури зовнішньої політики республіки, зазначив: «Країна, що має серединне положення на континенті, повинна стати мостом між Європою та Азією». Тому Казахстану життєво важливий подальший розвиток торговельно-економічного, інвестиційного і науково-технічного співробітництва з Європейським Союзом, а також розвиток військових контактів з НАТО в рамках програми «Партнерство заради миру» та Індивідуального плану партнерських стосунків.

У грудні 2007 року в Мадриді Казахстан одержав право головування в ОБСЄ. Багато в чому це рішення — визнання досягнень країни в побудові демократичного суспільства й ринкової економіки. Республіка Казахстан стала першою державою центральноазіатського регіону, пострадянського простору, тюркомовного та ісламського світу, котра отримала право очолити ОБСЄ.

У 2010 році, коли Казахстан офіційно очолить ОБСЄ, Гельсінському акту виповниться 35 років. Наша країна розглядає майбутнє головування як можливість додати «нового подиху» взаємодії країн—учасниць організації з широкого кола питань забезпечення безпеки, економічного співробітництва, розвитку гуманітарних зв’язків і зміцнення демократичних цінностей. Незважаючи на розбіжності, потенціал ОБСЄ продовжує залишатися непорушним. Ми виступаємо за поступову трансформацію діяльності ОБСЄ відповідно до інтересів її учасників, з урахуванням їхніх думок і позицій.

У списку пріоритетів казахстанського головування — зміцнення міжетнічної і міжконфесійної толерантності, регіональної безпеки, режиму нерозповсюдження ядерної зброї, боротьба проти тероризму, наркотрафіка, торгівлі зброєю та людьми, відновлення Афганістану, який має статус партнера ОБСЄ.

Нурсултан Назарбаєв висунув ініціативу про проведення в Астані саміту голів держав ОБСЄ, котрий не проходив з часів Стамбульського саміту 1999 року. Необхідність зустрічі на вищому рівні давно назріла, і ця ідея знаходить підтримку в багатьох наших партнерів по організації.

Прагнучи в Європу, Казахстан, зрозуміло, не відмовляється від власної національної і культурної ідентичності. Але в нашому розумінні європейські цінності є досягненнями світової цивілізації, що мають універсальну значимість і тому наділені притягальною силою. Звісно, розвиток взаємовигідного партнерства з Європейським Союзом посідає особливе місце в зовнішньополітичній стратегії Казахстану. Саме Казахстан став ініціатором прийняття Стратегії нового партнерства між ЄС і Центральною Азією.

Крім економічного співробітництва, на порядку денному — спільний пошук формули забезпечення безпеки на теренах від Ванкувера до Владивостока. Тут серйозну роль відіграють зовнішньополітичні «опори», вибудувані з ініціативи та за особистої участі Казахстану. Це нарада із взаємодії й мір довіри в Азії, з’їзди лідерів світових і традиційних релігій, діалог між мусульманським світом і Заходом. Велике значення має рішення про головування Казахстану в організації Ісламська Конференція в 2011 році.

На особливому рахунку — лідируюча роль Казахстану у сфері нерозповсюдження ядерної зброї й відповідних технологій. Президент Казахстану запропонував оголосити 29 серпня — день закриття Семипалатинського полігона — Всесвітнім днем заборони випробувань ядерної зброї. Ця пропозиція позитивно сприймається світовим співтовариством.

Говорячи про шлях в Європу, не можна залишити без уваги Україну — потужну державу з величезним економічним потенціалом, геополітичним впливом і духовно-історичною спадщиною. Казахстан і Україна — країни близькі за духом і менталітетом, у нас багато спільного: історія, взаємодія народів і культур, теплі людські стосунки.

У 2008 році зовнішньоторговельний обіг між нашими країнами досяг майже 5 мільярдів доларів і Казахстан посів 5—6 місця серед основних торговельних партнерів України. За 9 місяців поточного року товарообіг становив близько 3 мільярдів доларів, скоротившись під впливом кризи. До того ж обсяг експорту казахстанської продукції в Україну становив 1,9 мільярда доларів, імпорт товарів з України в Казахстан — 1,1 мільярда доларів. Однак, незважаючи ні на що, Казахстан продовжує утримувати 3—4 позиції серед основних торговельних партнерів України.

На міжвідомчому рівні вирішуються питання, пов’язані з транспортними перевезеннями, розвитком новітніх технологій, реалізацією міжнародних енергетичних проектів, будівництвом різних об’єктів електроенергетики. Найважливішими блоками питань двостороннього співробітництва є паливно-енергетичний і транспортно-транзитна сфера. Одна з важливих галузей, що викликають у нас інтерес, — машинобудування. Україна зберегла промислову базу ще з часів СРСР, і Казахстан зацікавлений у поставках сільгосптехніки, техніки для електростанцій, імпорті вагонів. Розглядаються можливості зі створення заводів для складання й обслуговування цієї техніки на території Казахстану.

Будучи великим імпортером вуглеводневої сировини й маючи значний потенціал виробництва нафтогазового устаткування, Україна виявляє цікавість до розробок родовищ у басейні Каспійського моря, маршрутів їхнього транспортування й поставок.

Створення спільних підприємств із перспективою виходу на європейські та азіатські ринки, ефективне використання транзитних можливостей, пошук безпечної, з погляду міжнародної торгівлі, моделі енергетичного співробітництва, розвиток туризму, навчання кадрів — такий далеко не повний перелік напрямів міждержавної взаємодії.

Корективи в розвиток двосторонніх економічних відносин внесла глобальна фінансово-економічна криза. Більшість інвестиційних проектів переглядаються, значна їхня частина відкладається до «кращих часів».

Глобальна фінансово-економічна криза вплинула на Казахстан. Але завдяки вчасно вжитим антикризовим заходам країні вдалося втримати економіку та соціальну сферу, і сьогодні на перший план виходять питання післякризового розвитку країни.

Важливе завдання для Казахстану — диверсифікація економіки. Цього неможливо досягти без врахування світових тенденцій, особливо тих, що спостерігаються в сусідніх державах. Наприклад, Китай уже перетворився на світову фабрику товарів, Росія досягла серйозних успіхів в оборонній промисловості. Інвестиції в освіту, в молодь — найдорожчі й водночас найокупніші. Тому навіть у важкі роки становлення державності молодим людям була надана можливість отримання якісної освіти. Рік у рік збільшується число стипендіатів програми «Болашак», зростають бюджетні кошти на освіту і науку.

Світовий ринок наукомісткої продукції розвивається високими темпами, обсяг продажів на ньому за останні 20 років зріс уп’ятеро, перевищивши трильйон євро. Досвід розвинених країн свідчить, що на долю нових технологій припадає від 70 до 85 відсотків приросту ВВП. Тому на порядку денному стоїть питання переходу нашої країни до «економіки знань».

Сьогодні в усьому світі Казахстан визнають як авторитетну державу, його поважають, з ним рахуються. Лідерство Президента Назарбаєва — об’єктивна реальність, що саме так сприймається і громадянами Казахстану, і керівниками провідних держав світового співтовариства. За Нурсултаном Назарбаєвим закріпилася репутація сильного, авторитетного і впливового лідера, що веде свою країну шляхом прогресу. Не можна забувати, що саме йому вдалося вивести її з тотального хаосу до лав найуспішніших держав, він поклав початок руху за зміцнення без’ядерного світу, закривши Семипалатинський ядерний полігон. Саме він стояв біля джерел створення СНД, запобігши повторенню кровопролитного «югославського сценарію».

Завершити статтю хочу словами нашого Президента в одному з нещодавніх виступів: «Кризи приходять і йдуть, але незмінними залишаються такі вічні цінності й завоювання, як незалежність держави, національні інтереси і світле майбутнє наших нащадків».

На знімках: надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Казахстан в Україні Амангельди ЖУМАБАЄВ; Бейтерек — символ Астани.