Упроваджувати стандарти так званого зеленого офісу на роботі сьогодні не лише екологічно грамотно та корисно для здоров’я працівників — така новація дозволить організації заощадити чималі кошти. Йдеться не лише про збільшення кількості рослин на робочому місці — дедалі більше компаній світу віддають перевагу енергозбережним технологіям, використовують теплоізоляційні матеріали та енергоефективне обладнання. У такому офісі навіть канцелярське приладдя багаторазового використання, а мийні засоби для прибирання — безпечні для людини, тобто без фосфатів та аміаку.
В екологів напоготові чимало порад, які допоможуть зменшити витрати на утримання офісу і, разом із тим, згубний вплив на довкілля. Перш за все, кажуть, треба звернути увагу на техніку. Обираючи комп’ютер, принтер, копір, сканер чи факс, перевіряйте, чи має він екологічне маркування, клас енергоефективності та якомога тривалішу гарантію. Найкраще купувати модель, що поєднує функції кількох офісних приладів, яка, до того ж, зможе працювати на переробленому папері. Крім того, потрібно використовувати екологічно чисті меблі (із природних відновлюваних матеріалів) та будівельні й ремонтні матеріали.
Втілювати принципи «зеленого офісу» можна і без фінансових витрат. Почати можна з друку на обох боках сторінки. Крім того, вмикати обладнання лише тоді, коли починаєте з ним працювати, вимикати монітор (він споживає удвічі більше енергії, ніж системний блок) або переводити в режим чекання, якщо відходите від робочого місця. А що може бути простіше за використання енергозбережних ламп, раціональне використання світла та води?
Не завадить до того ж восени утеплити вікна та вхідні двері, не загромаджувати опалювальні пристрої меблями. А якщо батареї пофарбувати в сірий колір, то, кажуть, збільшиться віддача ними тепла, що надходить у приміщення.
Особлива тема — сміття. Протягом дня людина залишає після себе півкілограма відходів, протягом року — близько 183. Звичайно, не всі, але частина з цих майже двох центнерів — під час роботи. Годі говорити про те, що всі разом українці щороку виробляють до 11 мільйонів кубометрів побутових відходів, які займають площу в 260 тисяч гектарів, а це приблизно стільки, скільки й держава Люксембург (!). Тож потрібно застосовувати контейнери для роздільного збору сміття та здавати його на переробку у спеціалізовані компанії. Адже, здавши в макулатуру 1 тонну паперу, збережемо 17 дерев, кожне з яких щорічно може очистити до 137 кілограмів забрудненого повітря.
Вигод безліч, кажуть екологи, а одна з найголовніших та, що співробітники перенесуть нові екологічні звички додому та поступово змінюватимуть свій спосіб життя, намагаючись зменшити навантаження на довкілля.
«Почали з сортування сміття, на черзі — енергетичний аудит»
Києво-Могилянську академію (НаУКМА), приміром, студенти та викладачі вже давно почали перетворювати на дружню для довкілля, розказує «Голосові України» старший викладач кафедри екології Олена Маслюківська. «Почали з ініціативи студентів сортувати сміття, потім до цього долучилась і адміністрація. Пізніше були різні інформаційні кампанії, а коли виграли грант Британської ради, відремонтували аудиторію, намагаючись робити все за стандартами «зеленого офісу». Після того, каже співрозмовниця, усі інші ремонти в академії намагаються робити, застосовуючи екологічні фарби та матеріали, звертають увагу й на екологічне маркування товару, тож потихеньку весь університет перетворюється на зелений офіс.
Міняти лампочки на енергозбережні в НаУКМА почали більш як три роки тому. Крім того, в туалетах встановили сенсори, які вимикають світло, коли тривалий час ніхто не заходить. Так само позамінювали й крани. Річ у тім, каже пані Олена, що адміністрація вишу, особливо економічний відділ, побачила суттєве скорочення витрат.
— Нині плануємо зробити енергетичний аудит по університету, щоб з’ясувати, як зменшити витрати на електроенергію. Адже економити завдяки лампочкам — це добре, але дуже дорого обходиться, приміром, опалення.
За словами еколога, та ж сама енергоефективна лампочка окупиться за 10-11 місяців, інші ж заходи (утеплення, нові вікна) — трохи довше, тож вимагають інвестицій та капіталовкладень. Однак, зазначає, це все одно буде дешевше. А чим більше в офісі техніки чи людей, тим швидше можна відчути економію.
Радить еколог і купувати побутові прилади із класом енергозбереження «А». Адже, приміром, холодильник працює 24 години на добу цілий рік, тож хоча зараз трохи переплатите, та суттєво зекономите пізніше.
«Але найважливіше — культура життя, яку набувають люди внаслідок дотримання правил зеленого офісу. Це елементарні знання, приміром, про те, що коли не користуєтеся світлом протягом 15 хвилин, то дешевше його вимкнути. Що треба гріти в чайнику стільки води, скільки вип’єш за раз — адже це і для здоров’я краще, і менше енергії витрачається».
Подібних прикладів дуже багато, але багатьом людям в Україні все ж поки що складно усвідомити, що такі прості рішення настільки важливі та вигідні. На думку Олени Маслюківської, ідеї «зеленого офісу» повільніше стають популярними серед українців через те, що вартість тієї ж води, електроенергії чи газу для населення нині в країні суттєво нижча за ринкову. І поки будуть такі низькі ціни, люди не вважатимуть проблему такою актуальною, адже вона не битиме по гаманцях. «Однак уже сьогодні ті, хто думає далі, ніж на рік-два, розуміють, що екологічно чисті речі та ощадні технології обов’язково окупляться не лише у грошовому еквіваленті, а й у якості життя».
Мал. Миколи КАПУСТИ.
