Це стосується як готового буханця, так і збіжжя, що його збирають на Хмельниччині. За останніх кілька місяців хлібна продукція уже вдруге піднялась в ціні.
Хто «наварює» чверть гривні?
Наприкінці квітня буханці чорного і білого хліба подорожчали на 7 копійок, батон — на 20. А вже в липні Хмельницький хлібокомбінат — найбільший постачальник продукції до торговельної мережі краю — знову підняв планку, цього разу на 27 копійок. Тепер відпускна оптова ціна на житній і пшеничний хліб — 3,85 гривні, на нарізний батон — 3,75. І це означає, що для покупців у магазинах вона перейшла за цифру в чотири гривні.
Але не набагато. Бо вже кілька років в області діє розпорядження голови ОДА, що обмежує хлібну торгівельну надбавку в розмірі десяти відсотків від оптової ціни. Отже, товар мав би коштувати в магазині не більше 4,24 гривні. Та насправді на деяких прилавках стоять цінники в чотири з половиною гривні. Де буханець набирає додаткові копійки і хто за це має відповідати — ось задача, яку терміново мала би розв’язати влада на місцях разом із представниками цінової інспекції. Та поки що гучних викриттів у цій справі немає. Хліб дорожчає, і покупці справно платять.
Для когось таке зростання залишилось непомітним. Але для найбідніших, а це переважно пенсіонери, безробітні та інваліди, кожна гривня тепер дорога. Адже суттєво піднялася вартість ліків, комунальних послуг, інших важливих товарів.
Утім, більшість розуміє, що очікувати зворотного розвитку цінових подій не доведеться. Людей турбує інше — як довго крива підніматиметься вгору. І до якої межі. Бо причин для того, щоб споживчий кошик подорожчав, чиновники називають чимало. Зокрема і заступник голови Хмельницької
облдержадміністрації з питань АПК Володимир Кальніченко, коментуючи подорожчання хліба, сказав насамперед про підняття вартості практично всіх харчових компонентів, з яких печеться буханець, а ще — пально-мастильні матеріали, комунальні, інші витрати...
Збіжжя стає «золотим»
Відповіді на те, чи надовго вдасться втримати сьогоднішню вартість, немає. Зате підстави засумніватись у стабільності вже є. І «визріли» вони на полях разом із новим урожаєм.
У господарствах уже завершено збирання озимого ячменю. Його скосили й обмолотили на площі у понад двадцять тисяч гектарів. Загалом відправили до засіків більш як 95 тисяч тонн озимого ячменю.
У цілому на початок серпня обмолочено понад 133 тисячі гектарів ранніх зернових та зернобобових. При цьому отримано 625 тисяч тонн збіжжя за середньої урожайності майже 47 центнерів з гектара. Основна робота — на полях озимої пшениці, яку обмолотили більше як на третині площ. Урожайність перевищує 48 центнерів на круг. А загалом ранні зернові мають зібрати з площі в 312 тисяч гектарів.
Але говорити про остаточні цифри як врожайності, так і самого валу поки що рано. Як прогнозують агрономи, судячи з кліматичних умов, він має бути не набагато меншим від торішнього за кількістю. А от щодо якості зерна є певні сумніви, вона може бути гіршою. І це, безсумнівно, позначиться на цінах.
Та, навіть не заглядаючи далеко наперед, вже можна говорити, що новий врожай буде ще й набагато дорожчим. Тепер вислів «золоте збіжжя» із образного перетворюється на реальний.
Ще на початку року пшениця коштувала від 1750 до 1870 гривень за тонну, а вже в середині червня ціна добігла до 2,2 тисячі гривень. Не відстає у ціновій гонитві і ячмінь — за півроку із 1,7 тисячі гривень від «підріс» до 2,3. У аграріїв з’явилася нагода по-іншому оцінити й жито. Досі це була не надто популярна культура в краї. Навпаки, пекарі постійно скаржились на дефіцит цієї сировини. Але тепер у списку традиційних зернових вона чи не найдорожча — дійшла до 2,3 тисячі гривень за тонну.
Напряму вартість урожаю навряд чи може вплинути на доступність батона в магазині. Та це одна із ланок в єдиному ціновому ланцюгу зернового ряду. Загальне його подорожчання — уже реалії. Тому не виключено, що вже завтра більше коштуватиме борошно, а відтак і вся продукція з нього.
Вплинути на ці процеси навряд чи вдасться на місцях. Швидше за все, як аграрії, так і переробники, включаючи пекарів, лише підпорядковуватимуться їм.
Хмельницька область.
Цифра
У червні відносно попереднього місяця індекс споживчих цін по області становив 101,3 відсотка. Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4 відсотка. Найбільше (майже на 10 відсотків) подорожчала курятина; на 3—6 відсотків зросли ціни на яловичину, рис, макаронні вироби, хліб, рибу, свинину, соняшникову олію, продукти переробки зернових. Подорожчали також цукор, кондвироби, безалкогольні напої, маргарин, кисломолочна продукція. Водночас на 9—10 відсотків подешевшали овочі та яйця.
