Чи буде Крим орденом на грудях планети Земля? Це залежить від нас

Автономна Республіка Крим — це особливий регіон України. Тут переважають морські кордони, довжина берегової лінії становить близько півтори тисячі кілометрів, з яких на сьогодні 520 км — це пляжі. За етнічним складом населення тут проживає більш як 100 націй і народностей. Крим багатий на природні ресурси. На шельфі Азовського й Чорного морів добувають природний газ, мають промислове значення поклади залізної руди, мінеральних і термальних вод, бальнеологічні ресурси. Крим забезпечує свою будівельну галузь пиловим вапняком та іншими стіновими матеріалами. Соляні багатства Сиваша використовуються провідними підприємствами хімічної промисловості. Автономія характеризується й тривалістю сонячного сяйва й сумарною сонячною радіацією, що сприяє створенню бази розвитку сонячної енергетики. Крим приречений бути одним із самодостатніх і розвинених регіонів України, й він сьогодні насамперед зацікавлений в інвестиціях. За найскромнішими підрахунками їх необхідно більше 30 млрд. доларів США. Про це наша розмова з Віктором АГЕЄВИМ, депутатом Верховної Ради АРК, членом президії кримського парламенту.

— Розвідані запаси природного газу у Криму становлять близько 50 млрд. куб. метрів, нафти — близько 3 млн. тонн, газового конденсату — більше 5 млн. тонн у перерахуванні на умовне паливо, тобто більше третини сумарних запасів вуглеводневої сировини в Україні. А розвідано у Криму і на шельфі, за оцінками фахівців, не більше 4% потенційного обсягу запасу вуглеводнів. Давно назріла потреба прийняття державної програми України з розвитку видобутку вуглеводнів на шельфах Чорного й Азовського морів. Сьогодні Крим природним газом власного видобутку забезпечений на 60% від його необхідного обсягу для потреб населення, соціальної сфери й промисловості республіки. Маючи газ власного видобутку, тривалий час автономія була на останньому місці в Україні з розвитку газотранспортної мережі й газифікації населення. Тільки за останні три роки завдяки вжитим заходам Верховною Радою й Радою міністрів Автономної Республіки Крим побудовано більше 750 км газопроводів за рахунок коштів бюджету. Тим самим рівень газифікації у сільській місцевості автономії доведено до 52 відсотків від потреби, хоча на 1 січня 2006 року цей показник дорівнював 24 відсоткам, і Крим посідав 24 місце серед регіонів України. Хоча фінансування державою соціально-економічних програм у Криму зменшується у геометричній прогресії: 2007 року було виділено 252 млн. грн., 2008-го — 50 млн., а цього — нуль.

— На сьогодні в автономії виробляють власної електроенергії 7% від загальної потреби республіки, інша частина надходить із материка, відповідно — значні втрати в мережах. Водночас за природно-кліматичними особливостями у регіоні забезпечуються умови для одержання енергії з відновлюваних джерел: вітропотенціал — до 15 млрд. кВт/год. на рік (середня швидкість вітру 5,25-5,75 м/с), високий рівень сонячної радіації (354 Вт/кв. м), є геотермальні ресурси, умови для вирощування культур з метою одержання біопалива. Нині у республіці ведеться підготовча робота з розміщення виробничих сил вітро- і геліоелектростанціий із залученням коштів приватних інвесторів. Готується пілотний проект розміщення на непридатних для сільського господарства землях у Сімферопольському районі сонячної електростанції потужністю 10 МВТ. Усього планується на території Криму побудувати кілька сонячних електростанцій встановленою потужністю 1 ГВт на території Ленінського, Сакського, Первомайського, Роздольненського районів.

— Крим забезпечує свої потреби у воді за рахунок власних ресурсів тільки на 16,5%, а інші 83,5% задовольняє за рахунок води Північно-Кримського каналу. У рамках загальнодержавної програми «Питна вода України» на 2005-2020 роки розроблено Державну програму «Питна вода Криму» на період до 2020 року. Вона вже кілька років перебуває на розгляді у Кабінеті Міністрів України, однак рішення по ній не ухвалюється. Це була б перша спільна державна й регіональна програма в Україні. У ній республіка на себе бере вирішення багатьох питань у цій сфері, але й держава передбачає конкретні заходи щодо регіону. Цим був би забезпечений комплексний підхід і конкретизація завдань і надія на позитивні результати. Без державної підтримки в умовах майже цілковитого зношення мереж водопостачання й каналізації в республіці проблему поліпшення постачання населення питною водою в автономії не розв’язати.

У республіці склалася й діє багато років система, за якої низькі тарифи на теплопостачання, водопостачання й водовідведення населення покривалися за рахунок завищеного тарифу для інших споживачів, що відлякувало інвесторів. Тепер органи місцевого самоврядування повсюдно підвищили тарифи на ці послуги для населення, знизили тариф для другої категорії споживачів. Але баланс, як того вимагає законодавство, ще не встановлений. На жаль, тарифи з економічної й соціальної сфери переходять у політичну. Питання тарифів складне, непопулярне, але одна річ спекулювати на цій справі, а інша — виробляти економічно доцільну й соціально орієнтовану систему виробництва й надання цих послуг. Ми йдемо по другому шляху. У цій системі населення повинне від стороннього спостерігача перейти до активного учасника процесу. Настав час визначатися, що ми хочемо купити, що купуємо, за що повинні платити, і за що платимо. Настав час покінчити із загальними гаслами, а виходити із всіх можливостей, у тому числі з можливостей конкретної людини-споживача конкретних послуг.

— Щоб там не казали, але на сьогодні промисловість є основною бюджетоутворюючою галуззю у республіці, у загальному валовому доході вона становить 37%. Основну частку становить харчова промисловість — більше 35%, близько 20% — хімічна. Основна мета органів влади республіки сьогодні — це створення умов для інноваційно-інвестиційного розвитку промисловості. У 2006 році республіка пішла на експеримент, на підтримку інноваційних проектів у промисловості шляхом часткового покриття відсоткової ставки за кредитами банків на ці цілі за рахунок коштів бюджету. За минулі три роки було виділено 17,5 млн. грн. Це дало можливість залучити на розвиток промисловості більш як 250 млн. грн. кредитних ресурсів, увести в експлуатацію високотехнологічне обладнання, що відповідає європейським стандартам на 23 підприємствах автономії, на п’яти — провести реконструкцію цехів з виконанням розробок нових або вдосконалення діючих технологічних процесів, у тому числі енергозбереження, створено 665 нових робочих місць. Незважаючи на кризу, цього року експеримент триває, у бюджеті передбачено 1,5 млн. грн. На першому місці — завдання виробництва конкурентоспроможної продукції промисловості.

— Ми працюємо у цьому напрямі. Крим займає вигідне географічне положення, близькість Росії, Малої Азії сприяють створенню тут міжнародного транспортного коридору. Для цього є всі умови: 6 морських торговельних портів, Міжнародний аеропорт «Сімферополь», розвинена мережа залізничного транспорту, більше 6 тис. км автомобільних доріг. Звичайно, вся ця транспортна інфраструктура потребує модернізації й подальшого розвитку. Уже ведуться переговори з інвесторами з реконструкції аеропорту «Сімферополь». Щоб він приймав всі типи пасажирських літаків, відповідав європейському рівню — необхідні інвестиції в сумі 1,3 млрд. грн. Як варіант їхнього внесення розглядається передача аеропорту інвесторові в концесію. Комісією було підготовлено проект і ухвалено рішення Президії Верховної Ради Автономної Республіки Крим про звернення до Кабінету Міністрів України з питання включення до проекту маршруту Чорноморської окружної автомагістралі як основної дороги ділянки Херсон-Джанкой—Керч. Проходження маршруту Чорноморською окружною автомагістраллю по території Автономної Республіки Крим сприятиме створенню умов для стійкого економічного й соціального розвитку автономії, у тому числі комплексному розвитку транспортної інфраструктури, торгівлі, міжнародного туризму, спорту, культури, діловому й економічному співробітництву.

Дорожня мережа республіки становить 6248,6 км автомобільних доріг загального користування, з них більше 2347 км автомобільних доріг пролягають у гірській місцевості, що ускладнює виконання робіт з поточного ремонту й експлуатації, враховуючи складність гірських перевалів, зсувні процеси, селеві виноси, розмиви тощо. Основні магістральні автомобільні дороги були запроектовані й побудовані в 40—50 роки минулого сторіччя й не були розраховані на сучасні навантаження (зараз автомобільними дорогами Криму переміщаються фури з вантажопідйомністю до 50—60 тонн. — Авт.). Крім того, через недостатнє виділення коштів з держбюджету пропущено з більшості доріг по 2—3 міжремонтних строки. З огляду на це, для виправлення ситуації по автомобільних дорогах Автономної Республіки Крим необхідно виконувати близько 700-750 км планово-попереджувального ремонту й 120—150 км капітального ремонту доріг щорічно. Останніми роками ситуація з фінансуванням, можна сказати, критична. На роботу з утримання й реконструкції автомобільних доріг службі автомобільних доріг в 2009 році передбачено 669,9 млн. грн., а за 10 місяців виділено всього 258,6 млн. грн., що становить 38% від запланованого на рік.

Наша мета — процвітаючий і заможний Крим. І щоб слова відомого чилійського поета Пабло Неруди «Крим — це орден на грудях планети Земля» були наповнені змістом. Все це залежить від нас.